Поза грою

О.Яхно,

День,

31.03.06

Олег Зарубинський, "Народний блок Литвина": "Підрахунок голосів був явно сфальсифікований: у нас є дані по всіх округах України, і є серйозні розходження між реальним волевиявленням і тим, як це подано на сайті ЦВК".

До парламенту п`ятого скликання не пройшли не лише націонал-демократи в особі блоку Костенка — Плюща, який за результатами опрацювання 99,9% бюлетенів набрав 1,87%, а й інші "ідеологічні" сили. Наприклад, партія "Віче", яка розробила свій "План розвитку країни", з якого, на відміну від багатьох партійних програм, було чітко зрозуміло, за що та проти чого виступає ця політична сила. Їхній результат становив 1,75%. Із тріском провалилися (вдруге поспіль) зелені (0,4%) — також партія з ідеологією, що, до речі, користується більшою популярністю в населення, аніж її партійне втілення. Трохи не дотяг до прохідного бар`єра радикальний блок Вітренко (2,92%). Не виніс на своїх могутніх плечах до перемоги Пору — ПРП Віталій Кличко. До речі, поразка цього блоку (1,47%) продемонструвала ставлення українців до приватизації навіть найгучніших і найулюбленіших брендів. Не прийняли в ролі "миротворця" з претензією, мабуть, на певну "центристську" ідеологію, українці і блок Литвина (2,43%). До речі, непроходження політичних сил на зразок "Народного блоку" деякі політологи схильні оцінювати позитивно: мовляв, у майбутньому парламенті більше не буде центристського болота. Зазнав поразки й блок "НЕ ТАК!" (1,01%), ядром якого стала Соціал-демократична партія України (об`єднана), який узяв на озброєння форсовану антинатівську пропаганду.

Якими побачили цю виборчу кампанію та українське суспільство представники вищезгаданих політичних сил? І якими бачать вони перспективи своїх партій? Із цими запитаннями "День" звернувся до політиків, яких ми не побачимо в майбутньому парламенті. З їхніх відповідей помітно, що не всі ще оговталися від шоку, спричиненого результатами голосування, і все ще не вірять у свою поразку. А тому не готові говорити про своє позапарламентське майбутнє.

Вадим КАРАСЬОВ, політолог, лідер партії "Віче":

— Нинішня парламентська кампанія продемонструвала запит на продовження системних, ціннісних, структурних і стратегічних змін. Парламентська кампанія стала продовженням революційно-президентської кампанії 2004 року. Янукович утвердився як лідер південно-східних територій, а Тимошенко — західних і центральних, вона утвердилася як лідер Майдану. І це свідчить про те, що ліберально-буржуазна тенденція Майдану поступається місцем соціально-популістської лінії помаранчевої революції, яка орієнтована не стільки на власність, скільки на справедливість. І цей запит, очевидно, характерний не лише для помаранчевих, але й для якогось сегменту біло-блакитних.

Думаю, старі та малі націонал-демократичні партії (УНП, ПРП) в небуття не підуть, вони залишаться. Тільки поза парламентом. На них буде попит, він штучно підігріватиметься, стимулюватиметься з боку Президента, який потребує відновлення свого реноме серед націонал-орієнтованого електорату. НСНУ з цим завданням не справився. Тому ці партії будуть штучно пожвавлюватися. Їм будуть надані всякі допінгові процедури. Їм зроблять штучне дихання й масаж, передусім їхнього політичного серця. І більше того між Тимошенко та Ющенком розпочнеться конкуренція за залучення старих націонал-демократичних партій. Оскільки зараз уже зрозуміло: боротьба за президентську посаду вже розпочалася, тому необхідна консолідація електорального ресурсу й залучення всіх можливих сусідів і партнерів по політичному простору. До того ж ці партії представлені в низці провідних обласних і міських рад, передусім у Західній Україні.

А ось у блоку Литвина перспектив жодних. Нішу соціал-демократів зайняла партія Мороза. З лівих сил залишиться Вітренко: завжди буде запит на радикалів-антинатовців. Щодо нових яскравих проектів, таких як "Пора", "Віче", то, напевно, виборча кампанія показала, що ще не вистачає сил, щоб увійти в "клуб великого капіталу", але запит на нові політичні сили в суспільстві є.

Олег ЗАРУБИНСЬКИЙ, "Народний блок Литвина":

— Суспільство сьогодні радикалізоване, протистояння й конфлікти, закладені ще президентською кампанією, залишилися. І в такому суспільстві завжди потрібні миротворці.

