ЗАЯВА
щодо політичної ситуації, яка склалася в Україні навколо відставки уряду Ю.Єханурова

Прес-служба "Опозиційного блоку НЕ ТАК!",

12.01.06

Відставка Верховною Радою України прем`єр-міністра Єханурова та членів Кабінету Міністрів засвідчила реальність історичного переходу від одноособової імперативної влади Президента до європейської парламентсько-президентської форми державного правління. Створено мотивований політико-правовий прецедент, який засвідчив, що центром політичної влади задовго до виборів народних депутатів став парламент України, що, безумовно, є проявом демократії. Політичні сили, які делеговані українським народом у представницький орган влади, змушені були таким кроком зупинити штучне нарощування національної кризи, критичне послаблення державності, втрати самодостатніх позицій в зовнішній політиці, тенденцію до фатального зубожіння українців, розбрат нації, викликані непрофесійними, популістськими і такими, що суперечать національним інтересам, діями уряду на чолі з Єхануровим. В народі справедливо кажуть: пожежу краще попередити, аніж потім гасити всією громадою.

Одночасно це серйозний виклик Президенту України, який, як і уряд, на жаль, виявився не готовим до виконання своїх повноважень у нових умовах, коли набула чинності конституційна реформа. Його заяви про неконституційність рішення Верховної Ради України, можливість її покарання шляхом розпуску та введення в Україні прямого президентського правління переконують, що Ющенко, як Президент, не готовий до демократичного діалогу в інтересах більшості громадян України, і розуміє силу демократії як право особистої сили.

Всупереч цивілізованим традиціям особистої відповідальності глави держави за конституційну стабільність і суспільну злагоду Президент не повернувся в Україну з протокольної закордонної зустрічі і намагався, до речі, вже не вперше, вирішувати важливі для держави питання з-за кордону. На жаль, у своїй країні він значно позбавився свого впливу. Одночасно, виконуючі обов`язки прем`єр-міністра Єхануров, міністра юстиції Головатий, представники політичної блоку Президента НСНУ вдалися до брутального маніпулювання фактами, намагаючись переконати як Президента, так і суспільство в нелегітимності рішення, прийнятого 10 січня 2006 року Верховною Радою України. Проте професійний і прискіпливий аналіз засвідчує не тільки конституційність постанови парламенту про відставку прем`єр-міністра та членів Кабінету Міністрів України, але й дотримання регламентних процедур під час її розгляду та затвердження. Верховна Рада України використала своє повноваження, передбачене п. 12 ст. 85 Конституції України на "вирішення питання про відставку прем`єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України".

Для цього, на відміну від процедури розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняття резолюції недовіри до нього (ст. 87 Конституції України), не потрібна попередня ініціатива одної третини від конституційного складу Парламенту народних депутатів України.

Вочевидь, за нинішніх умов важливо відкинути особисті амбіції та корпоративні інтереси. Потрібен новий діалог Президента і Верховної Ради України, як єдиний спосіб національного компромісу. Підкреслюю: не монолог Президента, а лише діалог зможуть зменшити напругу в суспільстві. Згідно з реформованою Конституцією Президент не може прийняти відставку уряду, а останній виконує свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України. Президент, що очевидно, вже не може ані призначити, ані звільнити нікого з членів уряду, хоча у нестримному бажанні це зробити Віктору Андрійовичу не відмовиш. Конституція йому забороняє припинити повноваження Верховної Ради України в останні шість місяців строку її повноважень.

Замкнуте коло? НЕ ТАК! Президент згідно зі своїми новими повноваженнями зобов`язаний бути не тільки гарантом конституційної стабільності держави, але й політичним арбітром, що просто не має права "судити в одні ворота". Це дозволить виконуючому обов`язки уряду виконувати свої функції під контролем парламенту. Проте краще було б створити новий технократичний деполітизований Кабінет Міністрів для стабілізації ситуації в Україні, зупинення обвальної соціально-економічної кризи і сприяння демократичності виборів у Парламент. Інший шлях — конфлікт. Поглиблення протистояння розіп`ятої амбіціями України може закінчитись поразкою Президента, від якого вже відмовилася більша частина його політичних союзників. Без сумніву, такий сценарій не має історичної перспективи.

Я глибоко переконаний, що наша сила в єдності, а слабкість — в розбраті! А так, чи НЕ ТАК, вирішать час і народ України 26 березня 2006 року.

Степан Гавриш,

народний депутат України, співголова тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України, "Опозиційний блок НЕ ТАК!".

ЗАЯВА щодо політичної ситуації, яка склалася в Україні навколо відставки уряду Ю.Єханурова

Прес-служба "Опозиційного блоку НЕ ТАК!",

12.01.06

ЗАЯВА
щодо політичної ситуації, яка склалася в Україні навколо відставки уряду Ю.Єханурова