Політичні міфи Закарпаття-2

О.Соковик,

Робітнича газета,

01.03.06

Кримінальна справа, порушена проти Івана Різака, і по якій його вже двічі заарештовували, настільки відверто сфальсифікована і грубо "притягнута за вуха", що не витримує ніякої критики.

Міф 6. Екс-губернатор Закарпаття, лідер об`єднаних соціал-демократів області причетний до самогубства ректора УжНУ В.Сливки.

Цей міф наполегливо намагаються зробити правдою уже за допомогою судових органів. Кримінальна справа, порушена проти Івана Різака, і по якій його вже двічі заарештовували, настільки відверто сфальсифікована і грубо "притягнута за вуха", що не витримує ніякої критики.

Екс-губернатора області звинувачують у доведенні до самогубства ректора УжНУ В.Сливки. Повний абсурд, зважаючи на те, що Володимир Сливка був науковим керівником як самого Івана Різака (результат співпраці — більше тридцяти наукових робіт), так і його рідного брата, професора УжНУ Василя Різака.

А щодо самої справи та численних версій навколо неї, то до цього часу запитань, на жаль, набагато більше, ніж відповідей... Ось, наприклад, які з них вимагається з`ясувати газета Міністерства освіти й науки України "Освіта" в одному із своїх січневих номерів: "Загадково закінчив життя ректор УжНУ В.Сливка. Причини його самогубства до цих пір залишаються нерозгаданими. Знають їх, судячи з усього, тільки працівники прокуратури: обласний прокурор Бенца, довірена особа Ющенка на президентських виборах, переконаний, що до самогубства ректора довів екс-губернатор Закарпаття І.Різак. Про те, що переконаність є твердою, свідчило повідомлення про смерть Сливки на "нашоукраїнському" сайті, яке з`явилося вже за годину після трагедії. Версія про доведення ректора до самогубства керівником області до цих пір залишається незмінною, інші навіть не беруться до уваги. Хоча в неї в Закарпатті ніхто і не вірить. Навіть самі правоохоронці. Дивно ж бо, що людина сама змогла встромити собі кухонний ніж у серце після того, як десятки разів встромлювала його в тіло, перерізавши при цьому вени.

В області тихо обговорюють іншу версію. Її ми й озвучуємо: ректора УжНУ В.Сливку вбила його дружина.

Про стосунки у цій сім`ї знали в УжНУ всі, але робили вигляд, що нічого не помічають. Звісно: чужа сім`я, проблеми її, то вирішувати їх повинна вона сама. Як відомо, дружина В.Сливки не могла мати дітей, що втім не заважало чоловікові безмежно кохати її і намагатися задовольнити будь-яку примху. Всі, наприклад, відзначали, що улюбленими протеже В.Сливки ставали ті молоді люди, кого рекомендувала його дружина.

Щоправда, ті ж молоді люди були і причиною чи не щоденних сімейних чвар. Цікаво, що перший дзвінок після трагедії з квартири Сливки пролунав не у "швидкій", не в міліції, а в кабінеті солідного чину в СБУ. Пізніше цей чин пов`яже своє переведення до іншої області з екс-губернатором Іваном Різаком та ще й помститься останньому, звинувативши в доведенні до самогубства ректора.

В прокуратурі чомусь нікого не цікавить, чому порізаного Сливку відвозила до лікарні не "швидка", а чоловік рідної сестри дружини? Чому до трупа не допускали представників правоохоронних органів? Існує безліч "чому?", відповіді на які немає досі.

Заслуговує на увагу і той факт, що батько дружини Сливки колись працював в прокуратурі Мукачевого, і саме тоді, коли очолював її нинішній обласний прокурор Бенца. Що було з Мукачевом за цього прокурорства, відомо: місцеві бандюки наводили страх чи не на всю Східну Європу. До речі, з прокурорського крісла Мукачевого Бенцу було звільнено попередньою владою саме зо розгул бандитизму у місті. Щоправда, для нової влади це не мало значення: головне, що Бенца підтримував "Нашу Україну".

Ще один важливий момент у справі загибелі ректора, який вартий уваги прокуратури і який нею чомусь вперто ігнорується: вдова Сливки та її рідна сестра мали серйозний бізнес, до того ж спільний із сумнозвісною мукачівською "Барвою", яка належить нинішньому міністру МінНС Віктору Балозі. Про це неодноразово писали обласні газети.

Немає сумніву, що злочин був би розкритий за кілька днів, якби дружину покійного Сливки та її рідних — сестру з чоловіком — було професійно допитано в прокуратурі. Чи затримано бодай на три доби для з`ясування загадкових обставин цієї трагедії (про чотири місяці, які відсидів Різак в СІЗО навіть і не йдеться)".

Міф 7. Соціал-демократи фальсифікували результати виборів Мукачівського міського голови, аби посадити у крісло мера свого ставленика.

