НА ГРИНДЖОЛАХ У ДАВОС

Станіслав Гуренко,

Комуніст,

24.06.05

Виступ В.Ющенка відзначався запопадливою відвертістю до зарубіжних гостей, і показовим приниженням представників вітчизняної влади. Ще не один президент України так відверто не демонстрував свого уявлення про Батьківщину, як про заклад по обслуговуванню закордонного споживача.

«Круглий стіл» Всесвітнього економічного форуму — неурядової міжнародної організації, яка щорічно організує зустрічі світового бізнесу і влади у швейцарському містечку Давосі, пройшов минулого тижня в Києві. Як вже повелося у помаранчеву еру, ця далеко не визначна подія отримала у владних речників бучну назву міні-Давос.

Що спільного між швейцарським курортом, де щозими, визначаючи тенденції світової економіки, як тепер говорять, тусується світова еліта, і столицею України, збагнути важко. Його

(спільного) рівно стільки, скільки спільного між напівбандитською тіньовою економікою вимираючої країни і взірцево законослухняним бізнесом заможної Швейцарії. Задум ініціаторів київського зібрання виглядав вагомо: по-перше, показати світові, що помаранчева Україна — визнаний регіональний лідер; по-друге, довести іноземному бізнесу, що тепер в Україну можна і слід інвестувати. Бо нині наша держава, яка за п'ятнадцять років незалежності має прямих іноземних інвестицій аж по 187 дол. США на душу населення, надійно пасе задніх серед країн колишнього соцтабору. А власних грошей вже не вистачає і на передвиборчі президентські обіцянки.

Шість президентів, окрім нашого рідного, прикрасили собою сцену у колишньому приміщенні музею В.І.Леніна — нині Український дім: Азербайджану, Грузії, Естонії, Литви, Молдови і Польщі. Володимир Путін запрошення проігнорував. Ільхам Алієв ще в аеропорту заявив, що помаранчева революція його країні не світить, а Володимир Воронін нагадав про необхідність полегшення доступу товарів з Молдови в Україну. М.Саакашвілі вже під час засідань докоряв О.Квасьневському його теплими відносинами з Л.Кучмою, А.Рюйтель пообіцяв поділитися досвідом і т.д.

Виступ В.Ющенка відзначався запопадливою відвертістю до зарубіжних гостей, і показовим приниженням представників вітчизняної влади. Охарактеризувавши своє кредо: «Я економіст, я не пацифіст» (можливо, не популіст?), рапортував про досягнення: «Тепер, друзі, я би хотів сказати, що ми зробили за ці 130 днів, які в нас були в розпорядженні. Ми замінили 18 тисяч службовців». Відзначимо, що в історії України ще не було таких масштабних репресій за партійною належністю. Навіть у так звані тоталітарні часи.

Президент впевнений, що його політика вже призвела до райського умиротворення: «Зараз будь-хто з вас може поїхати в будь-яку точку України, вам ніхто камінь не кине — ні пенсіонер, ні студент, ні солдат, ні учитель, ні медик. Оце зробила Помаранчева революція за останні шість місяців». Їхати з Києва нікуди не треба. Достатньо походити по пікетах, які щоденно збираються під урядовим будинком, або послухати людей, що ночують під президентською приймальнею. Цікаво виглядало президентське бачення падіння темпів економічного зростання проти минулого року. Зараз, за його словами, переглядаються статистичні показники 2004 р. за участю міжнародних організацій, МВФ — все буде в ажурі. Бо минула, як тепер відомо — злочинна, влада поприписувала мільярди. Отак. Варті уваги і гінекологічно-соціологічні спостереження оратора: «Вийдіть, будь ласка, на Хрещатик — ви побачите, половина дівчат з животиками ходять. Всі хочуть робити в Україні». Залишимо це без коментарів. У тональності батька нерозумних дітей скаржився він приїжджим «друзям»: «Я уряду десятки разів говорю: ваша місія, як у швейцара в готелі чи ресторані. Кожен, хто йде по вулиці, запрошуйте його до ресторану, просіть, у вас сьогодні оригінальна страва, ви повинні бути в цьому залі, відвідайте, в нас сьогодні унікальний день. Нікого не пропускайте! Всіх треба запрошувати». Відзначимо наявний прогрес: у своїх попередніх виступах достойний оратор визначав представників виконавчої влади як лакеїв. Уявлення про виконавчу владу, як про бойовий загін лакеїв та швейцарів, гармонійно доповнюється президентським пасажем з проблем законотворчості «16 законів, які, я сказав би, є недискусійними, вони є канонічними, їх треба приймати, там мало що обговорювати... Для кожної людини, яка читає хоч одну книжку в рік, є зрозумілим — за ці закони треба голосувати. Але ми набрали 160 голосів. Тому треба сталь, тому треба шерсть, тому треба «рога і копита». І кожний зі своєї шпаківні підходить до ідеалів революції». Нагадаємо: йдеться про закони, які під приводом негайного вступу України до СОТ знімають останні бар'єри захисту вітчизняних виробників. Нагадаємо і про те, що уряди розвинутих країни — членів СОТ — тільки в агропромисловій галузі надають своїм виробникам субсидії у сумі один мільярд доларів США щоденно. А на думку нашого президента — голосуй і крапка!

І вперед, на ґринджолах у СОТ через міні-Давос.

Ще не один президент України так відверто не демонстрував свого уявлення про Батьківщину, як про заклад по обслуговуванню закордонного споживача. З урядом у швейцарських лівреях. Не забути б ще про метрдотеля і офіціантів. А може, ще й «мамочку» передбачити? Ганьба, та й годі. Та здалося, що іноземні «друзі» всім серцем сприйняли дух виступу Президента незалежної України. Однак інвестувати революційні ідеали не наважилися. І увінчалося це дійство проголошенням чергових настанов—десяти кроків, які, за висновками учасників круглого столу, слід зробити Україні; і перший з них: негайно прийняти всі потрібні закони, відклавши при необхідності відпустки законодавців до завершення цієї битви на згарищі національної економіки.

Отож, в економічному сенсі міні-Давос завершився максі-пшиком.

Коментуючи політичні досягнення міні-Давоса, провладна преса відзначала, що Україна просто приречена бути лідером країн Чорноморсько-Балтійської дуги.

Слів нема, бо Україна дійсно приречена. І, здається, надовго.

Приречена посилати свої війська до Придністров'я, Карабаху, а там — і на Кавказ; приречена добробутом малих українців розплачуватися за ефемерні, якщо не сказати гірше, «альтернативні нафтові та газові коридори». А також за всі інші амбітні витівки помаранчевої влади.

***

При підготовці цього матеріалу використана «Стенограма виступу Президента України Віктора Ющенка на завершальному пленарному засіданні круглого столу під егідою Всесвітнього економічного форуму». Офіційне Інтернет-представництво Президента України.