Папірець для чужих

Анатолій ІВАНЮЧЕНКО, консультант Комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, sbolivar@ukr.net,

2000,

17.06.05

Народ вважав, що переміг. Насправді перемогли бізнес-групи, які фінансували кампанію В.Ющенка. З`ясувалося, що нова влада в політиці подвійних стандартів нічим не відрізняється від старої, а в питаннях ігнорування конституційних норм, закону "Про державну службу", невиконання рішень судів "помаранчеві" страшніші за "біло-голубих".

Моя родина голосувала за кандидата Віктора Ющенка і не була пов`язана з командою Віктора Януковича. Більше того, я і моя дружина оприлюднювали через ЗМІ критичні статті, спрямовані проти тодішнього прем`єр-міністра та його підлеглих в Миколаївській області. Ми і на Майдані були кілька днів. За власні кошти, звісно, як середній клас.

Уряд потім нам, підприємцям-єдиноподатникам, "віддячив". І за "Ґринджоли" ми голосували з власної волі. Як за приємний спогад про помаранчеву революцію — короткий період, коли народ сказав, що він готовий чимось пожертвувати заради реальних змін на краще. Чому навіть в такому політично пасивному місті, як Миколаїв, люди виходили на вулиці? Невже корабели виступили за чоловіка американської мільйонерки чи його партнерів — олігархів П.Порошенка, Д.Жванію, вічного партійного пристосуванця Р.Безсмертного? Ні! Громадяни висловились проти політики подвійних стандартів, коли одним (самопроголошеній еліті) можна все, а іншим ("бидлу") не дозволено нічого — навіть голосувати на власний розсуд, а не за підказками кремлівських політтехнологів. Кандидат В.Ющенко потрапив "в десятку", коли пообіцяв головне, чого протягом 15 років чекали українці, — не підвищення пенсій чи створення нових робочих місць, а РЕАЛЬНУ РІВНІСТЬ УСІХ ПЕРЕД ЗАКОНОМ.

Міністри юстиції, внутрішніх справ, керівник СБУ не мають юридичної освіти. В якій демократичній країні, яку В.Ющенко і Ю.Тимошенко обіцяли будувати, таке можливе? Деякі губернатори взагалі не мають вищої освіти. Припускаю, що людина може мати глибокі знання, багатий досвід і не мати "папірця" про освіту. Але в такому разі Президент, прем`єр повинні внести зміни до чинного законодавства і прозоро (як було обіцяно на Майдані) сформулювати нові критерії відбору на державну службу, котрими вони керуються. Наведу декілька особистих прикладів.

Моя дружина — кандидат психологічних наук, досконало володіє іспанською, вільно — англійською, українською, російською, польською мовами. Повіривши, що зі старою корупцією, кумівством, блатом при призначеннях на роботу покінчено, вона надіслала листа та CV до МЗС України з проханням включити її до кадрового резерву або дати можливість взяти участь в конкурсі на заміщення будь-яких посад. Міністерство відмовило, зазначивши, що ані знання мов, ані успішна робота в американських, нідерландських програмах, ані наукове звання нікого не цікавить. Потрібно мати вищу освіту лише за спеціальностями "міжнародне право" або "міжнародні відносини". Інші міністерства теж вимагають спеціальну освіту або тривалий стаж роботи за відповідною спеціалізацією. Тобто нині в Україні можна працювати послом, міністром чи губернатором без спеціальної освіти, без знання державної мови, без елементарного досвіду, достатньо бути наближеним до його величності В.Ющенка. Для "своїх" — одні стандарти, себто жодних вимог, окрім особистої відданості. А ось до претендентів у підлеглі цих "помаранчевих" керівників — жорсткі вимоги. Якщо вони "чужі". Бо не вступили до "керівної і спрямовуючої партії" — "НСНУ" та її сателітів. Замість об`єднання держави Президент розколов громадян України на своїх і чужих.

