Без суду не розібратися

День,

13.01.06

А.Бодров "Заява Президента про можливості розпуску парламенту — не що інше, як нічим не підкріплена в плані легітимностi риторика".

Оцінити ситуацію з відставкою уряду та поміркувати про можливі варіанти розвитку подій власні кореспонденти "Дня" попросили регіональних експертів.

Микола Козловець, кандидат філософських наук, завідувач кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка:

— Рішення Верховної Ради про відставку уряду — це правове безглуздя, продиктоване політичним моментом. Взагалі я вважаю, що конституційна реформа набуває чинності хаотично, безсистемно і є суперечливою. В такій формі не можна здійснювати зміни в політичній системі суспільства, тим паче — форм управління державою.

До парламентських виборів, думаю, нічого особливого не відбудеться — уряд Юрія Єханурова продовжуватиме працювати, хоча, можливо, і в дещо "зниженому" статусі. Зокрема, не зможе на рівних вести переговори з урядом Росії. Тому вважаю, що Президенту Віктору Ющенку варто внести подання до парламенту на предмет скасування рішення про відставку уряду як неправового. І хай уряд працює ці 4—5 місяців, а парламентарiям, які розраховують потрапити до нового складу Верховної Ради, варто було б думати не стільки про свої особисті інтереси, скільки про забезпечення політичної стабільності в країні. Вважаю, що нам як ніколи зараз потрібна сильна президентська влада, тому що у нас розбурхане політичне життя, немає сталих політичних традицій, правової культури, немає стабільності у суспільстві. В Росії ж навпаки, існує єдність Кремля і населення щодо зміцнення своєї державності. За такої ситуації нам особливо потрібна консолідація і нашого суспільства, і усіх гілок влади. Конче необхідно закінчити формування Конституційного Суду як надзвичайно важливої гілки влади, яка виступає в ролі арбітра щодо відповідності Конституції дій тих чи інших органів, що мають владні повноваження.

На мій погляд, 2006 рік буде характеризуватися надзвичайною політичною нестабільністю, і останні події є цьому підтвердженням. Після парламентських виборів буде надзвичайно проблематично сформувати парламентську більшість, яка має затвердити склад коаліційного уряду. Це буде постійно породжувати певні протиріччя і суперечності, боротьбу між різними політико-фінансовими угрупуваннями — вони будуть керуватися не стільки національними інтересами, проблемами забезпечення суспільного розвитку, скільки відстоюватимуть свої корпоративні інтереси, і угоди між ними будуть в значній мірі результатом політичних змов.

Володимир Скубенко, доктор економічних наук, депутат Донецької обласної ради:

— Відставка уряду, на мій погляд, — прогнозована подія. Цей Кабмін спочатку не був спроможний на якісне виконання всієї необхідної роботи, яка входить у компетенцію уряду, тому відставка стала вірним рішенням у цій ситуації.

І, я вважаю, жодних проблем у країні через це не буде — в нас є досить механізмів управління державою. В нас працюватиме тимчасовий уряд, відповідальність за діяльність якого сьогодні повинна взяти на себе Верховна Рада. Плюс у нас із 1 січня набрала чинності політреформа, яка передбачає перерозподіл повноважень, і фракції в ВР уже можуть самостійно приймати якісь рішення.

Загалом, ситуація з відставкою уряду повинна позитивно позначитися на житті України — передусім, у розв`язанні газового питання. Ми переглянемо кабальні угоди з Росією, тому що ми не повинні погоджуватися на ціну, яку підписав уряд Єханурова. Сам Єхануров, виступаючи в парламенті, так і не зміг назвати, яка ж буде ціна за газ через півроку. Адже в цій ситуації Україна втрачатиме 20 млрд. грн. щорічно. Тому я вважаю, що рішення, прийняте парламентом, було вірним. Дуже добре, що фракції об`єдналися і, я думаю, необхідно зберегти цю єдність і в подальшій роботі.

А що до розвитку подій, то я не думаю, що до виборів буде призначений новий уряд. Усі партії зараз зайняті підготовкою до виборів. Проте незважаючи на це, в країні повинен бути жорсткий контроль із боку парламентських фракцій за діяльністю уряду. Ці місяці нам наочно продемонструють модель взаємодії парламентських фракцій після виборів 26 березня.

Олександр Міщенко, політолог:

— Я розцінюю відставку уряду досить неоднозначно. Передусім, це була політична гра, в якій є дуже цікавий нюанс. Ми бачимо, що ініціатори відставки Кабміну вже самі злякалися того, що наробили. Тому що для них самих сьогодні небажано вступати в конфлікт із Президентом, який може ініціювати у відповідь розпуск парламенту.

Більше того, жодної розмови сьогодні не може бути і про те, щоб формувати новий уряд. Депутати самі не зацікавлені в цьому, та й немає в цьому сенсу за два місяці до виборів. Не вигідно нікому також сьогодні ослаблювати діючу владу статусом "в. о.".

Проте ніяких серйозних наслідків ця подія не буде мати. Наприклад, у Донецькій області все спокійно. Це був просто смішний хід парламентаріїв, схоже, скажімо, на рішення про приєднання Сахаліну до України. Це лише даремно витрачений Верховною Радою час, але, треба відзначити, що подібні рішення до виборів іще будуть. Такі правила політичної гри.

