Про коней, яких варто змінити навіть на переправі

В.Шпильовий,

Самостійна Україна (12.-18.03.2006),

14.03.06

Якщо неупереджено підійти до аналізу діяльності "любих друзів" впродовж останнього року, стає очевидним, що єдиний зв`язок з Майданом, який мають панове з НСНУ, — це кумівські зв`язки з Віктором Ющенком.

Чим ближче Україна підходить до парламентських виборів, тим голосніше лунають заяви з боку оточення Президента про необхідність завадити реваншу біло-блакитної опозиції. Пропонується і метод вирішення цього непростого завдання — підтримати на виборах блок "Наша Україна", начебто єдину помаранчеву силу, яка "послідовно бореться за впровадження в життя обіцянок, виголошуваних Віктором Ющенком на Майдані". Нахабність, з якою панове Жванія, Порошенко і Безсмертний "прихватизували" право на гасла Майдану, можна порівняти лише з приватизацією нашої революційної символіки сином Президента. Та, якщо неупереджено підійти до аналізу діяльності "любих друзів" впродовж останнього року, стає очевидним, що єдиний зв`язок з Майданом, який мають панове з НСНУ, — це кумівські зв`язки з Віктором Ющенком.

З самого початку свого кермування посткучмівською Україною вони запам`яталися українцям лише корупційними скандалами та абсолютно бездарними пропозиціями. Першим розчаруванням людей у новій владі Віктор Ющенко має завдячувати не Юлії Тимошенко чи Левку Лук`яненку, а саме нинішнім очільникам "Нашої України", зокрема Романові Безсмертному з його проектом адміністративно-територіальної реформи. Ну як можна було додуматися запропонувати позакривати школи та лікарні у селах? В нормальній країні такого "реформатора" давно б уже повикидали з усіх посад та, мабуть, примусили б пройти перевірку у відповідному медичному закладі на предмет психічного здоров`я. То нехай дякує Богу, що він живе в Україні, а не десь у Німеччині. Дякує — і мовчить! Але мовчати "безсмертному" представнику чи не всіх українських президентів у парламенті, ой, як не хочеться! Включіть будь-який телеканал і можете досхочу слухати переможні реляції про захмарні рейтинги "Нашої України" та перспективи "помаранчевої коаліції" на чолі з Єхануровим та Порошенком.

До речі, про Петра Олексійовича. Не можна не згадати його бурхливу діяльність на чолі "паралельного" уряду, який він створив зі свого "вимоленого" у Президента РНБО і, наскільки вистачало сил, заважав керівникові справжнього уряду піднімати економіку країни, вщент зруйновану Кучмою і Януковичем в останній рік свого безславного правління. Так завзято виривав владну ковдру з рук прем`єра, обраного Майданом, що нарешті поховав не лише уряд, але й надії українців на краще життя. Та що таким панам українці — у них інші інтереси. Цікаво, чи добрався таки Петро Порошенко до того будинку в Маріїнському парку, який так непокоїв його бізнесменські почуття? Чомусь прокуратура не радує нас новими повідомленнями. А шкода... народу дуже кортить дізнатися — яку "мирову угоду" оточення Ющенка підписало із "забудовниками"?

Визнавати свої помилки ці діячі не поспішають. І у всіх невдачах у справі втілення в життя обіцянок Майдану за звичкою звинувачують Юлію Тимошенко. Та Юлії Володимирівни немає у керівництві державою вже півроку. То ж виникає закономірне питання — чому ж справи йдуть все гірше і гірше? Може, справа зовсім не в Тимошенко? Згадайте, як вони ганьбили Юлію Володимирівну за "цукрову" та "м`ясну" кризи. Тепер вони чомусь уряд не критикують, хоча ціни на ці продукти вже перевищили всі розумні межі. Тимошенко хоча б намагалася щось робити, а нинішні урядовці мовчать, як води у рота набрали. Де цукор з держрезерву по 3-30? Кажуть, немає. Тимошенко знайшла, а "цукеркові барони" знайти не можуть. Мабуть, самим не вистачає, де вже тут про народ думати.

