Обiцянка потрясiнь

А.Яхно,

День,

17.01.06

В.Фесенко: Ініціювання референдуму, по суті, означатиме оголошення війни парламентській гілці влади.

Конфлікт Президента та парламенту, схоже, досягає апогею. Президент Віктор Ющенко оголосив, що має намір ініціювати референдум для скасування політичної реформи, що урізала його повноваження. Про це глава держави заявив у традиційному інтерв`ю чотирьом телеканалам. За словами Ющенка, дії депутатів не що інше, як "халявна, дубова антидержавна політика", за якої "країна матиме складне майбутнє". Щоправда, дату проведення референдуму Ющенко не назвав, заявивши, що не хоче нагнітати й без того непросту обстановку напередодні парламентських виборів. Раніше секретар Ради національної безпеки й оборони України Анатолій Кінах заявляв, що референдум про поправки до Конституції може відбутися в другій половині 2006 року.

Що стосується того, хто ініціюватиме проведення референдуму, а також збору необхідних для цього підписів, то, на думку міністра юстиції Сергія Головатого, "це технічне питання".

У свою чергу народний депутат Юрій Ключковський ("Наша Україна") переконаний, що референдум повинен відбутися після парламентських виборів, і "саме на цьому наголошує й Президент країни". "У загальному контексті я можу сказати так: Україна вже уклепалася в конституційну реформу і тепер треба шукати шляхи виходу з неї. Тому референдум щодо законності прийнятих змін до Конституції, — це один із можливих шляхів", — сказав Ю. Ключковський.

Пригадується, в жовтні 1993 року в Бориса Єльцина також "не склалося" з російським парламентом. Щоправда, Україна справді — не Росія, й українські президенти мають інші способи впливу на законодавчу гілку влади, — вони апелюють до народу. Заради справедливості треба зазначити, що попередня подібна спроба, зроблена в квітні 2000 року Леонідом Кучмою, в кінцевому результаті успіхом не увінчалася: народ проголосував за внесення до Основного Закону пропонованих змін, однак парламент підсумки "народного волевиявлення" проігнорував.

Референдум — це суспільно- політичний акт, але він не матиме прямої дії. "Якщо ми сумніваємося, що в майбутній Раді складеться нормальна парламентська більшість, більш-менш гармонійна, не ефемерна, не штучна, то тим паче важко розраховувати, що набереться дві третини голосів для затвердження нових змін до Конституції", — заявив "Дню" політолог Олександр Дергачов. Хоча процес організації референдуму дуже тривалий, але, на думку політолога, його варто почати хоч би для того, щоб стимулювати політичні сили поводитися більш "толерантно, з огляду на спільні інтереси країни".

Водночас політолог Володимир Фесенко в коментарі для "Дня" назвав ініціативу Президента "публіцистичною". На його думку, якщо такий референдум проводитимуть, коли вступить у свої повноваження новий склад Верховної Ради, якому вдасться сформувати новий уряд, тоді ініціювання такого референдуму, по суті, означатиме оголошення війни парламентській гілці влади. Причому не факт, що Президент цю війну виграє. "Тоді ми зіткнемося не з вирішенням кризи, а, навпаки — з її поглибленням. Більш того, такий референдум дуже легко перетворити на референдум про довіру Президенту", — вважає Фесенко.

Категорично проти ідеї референдуму виступає БЮТ і навіть вважає її небезпечною для народу. "Люди навряд чи розбиратимуться в нюансах нинішньої ситуації в Україні. Головним питанням цього референдуму буде довіра громадян до політики Віктора Ющенка", — зазначив Микола Томенко. Він навів приклад, коли в аналогічній ситуації президент Франції Шарль де Голль у 1969 році виніс на референдум ініційовану ним поправку до Конституції Франції. Після поразки на цьому референдумі де Голль добровільно пішов у відставку. Та це, зауважимо, де Голль.

Слід сказати, що референдум — недешеве задоволення. До того ж, це процес тривалий, його підготовка займає від трьох до чотирьох місяців. Оптимальним варіантом було б вирішення наявних між гілками влади суперечок у Конституційному Суді, однак він, як і раніше, недієздатний.

До речі, спікер звернувся вчора до керівників депутатських фракцій і груп із проханням внести свої кандидатури на посаді суддів Конституційного Суду України. Мовляв, не подобаються запропоновані кандидатури — вносьте свої пропозиції. Утім, перший віце-спікер Верховної Ради Адам Мартинюк прогнозує, що парламенту на поточному пленарному тижні однаково не вдасться заповнити вільні в КС вакансії. А. Мартинюк звернув увагу колег і журналістів на те, що жодного бюлетеня не взяли провладні фракції, які, за його словами, найголосніше говорять про відсутність у країні Конституційного Суду.