Не проспати б...

Валентина ПИСАНСЬКА,

Голос України,

03.06.05

Треба терміново подолати наслідки «революційного» синдрому, який призвів до одночасного «падіння» 18 тис. голів керівників різного масштабу, й переходити у фазу «еволюційного» розвитку економіки за визначеним планом, скоригованим під ситуацію, що склалася.

Одна з передостанніх тем («Рецепт катастрофи», «ГУ», 26.05.05) викликала інтерес читачів, чимало з яких лають автора за те, що він «свідомо паплюжить дійсність і занижує успіхи в економіці». По-друге, дорікають за посилання на нібито непоінформованість голови Нацбанку Польщі Лєшека Бальцеровича про стан справ в економіці України.

Згодна: «хитрий Бальцерович», звісно ж, лукавив, коли запевняв, що «не знає» про стан справ в Україні. Справді, міжнародну статистику за рубежем поставлено чудово. Вона не орієнтується на нюанси організаційного характеру: хто кого піймав, посадив, позбавив власності тощо. Для оцінки ситуації досить десятка показників, щоб мати повне уявлення про стан економіки.

Що ми маємо на цей момент в Україні? Як свідчать статистичні дані, недобір доходів держбюджету в першому кварталі становив 10,5 млрд. грн. і нині скоротився до 10 млрд. За середнього значення для 4 місяців 35,4 млрд. грн. факт становив 25,4 млрд. грн., бо за квітень замість середньомісячного показника 8,9 млрд. грн. зібрали 9,4 млрд. грн. Як ніколи багато, але це — тимчасове, явище, тому що приріст ВВП знизився з 5,4 до 5,0%. А що менше приріст ВВП, то менше можливість для наповнення скарбниці за рахунок виробництва, яке дедалі глибше грузне у трясовині фінансової кризи, тобто кризи неплатежів.

У лютому дебіторська заборгованість знову пішла вгору, становивши на 1 березня 314,8 і 397,3 млрд. грн. На 1 квітня ці цифри ще збільшилися — до 319,9 і 411,8 млрд. грн., з одного боку, підтвердивши прогноз про поглиблення кризи, а з другого — перевищивши рекорд з кредиторської заборгованості на 1 грудня 2004 р. (401,9 млрд. грн.). У цьому зв'язку профіцит зведеного бюджету, що зріс з початку року до 2,9 млрд. грн., здається малою втіхою, адже різниця між дебіторською і кредиторською заборгованістю (дефіцит платіжних коштів) становила на 1 квітня рекордну суму: 411,8 — 319,9 = 91,9 млрд. грн. Досі банківська сфера не давала приводів для занепокоєння завдяки зваженій політиці НБУ. Однак не підкріплені виробничими успіхами монетарні показники теж поповзли вниз. Одне те, що в обмінних пунктах курс валют «тихцем» перевершив обмінний курс НБУ, означає наближення штормової погоди й на валютному ринку.

Святковий травень навряд чи щось змінив у цій ситуації. Завдання полягає в тому, аби «не проспати» червень. Інакше за святковим шоу суто організаційного характеру може настати тяжке похмілля на все друге півріччя. Треба терміново подолати наслідки «революційного» синдрому, який призвів до одночасного «падіння» 18 тис. голів керівників різного масштабу, й переходити у фазу «еволюційного» розвитку економіки за визначеним планом, скоригованим під ситуацію, що склалася. Деталі попередього плану, який не публікується, однак постфактум стає дедалі ясніше, мають бути переорієнтовані на нові цілі, що не мають нічого спільного з вільним чи мимовільним «розгромом» національної економіки.