Упевнений, перспективи в нас нормальні. Підрахунок голосів був явно сфальсифікований: у нас є дані по всіх округах України, і є серйозні розходження між реальним волевиявленням і тим, як це подано на сайті ЦВК. Тому ми зараз проводимо дуже активну кампанію з перерахунку голосів. Так було в Польщі, коли обирався Квасневський. Так було й у Сполучених Штатах. Перерахунок результатів — це нормальна практика. А міняти чи не міняти свою стратегію ми будемо залежно від того, які будуть результати голосування. Ще рано про це говорити.

Іван ПЛЮЩ, лідер Українського народного блоку Костенка й Плюща:

— Я поки ніяке інтерв`ю не даю. Ви знаєте, мені після виборів більше дзвонять, аніж під час виборів... Давайте після того, як усе втихне (щоправда, я не знаю, коли втихне), поговоримо. Коли буде про що говорити. А сьогодні говорити немає про що. Ви ж знаєте: коли нічого сказати, краще помовчати.

Наталія ВІТРЕНКО, лідер блоку Наталії Вітренко "Народна опозиція":

— Хто вам сказав, що ми не пройдемо в парламент? Влада обдурює людей тим, що все зрозуміло. А ви це повторюєте. Для мене не стоїть питання, чи проходимо ми в парламент. Інша справа, що в нас половину голосів украли. Це я стверджую, тому що в нас мав бути набагато вищий рейтинг. Але те що ми проходимо — це однозначно.

Тарас СТЕЦЬКІВ, Громадянський блок "ПОРА — ПРП":

— Ці вибори були змаганням не ідеологій, а особистостей. Ті партії, що мали особистостей, з якими люди пов`язували певні уявлення, виграли. Скажімо, Янукович — захисник російської мови, Юлія Тимошенко на особистому прикладі, на особистій харизмі витягли свій блок, бо ніхто не може конкурувати з нею за рівнем популярності. "Наша Україна" пройшла на авторитеті Президента. Мене, попри все, тішить, що суспільство зберегло довіру до помаранчевих партій.

Перспективи партій, що не пройшли в парламент, дуже туманні, якщо не сказати близькі до нуля. Значить, вони не запропонували виборцям прийнятної ідеї і прийнятних лідерів. Це очевидний факт. І тому цим партіям треба добре подумати (я не маю на увазі такі віртуальні партії як "Віче" — ну справді, немає такої партії), що робити далі. УНП і ПРП в сьогоднішньому вигляді перспективи не мають, вони дійсно можуть зникнути з політичної арени. Їм треба об`єднуватися з більш потужними партіями, або щось неймовірно змінювати у їх діяльності... Що стосується партії "Реформи і порядок", до якої я належу, то вона фактично з політичної арени зникла у 2002-му, коли увійшла в блок "Наша Україна".

Ігор ШУРМА, "Опозиційний блок НЕ ТАК!":

— Український виборець відкинув менеджерів минулої доби. Це не означає, що вони погані. Для мене багато з них є взірцем того, як треба організовувати роботу. Я передусім маю на увазі того самого Плюща і нашого Леоніда Макаровича Кравчука, сюди ж можна віднести і комуністів. Вони поступово цілком закономірно відходять.

Взагалі, за останній рік українське суспільство зробило великий крок вперед. За один рік пропорційних виборів ми прийшли до конкуренції політичних коаліцій. І ці коаліції зробили те, до чого десятки років йшли цивілізовані держави: сьогодні конкурують лише дві-три політичні сили.

А що стосується маленьких партій, які мають своїх яскравих лідерів, то за законами фізики нічого безслідно не зникає. Не може зникнути весь організаційний ресурс блоку Литвина, блоку "НЕ ТАК!", партії "Віче". Ці люди все одно будуть затребувані в суспільстві. В якій ролі? Сказати на сьогоднішній день складно.

Я переконаний, що, враховуючи сьогоднішню структурованість суспільства, наступні вибори будуть ідеологічними. Вже не можна буде говорити, що, припустимо, блок "Наша Україна" — це трошки ліберали, трошки Конгрес українських націоналістів і трохи християнські демократи. Такого не буде. Потрібно буде визначати домінуючу ідеологічну модель, аби люди могли орієнтуватися, який шлях розвитку обирають. Це ж стосується Партії регіонів і БЮТ. Ті лідери, які не пройшли в парламент, але які хочуть себе реанімувати, мають шукати свій шлях через ідеологію.

Без сумніву, партіям, які програли, потрібно проаналізувати, що було зроблено неправильно. Чому теми, які мали відповідати інтересам українського суспільства (на наш погляд) не були сприйняті українськими виборцями? Треба це все переосмислити. Мабуть, соціал-демократи понесли політичну відповідальність за свої прорахунки часів перших двох президентів.