У цій "помаранчевій" казці варті уваги декілька моментів: від неодноразових судових рішень про визнання виборів дійсними до питання, чому за посаду змагалися одні кандидати, а у "мерському" кріслі сидить зовсім інша людина? Однак хочеться зупинитися на останніх подіях, пов`язаних з особою Ернеста Нусера. Вони — яскраве і ще зовсім "свіже" підтвердження того, кому ж насправді треба було влаштовувати дебоші на мукачівських виборах, для кого вони стали репетицією президентських перегонів. Як писала одна із обласних газет, "нашоукраїнці" стали жертвою власних політтехнологій". Адже саме вони вперто твердили і переконували весь світ у тому, що Нусер — це людина місцевих об`єднаних есдеків, котрі зроблять все для того, аби він став мером Мукачевого. Нусер вибори виграв, однак з посади пішов, а після помаранчевих подій (як не дивно) очолив управління ОДА. І ось нещодавно начальник управління з євроінтеграції і міжнародних зв`язків облдержадміністрації Ернест Нусер, якого так заповзято зараховували до списку "людей Медведчука", мало не очолив на місцевих виборах блок, який ототожнює себе з "Нашою Україною".

Коментарі, як кажуть, зайві. А щодо самої історії про підтримку кандидатури Нусера, то нагадаємо: його, як відому і високопрофесійну у галузі міжнародних відносин людину, на той час підтримали, окрім об`єднаних соціал-демократів, ще понад 20 політичних сил і громадських організацій, у тому числі "люди Тимошенко" та "люди Мороза".

Міф 8. Соціал-демократи (об`єднані) заради власної наживи хотіли захопити ужгородський ринок на вул. Краснодонців.

У Закарпатті ще добре пам`ятають події 2003-го року навколо цього ужгородського базару. Бандитські "розбірки" були по-кіношному розкішними: зі зброєю, зі спецпідрозділами, погромами і бійкою. У сутичках уже не по-кіношному, а по-справжньому і серйозно постраждали кілька закарпатських міліціонерів. Винними у всьому (як завжди) тодішні опозиціонери називали об`єднаних соціал-демократів. Повну нісенітницю писали їхні газети: "Різак хоче віддати базар своєму рідному брату".

Минув час і тепер уже всім зрозуміло, чиї інтереси представляли і захищали ті, хто претендував на звання "ринкового короля". Гляньте: представник однієї з конфліктуючих сторін, він же — реальний власник ринку — замикає десятку головної помаранчевої команди на виборах до облради.

Міф 9. Об`єднані соціал-демократи тримали контроль над контрабандою на держкордонах.

Народження міфу про те, що контрабандними потоками "завідують" есдеки, не було випадковим. Сталося це з подачі зацікавлених осіб, хто й справді мав відношення до цього "бізнесу". Справа в тому, що команда на чолі з екс-губернатором Різаком розпочала рішучий наступ на позиції "ділових людей", які жили, чи, точніше, навіть процвітали за рахунок контрабанди. Звісно, принциповість влади викликала чималий спротив. Ось і розпочали "тіньовики" "тиху" війну проти об`єднаних соціал-демократів: на деяких своїх підприємствах знизили зарплати, що викликало обурення працівників. Інші свої структури взагалі позакривали, звільнивши значну кількість закарпатців. І пояснення цьому знайшли цілком у дусі міфу: влада захопила все у свої руки і не дає спокійно працювати.

Хто ж насправді тримав митницю "у кулаці", стало достеменно відомо одразу після помаранчевих подій. Про те, що соціал-демократи не мали до цього жодного відношення, визнав і "чистої води" "помаранчевий", — заступник губернатора області М.Попович; котрий, після кількамісячного перебування на посаді начальника Чопської митниці, в інтерв`ю обласній газеті сказав наступне: "Такий собі Володя Гладинець (працівник митниці — ред.) прямо заявляє: "...У мене є мільйон євро (!!!), 40 тисяч із них я вже віддав, аби відновитися на митниці". І далі: "...Зі 100 доларів, що бралися на митниці, митникові залишалося 5-10. Над митником сидів міліціонер. "Есбеушники" сиділи. Прокуратура... Що казати, коли прокурори мають свої автобуси, які сюди-туди їздять, возять. Судді возять... Щодо того ж Гладинця мені телефонували 5 народних депутатів (не закарпатців), два міністри! І то — лише якийсь простий Володя". А нам вішають локшину про есдеків...

Міф 10. Різак — один із найбагатших губернаторів України.

"Сенсаційне" фото в одній із обласних газет "вілли" закарпатського екс-губернатора Івана Різака, (триповерхова будівля) можливо, вразило насамперед тих, хто не знає Ужгорода. Але ще більший шок від знімку отримали люди, які добре знають місто, оскільки на знімку вони впізнали фасад триповерхового, але... багатоквартирного будинку, на першому поверсі якого в одній із квартир і мешкає Іван Різак. Решта "сенсацій" про вілли, дорогі іномарки, заводи, ліси та сільськогосподарські угіддя колишнього губернатора — фантастичні оповідання з цієї ж серії. Щоправда, окрім звичайної квартири у звичайному багатоквартирному будинку з гаражем, Іван Різак має на своєму рахунку... уже три арешти та мільярди назавжди втрачених нервових клітин.