Чи стане антинатівська ініціатива рухом?

Алевтина Белецька,

Укрпартинформ, From-ua.com,

16.03.06

Днями опозиція розпочала вуличні акції проти вступу до НАТО - "Опозиційний блок "Не Так!" вивів дві тисячі людей під стіни міністерства іноземних справ під лозунгом "Анті-НАТО. Референдуму бути!".

Ми спитали у політологів, чи має ця акція шанс стати початком всеукраїнського руху проти членства України в НАТО? Й чи може наслідком такого руху стати відставка міністрів, які активно прагнуть бачити Україну членом Північноатлантичного Альянсу.

В.Корнілов (директор українського філіалу Інституту країн СНД):

"Я считаю, что всенародное движение против НАТО начато гораздо раньше. Вспомните референдум 1991 года, когда народ косвенным образом высказался за внеблоковый статус государства.

Как очередной этап в этой истории можна рассматривать и акции оппозиции. По мере того, как украинское правительство будет усиливать процесс втягивания Украины в НАТО, движение будет шириться. Народ будет отвечать адекватными мерами на неадекватные действия власти.

Могут ли подобные акции стать началом конца политиков, которые стоят за попытками ускорить процесс вступления? Началом их конца стало их начало. Когда они начали навязывать народу свои решения, постоянно повторяя, что Украина уже определилась, что она уверенно идет в НАТО, то они нарушают закон. Они принимают решения за народ и вопреки воле народа. Они - государственные чиновники, которые должны выполнять волю народа. Долго это навязывание своего мнения продолжаться не может. Тарасюк и Гриценко и так засиделись в своих креслах, и, надеюсь, после 26 марта это досадное недоразумение будет исправлено".

В.Кулик (директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства):

"Вчорашня акція проти НАТО - це, вважаю, піар акція блоку "Не ТаК!". Але є один нюанс - в Україні дійсно є великий відсоток людей, які негативно ставляться до вступу України в Альянс. Й цей відсоток може бути запорукою того, що підтримка подібних акцій у опозиції майже є.

Чи стане ініціатива "Не Так!" рухом? Ресурсна база цієї сили не така вже й велика. Але крові нинішньому керівництву держави цей рух попсує.

А відставки міністрів оборони та закордонних справ прогнозовані після створення нової коаліції у парламенті та формування нового уряду на коаліційних засадах. І якщо з паном Гриценком є певні питання, то з Тарасюком питань нема, він піде з посади міністра закордонних справ після виборів".

А.Єрмолаєв (директор Центру соціальних досліджень "Софія"):

"Хочу зазначити, що феномену антинатівського та антиросійського руху в Україні нема. Причина в тому, що всі соціальні рухи виникають на предметній основі. Тобто ті заклики подобаються виборцю, які стають матеріальною силою.

Станом на сьогодні дискусія про вступ до НАТО лишається ідеальною площиною. Нема реальної матеріальної загрози ні конкретному виробнику, ні селянину. Російською мовою це "умозрительная" загроза. А значить підняти людей і вивести їх на вулицю лише тому, що вони чогось не хочуть, досить складно.

У цьому випадку антинатовський рух у формі організованих акцій передвиборчих штабів у цьому форматі й збережеться. Все буде залежати від бажання партій його продовжувати. Це не означає, що проблеми немає, дійсно, більшість виборців реагують на проблему вступу до НАТО, й ми маємо критичну ситуацію по підтримці цієї ідеї "за" чи "проти". Але очікувати, що акцію підтримають мільйони, соціальних підстав немає".

А щодо кадрових перестановок, то тут все залежить від політичного механізму, з яким пов`язано призначення міністрів, які сьогодні асоціюються із цією проблемою: йдеться про чиновників МЗС, міністерства оборони та інших, які перебрали на себе право коментувати проблему, не спираючись при цьому на рішення референдумів.

В цьому плані ми будемо бачити консультації між коаліцією та Президентом вже за кілька тижнів, і я сумніваюся, що будуть прийняті конфліктні призначення. Все буде залежати від того, яка позиція буде у коаліції стосовно НАТО".