Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  21.11.2024
  Статьи

Версия для печати


Сам такий…

Валентина Писанка,

Голос України,

17.03.06

ЦВК, ховаючи власну безпорадність, як за останню соломинку, хапається за високу свідомість виборців, закликаючи їх прийти на виборчі дільниці заздалегідь і перевірити правильність написання прізвищ.

Скільки разів щодень ми чуємо від начальників різних рангів: ці вибори в історії країни будуть найчесніші та найпрозоріші, фальсифікатори не пройдуть, а не приведи, Господи, якщо вони знайдуться, то — до буцегарні їх? А хто вірить у ці казки? Бо вже зрозуміло: щоб зірвати вибори, можна цілком обійтися без фальсифікаторів, котрі, порівняно з недоліками, допущеними в організації виборів, — дитячі забави.

Хоч ЦВК й заспокоює суспільство, мовляв, усе буде гаразд, але чесним та прозорим виборам можуть завадити не фальсифікатори, а наше звичайнісіньке нехлюйство, невміння вести канцелярські справи та нехтування службовими обов`язками. Ще в радянську епоху я мала партійне доручення: була агітатором на виборчій дільниці. Щонайменше тричі й заздалегідь зустрічалася з мешканцями доручених мені будинків — звіряла прізвища в паспортах та прописку з кількістю мешканців квартир, з`ясовувала, хто спроможний дійти до дільниці, а кому потрібно доставити виборчу урну додому. Другого разу розносила перші запрошення, та ще одні — напередодні виборів: попереджувала, що вони відбудуться завтра. Щодо виборів в часи незалежності, мабуть, порядок змінився, бо жодні агітатори до мене додому не приходили, а запрошення голосувати останній раз отримувала кілька років тому. Нині ЗМІ переповнені просто-таки неймовірними фактами "підготовки" до виборів. У результаті тупого комп`ютерного перекладу з російської на державну мову перекручено до невпізнанності десятки тисяч прізвищ, імен та по батькові, назви вулиць і провулків. У багатьох з них допущені граматичні помилки. За законом, ці проблеми в день виборів повинні будуть розв`язувати суди. Хтось дасть гарантію, що, по-перше, вони "перелопатять" цей потік, а по-друге, чи такі вже ми всі свідомі, що бігатимемо до судів і стоятимемо в чергах, поки вони розбиратимуться з нашими прізвищами?

Є ще одна проблема: громадяни, які не мають у паспортах штампа про реєстрацію за місцем проживання. Це тільки декларується, що "прописка" не має значення. Але без неї громадянина не занесено в списки і він не може голосувати. Зважаючи на можливість вільного пересування, хто скаже, скільки таких людей в Україні й скільки їх не проголосує? Один із законодавців прокоментував цей факт так: мовляв, ці громадяни, як і ті, що взагалі не мають постійного місця проживання, "самі винні"...

Чи так уже й самі й чи у всьому? Адже переважної більшості проблем можливо було б уникнути. Зокрема, організувати справу так, щоб, за потреби, переклад прізвищ робив не комп`ютерний автоматичний перекладач, а "живий" фахівець. Але обов`язково списки хтось мав би остаточно вичитати та звірити — елементарна вимога щодо будь-якого тексту.

Тим паче що кошти на уточнення, перевірку й формування нових списків громадян були виділені. Але цього не зробили. Тож представники ЦВК послуговуються лише інформацією ЖЕКІв — з усіма наслідками, що звідси випливають... Тепер ЦВК, ховаючи власну безпорадність, як за останню соломинку, хапається за високу свідомість виборців, закликаючи їх прийти на виборчі дільниці заздалегідь і перевірити правильність написання прізвищ. Ми, звичайно, свідомі громадяни, тільки чи не досить уже державі експлуатувати нашу свідомість? І ще запитання: як сталося, що за пафосом про проведення найчесніших виборів причетні до їх забезпечення виконавці забули про те, що службові обов`язки слід виконувати добросовісно?

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0