За влади "нашоукраїнців" мені також неможливо влаштуватись на державну службу — ані в Києві, ані в Миколаєві. Позаяк у мене є керівний виробничий досвід, вища освіта за двома спеціальностями — технічною та юридичною, знання мов, відсутність будь-яких зв`язків з попереднім "режимом". Мої "персональні дані" є нетиповими для кадрової політики в Миколаївському регіоні.

Головою ОДА призначено Олександра Садикова, який ніколи не керував колективом у більш як 30 осіб і досі не вивчив державну мову. З чотирьох його заступників двоє також не знають української. В.Ющенко обіцяв призначати на посади патріотів. Невже зневагу Конституції, законів "Про мови в Україні", "Про державну службу" Віктор Андрійович називає українським патріотизмом? Присутність серед заступників голови Миколаївської ОДА людини, яка працювала на цій посаді і до "помаранчевих" подій, суперечить обіцянці Президента поміняти всіх керівників. До речі, логічного пояснення призначення на посаду миколаївського губернатора О.Садикова не існує. Якщо не вважати таким знайомство пана Олександра з А.Кінахом та В.Улянченко. Навіть "Дзеркало тижня", розповідаючи про нього, змушене було написати неправду, щоб у 40-річного банкіра з`явились бодай якісь заслуги перед "НУ".

Народний депутат від Рівненщини Юрій Ширко — керівник Миколаївського обласного виборчого штабу В.Ющенка — повідомив газеті, що О.Садиков жодного стосунку до роботи штабу не мав. Але щось корисне таки робив, бо відповідав за діяльність на території Миколаївщини міжнародних спостерігачів.

Впевнено заявляю: це брехня. В Миколаївській області під час президентських виборів працювали лише дві місії міжнародних спостерігачів — від ОБСЄ та від мережі ЕНЕМО.

Їх діяльність координували миколаївці. Обох я знаю особисто. Постійно мешкаючи в Києві, О.Садиков не мав жодного стосунку до "миколаївських" спостерігачів, окрім однієї зустрічі з канадським парламентарем, який відвідував Миколаївщину на запрошення товариша — народного депутата Павла Рябікіна.

Садиков відзначився призначенням на посаду керівника власної прес-служби Гліба Головченка. Останній одночасно обіймає три посади — директора коледжу преси (суб`єкта підприємницької діяльності), голови Миколаївського прес-клубу, що фінансується Американською агенцією з міжнародного розвитку через програму освітніх реформ, та державного службовця в облдержадміністрації. Крім того, як директор грантових програм він отримує кошти від іноземних донорів. Чи заглядали бодай колись члени "НСНУ" Садиков і Головченко в закони "Про корупцію", "Про державну службу"? Мабуть, ні. А навіщо, достатньо засвідчувати безмежну любов до В.Ющенка.

Цинічно ігнорують чинне законодавство не лише регіональні князьки, а й київські діячі. Три десятки ющенківців — керівників структур виконавчої влади — відмовляються складати депутатські повноваження. Тобто коли аналогічні незаконні дії чинили представники попередньої команди, це був "злочин". А ось якщо "помаранчеві" мільйонери (згідно з їхніми деклараціями про прибутки) не бажають розлучатись з депутатським імунітетом та нардепівською зарплатою, яка є вищою, ніж їхні кабмінівські оклади, — це норма.

Є ще один нюанс, чому "списочники" не бажають складати повноваження. Власними діями вони не дають можливості "наступникам" бодай 10 місяців пожити в Києві, отримати квартиру, "подепутатити".

Тих, хто стоїть за ними (пересічних однопартійців), вони мають за бидло, здатне лише працювати на "еліту" під час виборчих кампаній — клеїти листівки, організовувати мітинги тощо. Виявилось, що саме ті, хто вважає інших бидлом, перемогли під час президентських перегонів.

Але вони не повинні перемогти на парламентських виборах. Принаймні мої рідні вже не поїдуть на Майдан.