У міцних руках і ціни сумирні

О.Сафронова,

Робітнича газета,

18.01.06

Ю.Бойко: "Реальний результат газових угод — збільшення ціни на паливо для вітчизняної промисловості майже на третину, що, природно, позначиться на вартості кожної складової виробничого циклу й кінцевого продукту".

Газові баталії в Україні переросли в політичні. Підписання угод про постачання й транзит "блакитного палива" здійняло чималий шум. Але практично не чути конструктивних ідей про те, як житиме й розвиватиметься країна в найближчому майбутньому. Своїм баченням ситуації ділиться з читачами "Робітничої газети" один з лідерів опозиційного блоку "Не ТАК!" Юрій Бойко.

— Юрію Анатолійовичу, в численних коментарях з приводу досягнутого компромісу між НАК "Нафтогаз України" і російським "Газпромом" одні говорять про українську перемогу, інші — про поразку. Правда, напевно, посередині?

— Реальний результат газових угод — збільшення ціни на паливо для вітчизняної промисловості майже на третину, що, природно, позначиться на вартості кожної складової виробничого циклу й кінцевого продукту. Це, поза всякими сумнівами, призведе до зростання цін та зменшення показників розвитку економіки. Торік інфляція в Україні становила 10%. Збільшення вартості газу додасть до цього показника ще 1-2%, не враховуючи подорожчання транспортних витрат, матеріалів. Завдання уряду — зробити так, аби ріст цін напряму не перекладався на вітчизняного споживача.

Цілком імовірне й подорожчання нафтопродуктів. Паливна криза нам, найімовірніше, не загрожує, але скільки коштуватиме це паливо? Уже зараз ціни на бензин зростають, хоча за всіма канонами розвитку нафтової і нафтопереробної галузі цього де повинно бути. Січень-лютий вважається "мертвим" сезоном, і ціни в цей час стабільні чи зменшуються. У нас — навпаки. Чому? Та тому що уряд Тимошенко свого часу дозволив безмитний імпорт нафтопродуктів. Ринок для імпортерів не просто відкритий, а сповнений спокус: дешевше ввезти —дорожче продати.

— Глава "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що 230 доларів за тисячу кубометрів російського газу для України — це не остаточна ціна. Вона може коливатися залежно від ринкової кон`юнктури. Але, як відомо, ринок не грає на зменшення, особливо ринок енергоресурсів. Так чого нам чекати?

— Україна й Росія підписали контракт і зафіксували ціну в 95 доларів за тисячу кубометрів газу, що постачається нам з різних джерел. У певному значенні це страховка від різких загальносвітових цінових коливань. Але є імовірність, що в ціні зросте не стільки російський газ, скільки туркменський, що призведе до перегляду загальної вартості імпортованого в Україну газу. В Туркменістані теж стежать за ситуацією і діють так, як підказують ринок та вигода. Й у цьому випадку завдання українського уряду — максимально пом`якшити ціновий удар по виробнику і по кінцевому споживачу — тобто по нас із вами.

— Ви — один з ідеологів нової економічної стратегії розвитку України. В чому її основні постулати?

— Ми пропонуємо українському суспільству нову філософію — філософію інноваційного індустріалізму. Простіше кажучи, ми пропонуємо робити ставку на розвиток наукоємних та високотехнологічних виробництв, посилення експортної складової ВВП, модернізацію фінансово-кредитної системи. Це те, що може сьогодні реально допомогти Україні, яка володіє наукою, складним виробництвом. У нас високий рівень освіти населення, багатий кадровий потенціал. 1 на цьому тлі запевнення про те, що річна інфляція в 10%, а зростання ВВП у 3% — річ нормальна, — абсурд! Значить, потрібно змінювати цифрові показники. Яким чином? Наша стратегія дає відповідь, її мета — підвищити ВВП на 8-9% уже найближчим часом, а в перспективі — у 2 рази. Інфляцію зменшити до 6% на рік, при цьому збільшити середню зарплату до 1500 гривень, а пенсію — до 800. Цього цілком можна досягти, і ми знаємо, як це зробити.