Масові фальсифікації як добра традиція українських виборів

Володимир Масарік,

Свобода (04.-10.04.06),

04.04.06

Результати виборів були системно сфальсифіковані перш за все на рівні дільничних комісій.

Вибори-2006 вже встигли охрестити найдемократичнішими виборами держави за всю історію України.

Але хто присвоїв їм таке високе звання? Розберімось. Президент, котрий після помаранчевої революції просто не міг цього не сказати, пам`ятаючи, яким чином він став главою і які було роздано всім обіцянки; Центральна виборча комісія, яка за визначенням не могла зізнатись, що мали місце фальсифікації, знову ж таки з огляду на те, за яких обставин її нинішній склад було обрано; західні спостерігачі, які задоволені "перемогою" "помаранчевої" команди (БЮТ та НСНУ); східні спостерігачі, яких влаштовує "лідерство" прокремлівських "Регіонів України". Причому для спостерігачів від Росії та СНД вже стало доброю традицією називати кожні вибори "демократичними та законними" і вітати переможців до оприлюднення офіційних результатів; партії-переможниці, яких Верховна Рада, як закритий клуб міліонерів, також цілком задовольняє. А там вже можна між собою домовитися, як "дерибанити" країну, — адже бізнесмени в їхніх списках спілкуються однією мовою і домовлятися між собою звикли. Щоправда, після низки заяв політичних сил, яких підконтрольні "лідерам перегонів" ЗМІ вже встигли охрестити "аутсайдерами", щодо масових фальсифікацій виборів "переможці" також заговорили про "фальсифікації", але вже проти них, бідненьких.

Загалом, якщо вірити ЗМІ, усі задоволені: "Схід і Захід разом", у країні настали спокій і благодать, і лише купка "невдах" (знову ж таки згідно з повідомленнями ЗМІ), які програли вибори і яких народ не підтримав, щось там патякає про якісь фальсифікації.

А чи були вони насправді? Чи були ці фальсифікації системними? Більшість людей, зомбовані рейтингами, екзит-полами та ЗМІ, щиро вірять у те, що масових фальсифікацій не було — просто партія/блок, за які вони голосували, "не набрали достатньо голосів".

А хто ж вважає вибори фальсифікованими? Ті, хто має безпосередню причетність до виборів (не враховуючи безпосередніх організаторів та виконавців). Це лідери політичних сил, які начебто програли, співробітники їхніх штабів, як центрального, так і регіональних. Просто вони особисто стикалися не лише з тим, що творилося під час голосування та підрахунку голосів (коли насправді й було фальсифіковано голоси), а й з "чесним та відкритим" веденням передвиборчої агітації.

Тепер чітко розберімось у кожному етапі цієї виборчої кампанії.

Списки кандидатів у депутати. Цього разу списки більшості політичних сил "прикрашались" не тільки "розкрученими" особистостями, а й співаками, акторами та спортсменами. Розрахунок був, вочевидь, на те, що їхня популярність та всенародна любов перекуються в електоральну любов до політичної сили, яка залучила їх до своїх перших "п`ятірок" і "десяток". Щоправда, незрозуміло, чим ці насправді талановиті та поважні люди займатимуться у Верховній Раді та місцевих радах.

Другий принцип формування списків — професійний. Тобто щонайменше у першу десятку треба було включити представника освіти (вчителі шкіл, викладачі), військового — бажано діючого генерала, лікаря (за принципом "свої голосують за своїх"), представника ЗМІ (коментарів не потребує), суддю тощо.

У подальшій частині списків, прохідній, які виборцям ніхто "не світив", скромно засіли володарі крупного та середнього капіталу, які, власне, й брали на себе весь фінансовий тягар виборів (разом з іноземною спонсорською підтримкою, якою жодна політична сила ніколи не гребувала). А в найдальших, переважно "непрохідних" частинах списків кандидатами йшли всі, кого могли знайти і кому не ліньки було написати заяву та зібрати всі документи. Це були родичі, знайомі, співробітники кандидатів "прохідної" частини (включаючи водіїв та секретарок).

Передвиборча агітація. У цілому тут все було більш-менш спокійно. Партії та блоки, як і їхні кандидати до місцевих рад, поливали один одного брудом, ставили тисячі наметів, запускали сотні тисяч агітаторів, завалювали поштові скриньки виборців агітками, обклеювали своїми плакатами все, що тільки бачили, зовсім не думаючи, хто і як це буде знімати після виборів (адже використовувався найкращий клей, щоб конкуренти не позривали).

Найбільше вражають "прикрашені" різнокольоровими стрічками дерева.

В цілому кожна політична сила "піарилась" як могла, відповідно до фінансового стану "списочників".

