Внаслідок “спецоперації” на митницях зросли суми хабарів і кілометрові черги на кордонах з Польщею.
Гучна війна вітчизняного уряду з контрабандистами завершилася перемогою останніх. Точніше перемогла відпрацьована роками система черезкордонного бізнесу – так можна схарактеризувати результативність програми “Контрабанда-стоп” за перші місяці діяльності уряду. Помітно зросли надходження до бюджету. Але разом з ними зросли роздратування підприємців, які щодня стикаються із митниками, і черги на пунктах пропуску, в яких часом доводиться стояти кілька діб.
А план боротьби за “чистоту на кордонах”, який народився чи не з самим урядом ще в лютому, нині залишається одним із найголовніших завдань для Кабінету Міністрів. Це питання престижу – спроможні чи не спроможні представники влади, як обіцяли на виборах, подолати корупцію та хабарництво у такій скомпрометованій структурі як митниця.
Скільки доводиться платити?
Валентині ще немає й тридцяти, але вона вже вісім років “ганяє” товар через кордон. Коли, закінчивши навчання, Валя вперше потрапила до Польщі, то як ювелір за освітою зрозуміла – на різниці в ціні на діаманти можна робити бізнес. Вона порадилася з друзями, і їй допомогли – познайомили з племінником головного митника одного з пунктів пропуску на західному кордоні. Так вдалося ввійти в “систему”, яка вже на той час, у середині 90-х, працювала за чіткими, відлагодженими роками правилами.
Якутські “камінці” Валя купувала в Києві і легковою машиною з партнерами транспортувала до Польщі. На одній поїздці заробляла небагато – тисячу доларів. “Ми не були професіоналами. Професійні контрабандисти перевозили “брюлики” у фарах – за 5 хвилин заліплять, ввімкнуть світло і пішли”, – розказує вона.
Сьогодні ціни на коштовне каміння не такі вигідні, а Валентинин бізнес за роки виріс. Тепер через усе тих же знайомих на кордоні вона як приватний підприємець возить кухонні витяжки й деяку іншу побутову техніку. Точніше як колишній приватний підприємець, бо операція “Контрабанда-стоп!” і зміни в оподаткуванні змусили Валю офіційно закрити фірму і цілковито піти в тінь.
“Митники не брали хабарів буквально два тижні – поки була боязнь. Але тоді й товар стояв. Потім суми зросли втричі – за ризик, – розповідає дівчина. – Якщо раніше розмитнення 40 кубів побутової техніки вдавалося за 1200 доларів хабарів, то тепер потрібно платити 3 400”. Платити всім: від найрядовішого митника, якому “причитається” 10-20 доларів за “прохід”, до 200-300 доларів вищому начальству за заниження ціни товару. Адже більшість постійних імпортерів побутової техніки провозить товар “сірою” контрабандою, тобто не декларуючи третину чи половину партії. До речі, щоб занизити митну вартість, наші підприємці починають домовлятися не з українськими митниками, а з поляками чи німцями – і там існує своя система “відкатів” і чимало різних фінансово-документаційних схем.
Як один із найпалкіших учасників Помаранчевої революції Валентина дуже розчарована кроками влади. Вона б із радістю легалізувала свій бізнес, якби для цього з’явилися відповідні умови – врегульовані митні збори і змінене ставлення до підприємців з боку митників і податківців. А поки цього не сталося, вона змушена жити в тій системі, яка працює роками – через племінника знайомого митника, який уже вісім років знає її в обличчя і за збільшену суму допомагає уникнути створених непродуманими кроками нових проблем.
Що змінили “чорні сотні”?
“Ми знаємо, що і корупція там (на митницях – авт.) залишилася, і контрабанда залишилася, і нам ще треба допрацювати”, – звітувала Юлія Тимошенко про виконання програми “Контрабанда-стоп” у травні. Підсумовуючи сто днів діяльності, урядовці говорили переважно про власні успіхи та досягнення – про недоліки й недоробки згадували мало, і перелічити їх можна було на пальцях однієї руки. Ключовий документ щодо боротьби із корупцією розв’язав чимало проблем на кордоні, проте не виконав усіх покладених на нього завдань, обсяг контрабанди значно зменшився, однак не припинився, – вважають у Києві
За програмою, імпортерів-експортерів почали заносити до білих та чорних списків. До другої групи потрапляють ті, кого було помічено в порушеннях. Товар так званих “сумнівних підприємців” контролюють стовідсотково. Для цього на кордоні з’явилися спеціальні мобільні групи, до яких входять представники митниці, прикордонної адміністрації, СБУ, Мінтрансу та інших служб. Офіційно ці групи названо “Постаудіоконтроль”, а в народі спецінспекторів охрестили “чорносотенцями” – за колір форми. Таємні групи також “полюють” на хабарників. Митники, знаючи, що їх контролюють “чорні бригади” (ще одна назва), змушені працювати значно обережніше.
