Із виступу народного депутата Чорновола Т.В.

«...повний провал вже і в закордонній політиці, там де можна було, де були прекрасні стартові умови. Щось ця влада думає зробити для свого народу, для цієї держави?»

Витяг із стенограми, засідання П’ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ, Сесійний зал Верховної Ради України (13:28:41),

24.06.05

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги і наші радіослухачі! Я хочу дуже коротко такими тільки тезами зачепити ту тему, яку сьогоднішня влада пробує представляти, як зону своїх особливих досягнень. Вже зневірившись у тому, що щось може досягнути у внутрішній політиці і економіці, пробують піддзеркалити, що у зовнішній політиці у нас все прекрасно.

Давайте глянемо трошки на цю зовнішню політику. Знаєте, є політика флюгера, а мені здається, що цей флюгер наш повертається навіть не туди, куди вітер подує, а туди, куди нахилиться підгнилий дашок, на якому цей флюгер встановлений отої нашої владної верхівки: Рибачук, Тарасюк - тільки Європа; Порошенко - тільки напрямок вже на Росію зорієнтований, а Ющенко одним і другим говорить: "Ти правий, це правильний напрямок. Знаєте, я в старому анекдоті єврейському про рабина, який одним і другим говорив: "Ти правий". Коли йому хтось зауважив, що як же ж можуть бути обоє праві, вони протилежне говорять? І ти теж правий.

От зараз, коли американці і росіяни звертаються до Ющенко на пряму і питають: "Як це може бути?" Він каже: "Все, все ми до вас, ми туди, ми сюди". Ми виявляється любимо демократію в європейському, американському зразку, так як тоді зрозуміти пояснення, що оранжева революція надихалася ідеями лівійської джамахирії, яка є лютим ворогом, скажімо, американського розуміння демократії? Абсолютно протилежне, позиція щодо Польщі, яка ставилася, про це тільки що говорив попередній доповідач певним фактором ганьби. І коли саме, я маю право про це сказати, бо я дуже жорстко відстоював, щоб цей меморіал таки був відкритий, щоб ми пішли на якісь певні поступки Польщі. Але коли ігноруються певні засадничі норми гордості державної і національної і є фактор того ж самого брутального тиску на Львівську міську раду, яку колись пробував робити Кучма з того самого питання, тому що бачите не домовився з Кваснєвським, то це вже просто ганебно.

Відносини наші з Росією. Мене важко запідозрити в тому, що я є проросійським політиком, я це відверто кажу і російським депутатам Державної думи, Але дурним язиком можна наробити стільки шкоди і врешті решт вийти на такий рівень падіння відносин, після якого стартова площадка набагато гірша. Заявами протиросійськими, заявами про нашу євроінтеграцію, яка насправді нічим не здійснена, бо нас там ніхто не чекає, обернулися тим, що сьогодні треба стартувати в той напрямок з набагато гірших позицій, відновлювати відносини з Росією, ніж вони були в період керування Урядом Віктора Януковича, коли ми зуміли відстояти по газово-транспортному консорціуму, по ЄЕП саме державні інтереси України, а не те, що закладав в певних своїх переговорах Кучма, де дійсно була здача національних інтересів.

Де сьогодні відмінена поправка Джексона-Веніка, яка мала бути відмінена ще в 91-ому році, з моменту утворення Української держави? Де ринковий статус української економіки? Та ніколи їх не буде і ніколи не буде Україна в ЄЕС. І сьогодні історія по СОТ, вона особливо показова. Ви можете уявити, щоб такі закони, як ми приймаємо, приймала Росія, Китай, чи будь-яка інша країна, яка хоче гідно ввійти в СОТ? Та здаються національні позиції української держави, щоб ми туди ввійшли лежачими. Та подумаємо трошки, повний провал вже і в закордонній політиці, там де можна було, де були прекрасні стартові умови. Щось ця влада думає зробити для свого народу, для цієї держави?