Свобода слова. Маємо визнати: темників від адміністрації, вибачте, секретаріату Президента, інших державних органів начебто не було. Але тепер ЗМІ або їхні власники вдалися до економічного обмеження учасників у своєму ефірі. Йдеться не про політичну рекламу, а про сюжети в новинах, участь у ток-шоу тощо. Тепер будь-який сюжет у новинах, в якому фігурувала назва політичної сили, вже не кажучи про інтерв`ю або прямий ефір з її лідером, коштував певної суми. Звичайно ж, політичним силам, чиї виборчі списки не були "обтяжені" володарями крупного капіталу або їхніми представниками, неможливо було заплатити телеканалу "1 + 1" 780 тисяч (!) гривень за 15 хвилин прямого ефіру, або 1,5 млн. (!) гривень, які пропонував заплатити телеканал "Інтер" за такий же час. Цікаво, а чи платив за постійні прямі ефіри прем`єр-міністр, який одночасно був (і є) першим номером у списках НСНУ? Або інші чиновники та держслужбовці, які "розповзлися" по списках різних політичних сил?

Тож про яку свободу слова можна говорити, коли новини на всіх телеканалах (не плутати з політичною рекламою), які мають давати глядачам об`єктивну інформацію про всі значущі події в країні, в тому числі щодо передвиборчих з`їздів політичних сил, де приймаються рішення та складаються виборчі списки, що у подальшому вплинуть на життя країни, за еталон об`єктивності взяли платоспроможність політичної сили. Більше того, ввели тарифи на тривалість сюжету.

Рейтинги партій та екзит-поли. У цьому з минулих виборів нічого не змінилось. Рейтинги так і залишились засобом маніпулювання свідомістю людей. Кажучи про їх об`єктивність, зазначу лише: щоб потрапити до першої десятки результатів опитування, які оприлюднювались у ЗМІ, деяким партіям пропонували заплатити 250 тисяч (!) гривень. Більше того, в Україні існує лише дві соціологічні мережі, які мають змогу проводити опитування в усіх регіонах. І за достовірною інформацією, політичні сили, які замовляли рейтингові дослідження, отримували абсолютно однакові результати опитування, тільки їх результати трішки корегувались у бік невеликого збільшення відсотків (за рахунок інших партій та блоків). Щодо інших опитувань, у тому числі партійних, все робилось на недостатньому професійному рівні і більшою мірою слугувало пропагандистській кампанії та "самозаспокоєнню" партійних лідерів і штабів (якщо людина підійшла вже до намету партії, у 80% випадків вона поставить відмітку в "потрібному" місці).

Цього разу організаторам екзит-полів журналісти ставили багато запитань, мовляв, "чи не дискредитувала себе на минулих президентських виборах сама ідея проведення таких опитувань?". На що, звичайно, отримували негативну відповідь. Це тоді все було погано, а цього разу все по-справжньому. Важко погодитись, оскільки в цьому присутній один з елементів фальсифікації виборів з метою "заспокоєння" громадськості після оприлюднення підрахунку голосів (про сам підрахунок — далі). Є три причини. По-перше, всі екзит-поли проводились лише на певній кількості дільниць і не були рівною мірою присутні в різних регіонах. По-друге, дані екзит-полів були вперше оприлюднені, коли, на більшості дільниць люди ще стояли в чергах за бюлетенями для голосування, що могло певною мірою вплинути на їх вибір (якщо "моя" партія чи блок вже не пройшла, так треба проголосувати за іншу, щоб не пропав голос). По-третє, "уточнені" дані екзит-полів дивною мірою збігаються з даними ЦВК, і чим далі, тим більше. Невже тут не спрацювала славнозвісна "соціологічна похибка"? Дивно!

Хід голосування. Не будемо детально на цьому зупинятись, тому що масових фальсифікацій на цьому етапі не було. Але недбала підготовка виборів ЦВК, непрофесійність членів комісій, висунутих "потужними" партіями та блоками при проведенні голосування, призвели до того, що близько 15% виборців не змогли проголосувати, тому що не витримали довгого стояння в чергах або через те, що їх просто виставили з дільниць після закінчення терміну голосування. Про це повідомляли всі засоби масової інформації. Проте ЦВК та ЗМІ спільно з "лідерами" перегонів в усьому звинувачували багаточисельність партій та блоків. Про масові випадки, коли актовий зал, наприклад, у школі замикався, а голосування проводилось у невеличкій кімнатці, ніхто, звичайно, не згадує, як і про те, що кількість членів комісій була явно недостатня для того, аби оперативно "обслужити" значну кількість виборців при великому пакеті довгих бюлетенів. На мою думку, все це свідчення повної непрофесійності більшості "партійних" комісій усіх рівнів, починаючи з ЦВК, яка, знаючи, що цього разу вибори проводитимуться за новим законом, за рік не змогла належно підготуватись до виборів, у тому числі шляхом передбачення можливих труднощів, виступити з ініціативою щодо внесення відповідних коректив до нового закону.

Підрахунок голосів. Ось воно! Саме тут і відбулися масові фальсифікації, яких не хоче помічати ані Президент, ані ЦВК, ані більшість ЗМІ і контролюючі їх "лідери" перегонів.

Цього разу все було зроблено елегантніше, ніж наприкінці 2004 року, але разом з тим підступніше. Схема дуже проста і, можливо, була розроблена й запущена ще рік тому.

