Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  03.12.2024
  Статьи

Версия для печати


Є ще сік у помаранчі

День,

29.03.06

Серйозна невдача президента Віктора Ющенка — це розплата за його нерішуче керівництво та за розкол "помаранчевого" табору, в чому його звинувачують.

Результати парламентських виборів в Україні навряд чи залишають сумніви стосовно волі виборців: більшість українців, попри протверезіння після помаранчевої революції, хочуть дати орієнтованим на Захід реформаторським партіям ще один шанс. І все ж співвідношення сил всередині "помаранчевого" табору дуже змінилося. Серйозна невдача президента Віктора Ющенка — це розплата за його нерішуче керівництво та за розкол "помаранчевого" табору, в чому його звинувачують. Водночас на порозі повернення до важелів влади перебуває вигнана ним із уряду Юлія Тимошенко. Звісно, її повернення може не сподобатися російському сусіду, а також місцевим і зарубіжним керівникам промисловості. Однак Тимошенко, красномовний народний трибун, зуміла з успіхом виступити в ролі охоронниці колишніх революційних ідеалів.

Ясно відмовилися повертатися в минуле щонайменше українці із західних і центральних районів країни. Однак результати виборів свідчать також про все ще наявний розкол України. На російськомовному сході та півдні продовжує переконливо лідирувати орієнтована на Москву Партія регіонів колишнього прем`єра Віктора Януковича, яка зуміла навіть посилити свої лідируючі позиції. Утім, сумнівний переможець є одним із переможених на виборах. Річ у тому, що отримати більшість для очікуваної "блакитної" контрреволюції колишньому прем`єру не вдалося. Деякі можливі партнери Партії регіонів по коаліції, яких партія розглядала як допоміжне військо, зазнали невдач, а інші будуть вимушені животіти поза парламентом.

Навіть якщо зовсім не відкидати можливості, що розчарований Ющенко тепер шукатиме зближення зі своїм колишнім суперником, усе свідчить на користь створення нової "помаранчевої" коаліції, яка розпалася восени. Утім, досвід свого першого невдалого політичного шлюбу має послугувати їм у їхній новій спробі уроком. Замість позиційних боїв необхідні насамперед обґрунтовані концепції та більша увага до потреб людей у густонаселених промислових центрах на сході країни. Свій перший шанс революціонери проґавили, другим вони зобов`язані скористатися: оскільки аванс довіри їхніх виборців теж не безмежний.

Хороший результат Партії регіонів повинен також стати сигналом застереження для ЄС. Від союзу заможних держав потрібна велика підтримка сусідньої країни. Демократія в колишній радянській республіці все ще перебуває на етапі розвитку, в районах, які оплакують Радянський Союз, вона зовсім ще не зміцніла. Напевно, від вступу до ЄС, до чого прагне держава, яка здобула незалежність лише в 1991 році, Україну відділяє не один світловий рік. Однак показ європейської перспективи, полегшення візового режиму та активніше економічне співробітництво могли б щонайменше вселити в українців почуття, що вони є частиною загальної Європи. Одних лише слів про зміцнення демократії в Східній Європі недостатньо. Треба робити для сусідів щось конкретне.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0