Уряд Єханурова зараз робить прямо протилежне тому, що робив уряд Тимошенко — виправляє, так би мовити, "помилки". Замість обмеження впливу російських нафтових монополістів — запроваджує ввізне мито на бензин з інших країн. Охрестивши попередній бюджет "популістським", Єхануров у новому бюджеті безжально порізав соціальні виплати та водночас чомусь забув обмежити апетити олігархів. Нікопольський завод феросплавів так і залишився під контролем зятя Кучми Віктора Пінчука. Та й інші "бізнесмени", які за часів Юлії Тимошенко переважно переховувалися за кордоном, зараз роблять паси руками на центральних каналах телебачення, смакуючи невдачі "помаранчевої" влади. Отже, виходить, що нинішній уряд діє не лише "на зло" Юлії Тимошенко, але й всупереч тим заявам, які лунали з вуст Президента на Майдані.

В новому, "єханурівському" бюджеті знайшлися кошти на астрономічні пенсії чиновникам і депутатам, але не знайшлося грошей на соціальні програми. Чи не нагадує вам, шановні читачі, подібна практика нещодавні часи урядування "тому що послідовного" проФФесора? Ще й як нагадує! А згадайте "подорож" дружин "помаранчевих" чиновників на олімпіаду в Турин. Правда, колись це вже було...? Часи начебто змінилися, а влада — ні. Навіть у ставленні до національних героїв — вояків ОУН-УПА "нова" влада є такою ж послідовною, як і Леонід Данилович. Сором та й годі!

Про бездарну зовнішню політику уряду Єханурова й говорити не хочеться. Те, що "помаранчеві націоналісти" напідписували в Росії, обурює навіть Януковича з Кучмою. Людей, які не занадто переймалися національними інтересами України.

В країну знову повертається цензура, замовні матеріали, брехливі передвиборчі рейтинги, погрози на адресу вільної преси. Та чого можна очікувати від людей, першим кроком яких в "інформаційній" політиці стала спроба закриття незалежного каналу НТН? Знали, кого закривати — зараз саме НТН є чи не єдиним каналом, де ще можна почути думку інших опозиційних політиків, окрім товаришів зі "зручної опозиції" — Партії регіонів.

Немає чим звітувати і силовим відомствам. Замість бандитів у тюрмах знову сидять патріоти. З наших правоохоронців вже сміється весь світ, не говорячи вже про Ківалова, Бакая та Боделана. Бачили, як пан Ківалов розказував журналістам про чесні вибори на з`їзді Партії регіонів? За часів Юлії Тимошенко пнутися у телевізор такі діячі не наважувалися. А зараз навіть Бакай може собі дозволити скалити зуби на Інтері, оскільки знає, що нічого йому не буде — при владі ж усі свої, вірні діти Леоніда Даниловича.

Про суди згадувати чомусь немає бажання. Якщо в оточенні Президента думають, що незалежний і справедливий суд це той, який виконує вказівки лише "любих друзів" та як аргумент визнає тільки гроші, то треба було чесно сказати про це на Майдані. Може, тоді не таким гірким було б розчарування простих людей, які повірили у верховенство закону після виборів. Та що вже казати про простих людей, коли навіть найстаріша партія в Україні — УРП "Собор" Левка Лук`яненка ось уже півроку не може довести в жодному українському суді очевидні речі, що позапартійний заступник президентського секретаря пан Матвієнко має таке ж саме відношення до республіканців, як нинішня влада до помаранчевих обіцянок!

То що ж виходить — голосували за Ющенка і Тимошенко, а отримали Жванію, Порошенка і Безсмертного. Кого ж ми отримаємо, якщо піддамося на солодкі обіцянки провладних політтехнологів і проголосуємо за Жванію, Порошенка і Безсмертного? Кучму-3 чи Януковича-2? То невже ми мерзли на Майдані, щоб вже за рік мати на чолі уряду такого самого Януковича, лише з іншим прізвищем?

Проте, не все так погано, як здається на перший погляд. Останні вибори засвідчили, що жодні хитромудрі політичні технології не здатні примусити українців голосувати за тих, хто нахабно і відверто бреше, звітуючи про здобутки, яких немає не те що в природі, але навіть і на папері. Зараз вже зрозуміло, що 2004 року ми лише почали процес декучмізації країни. Нам не вдалося зробити це з першого разу, не біда, ми зробимо це з другого! Ті, хто вчасно перефарбувався, може бути певен, народ оцінює керманичів не за назвами партій чи портретами лідерів, а за реальними справами. То ж нехай не розраховують отримати на виборах більше, аніж намалюють собі самі за допомогою адмінресурсу та загального одобрямса у в`язницях і психушках!