Кілька "потужних" політичних сил домовляються про спільні дії по недопущенню під час виборів у парламент менш впливових на той момент партій та блоків.

Вносяться зміни до виборчого законодавства, відповідно до яких дільничні виборчі комісії формуються не місцевими органами влади, як раніше, а політичними силами, причому в першу чергу тими, які мають фракції в парламенті. Інші партії та блоки грають в гру "кому пощастить", тобто шляхом жеребкування. Таким чином досягається те, що більшість голів, їхніх заступників, секретарів та членів дільничних, територіальних і окружних виборчих комісій буде складатися з основних політичних сил, вже представлених у парламенті. До речі, це вигідно і місцевим партійним "бонзам", оскільки збільшує їхні шанси на місцевих виборах.

Відповідно до нового виборчого законодавства, більшість голів, їхніх заступників, секретарів та членів сформованих дільничних, територіальних і окружних виборчих комісій складається з основних політичних сил, вже представлених у парламенті. Одночасно йде заміна в комісіях одних представників партій на інших, тобто підбір "потрібних" кадрів.

Між тими ж "потужними" політичними силами досягається домовленість про розподіл країни на сфери "відповідальності" за принципом: тут моїх більше — вони "працюють" тут, там твоїх — вони "працюють" там.

Під час голосування створюються всі умови для того, щоб зменшити явку (голосування) виборців. Маленькі тісні приміщення, непрофесійність членів комісій, черги, через які люди не чекають, а йдуть з дільниці, не проголосувавши, заборона голосувати виборцям, які були на дільниці, але не встигли проголосувати до 22 години. Таким чином, не лише зменшується кількість виборців, які можуть проголосувати за інші політичні сили, а й з`являється додаткова кількість бюлетенів, які можна буде за можливості вкинути на користь однієї з "потрібних" політичних сил. Через це близько 15% виборців прийшли на дільниці, але не проголосували.

Окружні та територіальні виборчі комісії не перераховують бюлетені, а в переважній своїй більшості тільки виводять загальні суми голосів на підставі даних усіх протоколів дільничних комісій.

Після підрахунку голосів протоколи, не обов`язково разом із бюлетенями, відправляються із порушенням законодавства до окружних комісій.

У ЗМІ, підконтрольних кланам-переможцям, починається широка інформаційна кампанія проти партій, які заявляють про фальсифікації, в тому числі за участю голови та членів ЦВК. їх називають "аутсайдерами, які не можуть змиритися з програшем", "невдахами, які хочуть наостанок "попіаритись".

Висновок: результати виборів були системно сфальсифіковані перш за все на рівні дільничних комісій.

Лише коли політичні сили, так звані аутсайдери, почали спілкуватися між собою, незважаючи на те, що ще вчора були конкурентами в боротьбі за голоси виборців, прийшло розуміння: фальшування були масовими, системними і проти всіх цих партій, а отже, й проти людей, які їх підтримали, але голоси були вкрадені, як до Верховної Ради, так і до місцевих рад.

Коли спостерігаєш за перебігом виборів та підрахунком голосів, реакцією посадовців на порушення, виникає синдром дежавю. Все це так нагадує минулі президентські вибори. Політичні сили заявляють про масові та системні порушення і намагаються надати докази, голова та члени ЦВК кажуть, що все це дурниці, все було чесно і по закону, але, як і півтора роки тому, не можуть дорахувати піввідсотка протоколів, міжнародні спостерігачі (на цей раз і західні) поспішили привітати всіх з "найдемократичнішими виборами за всю історію України", Президент, який сам колись боровся за чесні вибори, поводить себе так, ніби нічого не сталося, як закляття повторює свої месіджі про демократичні вибори і до оприлюднення результатів виборів веде переговори з "переможцями" про створення коаліції, а ЗМІ перекручують факти, розповідаючи про "аутсайдерів", які не можуть змиритися з поразкою.

Правду кажучи, після Майдану і помаранчевої революції 2004 року не думав, що знову може таке трапитись, можуть бути настільки масові, системні, а головне — підступні фальсифікації результатів виборів. Мабуть, помилявся — Майдан був лише для мільйонів людей, а. не для тих, кого він привів до влади і мав би чогось навчити.

См. также

26.03.06
Віктор Медведчук: Парламент, який не в змозі сформувати більшість та уряд, має бути розпущено

26.03.06
На дільницях продовжується агітація, виборцям "допомагають" вибирати

26.03.06
Виборчий бюлетень в Черкасах коштує 5 грн.

26.03.06
Юрій Загородній: На кожній виборчій дільниці стовідсотково присутні спостерігачі від нашого блоку

26.03.06
Инструкция по срыву выборов от "Нашей Украины"

26.03.06
Свежий список нарушений от БЮТ

26.03.06
Шурма: Хаос на выборах – вина "грантоедов"

26.03.06
Помаранчевий колір і фото Ющенка шокували російського спостерігача

26.03.06
Партія регіонів "допомогла" порушити дві кримінальні справи

26.03.06
В Молдавии приднестровским украинцам не дают проголосовать

26.03.06
Украина-Выборы-Нарушения