Проте реалії життя цілком підтверджують Валин діагноз: сама система мало змінилася. Як і раніше, для безперешкодного перетину кордону автобусом збирають по 5 євро з людини. По 50 доларів з “бусика” просять за відсутність тяганини при митному оформленні безпроблемних вантажів.
На повну потужність працюють всі “сірі” схеми. Зокрема, й така: підприємство-імпортер переоформлює документи на товар на фірму, котра перебирає на себе клопоти з проходженням митного огляду. Далі у кілька разів занижується справжня вартість вантажу – це досягається шляхом домовленості з митниками. Після огляду фірма повертає підприємству товар, отримуючи за свої послуги відповідні гроші. Витрати на митників і послуги фірми виправдовують себе, адже фактурну вартість товару занижують іноді в 10 разів, тобто на стільки ж зменшуються відповідні відрахування до бюджету.
Чому підскочили ціни?
З іншого боку, реалізація програми “Контрабанда-стоп” поставила країну на межу різкого підвищення цін. Після повної сплати мита вартість товару відразу зростає наполовину, і він стає неконкурентоспроможним. Тут, звісно, виграє вітчизняний товаровиробник, але не завжди український товар якісніший за імпортний.
Відомо, що для імпортерів очікування на кордоні коштує чималих грошей. Товар може зіпсуватися, його потрібно десь розміщувати. За словами першого віце-прем’єр-міністра Анатолія Кінаха, тепер термін очікування на кордоні зменшився із 10 до однієї доби, бо скасовано вже 200 нормативних актів, які створювали штучні проблеми на митницях. Шкода, що Анатолій Кирилович не перетинає кордон як “простий смертний” – інакше б він навряд чи витримав багатогодинні очікування перед Краковцем, як Сергій з фотографії на першій сторінці.
Ні для кого не секрет, що численні мита за старої влади були швидше засобом заохочення до сплати хабарів – підприємцям було легше дати на лапу, ніж повністю виплачувати усю суму. Проте після хабара питання вирішувалися моментально: не потрібно було стояти в черзі, ніхто не перекидав увесь товар догори дном. Частина грошей, отримана рядовим митником, відправлялася до начальника, а звідти – до столичних кабінетів.
Коли змінилася влада, і “київський дах” автоматично зник, суми хабарів стали більшими, а гарантії безперешкодного перетину кордону – меншими. І це також – наслідок реалізації програми, який утруднив напівтіньову діяльність малих і середніх підприємців, заганяючи їх у цілковиту “тінь”. Тому подорожчання побутової техніки й інших імпортних товарів, яких не виробляють в Україні – закономірний наслідок митних нововведень.
Що можна вважати проривом?
Серед невдач нової влади Прем’єр-міністр назвала недостатню реалізацію програми “Контрабанда-стоп”. Проте це не заважає Юлії Володимирівні називати основний документ подолання контрабанди проривом у цій галузі. У січні, до приходу Тимошенко в уряд, надходження від митниці становили 95,4 % від плану. Наступного місяця (саме тоді було розроблено документ по боротьбі з контрабандою) прибутки зросли на 21% від запланованих. У березні збори з митниць збільшилися майже на 85%. Загалом, за словами Тимошенко, програма “Контрабанда-стоп” вже принесла до бюджету 1 млрд. 450 млн. гривень додаткових надходжень. Цифри вражають, якщо брати до уваги те, що на реалізацію програми уряд виділяє 240,5 млн. гривень.
Проте ніхто не підрахував втрат підприємців, яким поламали бізнес. Адже внаслідок цього вони не завезли товар, не сплатили податків, скоротили робочі місця і також “доклалися” до охолодження рівня ділової активності в Україні. Так що “Контрабанда-стоп” є досить суперечливою. Незаперечний плюс, що вона розворушила чи не найкорумпованішу структуру в Україні – митницю, яку роками не чіпали за часів Кучми. Але чи зможуть її перетворити у владний інститут, що має на меті приносити прибутки державі, а не окремим посадовцям? Чимало підприємців досить скептично оцінює урядовий курс на боротьбу з контрабандою. Вони не вірять, що правила зміняться і все буде чесно й прозоро. Вони не проти вести чесний бізнес, але їм потрібні умови й гарантії, а втілення програми “Контрабанда-стоп” не дало впевненості, що митниця одужає від хабарництва і сірих схем.
Территория свободы слова