Юрій Шведа, кандидат політичних наук, доцент філософського факультету Львівського національного університету ім. І.Франка:

— Відставка уряду, на мою думку, була неочікуваною і не прогнозованою. Всі були здивовані результатом переговорів з Росією щодо обчислення ціни на газ. Ясна річ, що до уряду могли бути претензії, але ніхто не очікував, що дійде до відставки. Наскільки я знаю, більшість громадян, і аналітики в тому числі, розцінюють це більше як політичний крок, аніж зважене рішення, продиктоване необхідністю. Вся ця ситуація більше пов`язана із підготовкою до парламентських виборів. Стало несподіванкою і те, що серед традиційно опозиційних сил, таких, приміром, як Партія регіонів, СДПУ(О), комуністи, опинилася і фракція Блоку Юлії Тимошенко. Це ще раз відверто продемонструвало, що єдності в колі активістів помаранчевої революції не існує. Звичайно, це рішення не додало популярності БЮТ. Iз іншого боку, у людей виникають запитання і до пропрезидентських сил, які виявили неготовність до чітких конструктивних рішень. Тобто ситуація з відставкою уряду розхитує політичну і виконавчу владу, створює дискомфорт у політичному житті країни, в суспільстві загалом. І є загроза, що це протистояння, яке виникло між законодавчою і виконавчою владою, передасться регіонам і проросте ще більшою нестабільністю — відбудеться щось на зразок ланцюгової реакції. Особливо це може виявитися у нас на Львівщині, де і так не було згоди між законодавчою і виконавчою гілками влади. Ледь - ледь намітилося потепління, і ось знову нове протистояння.

Міняти сьогодні уряд означало б ще більше дестабілізувати суспільство, яке і так напередодні виборів розбурхане політичними пристрастями. Раціонального підґрунтя для цього немає. Боротьба політичних сил і так ослабила позиції діючого Президента та його політичної сили, що відіб`ється на результатах виборів.

Андрій Бодров, директор Інституту регіональних соціально-політичних досліджень, м. Луганськ:

— Розв`язання "газового питання" наочно показало, що нова влада не в змозі ефективно відстоювати державні інтереси. Ця обставина стала каталізатором і без того загостреної ситуації в країні, тому народні депутати не могли не відреагувати. Відправивши уряд Єханурова у відставку, політичні сили в парламенті чітко позначили власні позиції до діючої влади загалом. Звичайно ж, в останніх подіях помітні елементи передвиборного піару, як і місце, що мало порушення процедурних норм головою Верховної Ради.

Ця відставка додала політичних балів, передусім, опозиційним силам. Дійсно, технічно нинішній склад уряду залишиться виконувати свої функції до обрання нового Кабінету Міністрів, не варто чекати і якого-небудь поліпшення економічного становища в Україні. Істотним при цьому є те, що така "стабільність" символічна і певною мірою консервує протистояння між "помаранчевою владою" й опозицією до парламентських виборів. Виконавча влада дуже слабка, але що - небудь змінити на даному етапі не представляється можливим і протилежні сторони внаслідок того, що політреформа не набрала ще обертів. Заява Президента про можливості розпуску парламенту — не що інше, як нічим не підкріплена в плані легітимностi риторика. Будь-які спроби Ющенка і Головатого тлумачити положення діючої Конституції у своїх інтересах продовжують сумну традицію зневаження Основного закону, почату в грудні 2004, коли були знехтувані результати другого туру президентських виборів. Виходить, що в руках нової влади Конституція виступає як знаряддя втілення їхніх політичних цілей. Наше суспільство вже готове законодавчо покласти кінець такому стану речей — це питання часу і темпів втілення в життя політреформи.

Багато експертів говорили про можливий поствиборний тандем двох політичних сил — блоку "Наша Україна" і Партії регіонів. Після відставки уряду стало зрозуміло, що такий союз не відбудеться. Швидше за все, новий склад уряду сформують прихильники Януковича, Тимошенко, Мороза та Кравчука — ті сили, які сьогодні мають найбільші шанси перемогти на майбутніх виборах у парламент.

У найближчому майбутньому про скасування рішення по відставці Кабміну, на чому так наполягає Ющенко, не може бути й мови. Сумнівно, що народні депутати підуть на компроміс, оскільки паралізована робота Конституційного Суду, і лідери передвиборної кампанії не стануть домовлятися про що-небудь істотне зі слабким у всіх відносинах Президентом. Небезпека неврегульованості нинішньої ситуації полягає в тому, що після 26 березня антипрезидентськи настроєний парламент не сформує в потрібні терміни новий уряд, а Ющенко скористається правом його розпуску. Внаслідок цього можна буде чекати дострокових виборів у Верховну Раду в кінці поточного року. Небажання знайти політичний консенсус зараз, безсумнівно, відгукнеться завтра. Ось чому потрібно прагнути домовлятися — йти на певні поступки й діючій владі, й опозиції.

Ігор Фісун, голова організації "Харківська демократична ініціативна молодь":

— На мій погляд, це був абсолютно політичний крок із боку народних депутатів, який не матиме юридичних наслідків. Тільки в червні буде можливість вибирати новий Кабінет Міністрів. І що — півроку країна буде без уряду? Ця акція більше схожа на звичайну помсту зі сторони Юлії Тимошенко. Опоненти Ющенка хотіли "зіграти" на газовій проблемі та показати, що нова влада не може домовитися з Росією. Сталося неймовірне — конфлікт вирішили, але незадоволені однаково залишилися. І вони вирішили ситуацію розіграти по - іншому. Фактично удар по уряду — це удар по Президенту, щоб у переговорному процесі його позиції слабшали. Ну хто домовлятиметься з прем`єр - міністром, який ним уже не є?! Необхідно зберігати олімпійський спокій. Віктор Ющенко в усіх цих скандалах, пов`язаних із відставкою Тимошенко, в газовому конфлікті проявив себе розумно. Знайде він вихід і з цієї ситуації. Зараз необхідно, щоб судді Конституційного Суду склали присягу. Тоді КС відмінить конституційну реформу і буде президентська республіка. Парламент себе вже проявив.