"Прошла Любовь. Еще быть может?.."

Ukrpartinform.com,

23.11.05

Д.Корчинський: "Помаранчеві обдурили нас в усьому: це найбільш лицемірний та найменш компетентний режим з усіх, що ми бачили".

Однією з інтриг вчорашнього дня був спільний вихід на Майдан Президента, почесного голови НСНУ В.Ющенка та екс-прем`єра, лідера БЮТ Ю.Тимошенко.

Чи станеться об`єднання двох нині відокремлених одна від одної помаранчевих команд? - цим питанням переймалися не тільки політики, а й весь Майдан, мабуть, вся Україна.

Як вважати: відбувся чи не відбувся довгоочікуваний акт? Чи мають спільні передвиборчі перспективи НСНУ та БЮТ? - щодо цього кореспондентам "Укрпартінформу" висловили свої думки лідери політичних партій, політологи.

Є.Кушнарьов (Громадський рух "Нова демократія"):

"Як би не намагалися лідери революції приховувати внутрішню напругу, протиріччя між ними є беззаперечним фактом, й це бачить все суспільство. Мене набагато більше хвилює те, що Президент останнім часом почувається невпевнено. Немає зрозумілої стратегії. Всі його дії показують, що В.Ющенко за будь-яку ціну намагається зберегти коло своїх прихильників, хоча від колишньої команди вже лишилося дуже мало. Й чим більше Президент намагається подобатися щирим прихильникам помаранчевої революції, тим більше він поглиблює розкол, який так боляче відчуває наше суспільство.

Я знав багато людей, які не змогли витримати випробування владою, і Ющенко, і Тимошенко не є виключенням. Дует, побудований на боротьбі зі спільним ворогом, не зміг зберегтися, коли на порядку денному стали питання: хто головніший і кого люди більше люблять?

А чи зможе їх об`єднати спільний "ворог" - Янукович? Теоретично й практично, їх блокування можливе, хоча тут треба Ющенку, в першу чергу, згадати древню римську мудрість "Якщо хочеш утримати владу - поділися нею".

Нормальне майбутнє України можливе при об`єднанні здорових патріотичних сил як з-під помаранчевих прапорів, так й з-під блакитно-білих. Ніхто не каже, що треба кидатися на шию один одному, але є формули політичної коаліції. Наприклад, Німеччина, де люди, які 50 років були суперниками, заради країни створили спільну коаліцію. Як у нас нема власного досвіду, то хоча б повчилися на досвіді інших".

Д. Корчинський ("Братство"):

"Щирості між лідерами не було, не зважаючи на чудові акторські здібності Юлі та звичайну маску на обличчі Ющенка. Тимошенко хотіла б схопити Ющенка за ляжку, а він - спихнути її зі сцени. Крім того, Тимошенко зараз не вигідно йти з Ющенком у блоці. Такі вибори будуть, що кожен за себе. Й блокування між ними до виборів не буде. А після виборів? Все можливо. Ющенко може блокуватися і з комуністами, і з Януковичем. Саме він, думаю, буде золотою фішкою. Всі танцюватимуть навколо нього.

Помаранчеві обдурили нас в усьому: це найбільш лицемірний та найменш компетентний режим з усіх, що ми бачили. Свободи стало менше, всі корупціонери на свободі, в тюрму саджають тільки учасників вуличних акцій протестів, відбувається падіння економіки. Ми зараз живемо в невільній країні, тому що зовнішня політика України підпорядкована інтересам Держдепартаменту США.

Єдине, що бадьорить, це те, що люди наїлися Ющенком вже під зав`язку. На площі не було 100 тисяч чоловік. І щодо тих, хто були, скажу так: у будь-якій нації кількість свинопасів завжди перевищує кількість козаків. Й свинопаси будуть ходити за будь-якою яскравою ганчіркою, яку їм покажуть".

М.Сирота (Трудовий союз):

"Електорат, мабуть, очікував об`єднання не двох людських доль, а об`єднання політичного. А це можливо тільки на основі союзної ідеології і програми. Тільки тоді політичні команди і їх лідери можуть об`єднуватися. Якщо цього немає, то про що може йти мова! Тим паче, я думаю, що там присутні особистісні речі, які зайшли досить далеко і заважають союзу".

Н. Вітренко (ПСПУ):

"Перш за все, вчорашній Майдан показав, що нема чим звітувати у цих лідерів майданової сцени. Особливо, Тимошенко. Вона ж була Прем`єром, і вона зобов`язана людям доповідати: як пенсії, як зарплата, як ціни, як інвестиції. Й коли я чула, про що казали то Луценко, то Ющенко - дивувалася. Заради чого люди збиралися? Люди жити хочуть.

Те, що вони не дали руки один одному, є показником великих претензій кожного, і подолати їх нелегко. Але я переконана: чи вони підуть паралельними шляхами, чи об`єднаються до виборів - робити будуть одне й теж - втягувати Україну на захід, як сировинний придаток. Тому вони однакові - неприйнятні для більшості населення України".

В.Владика (СХП):

"В принципі, у них немає мети, навколо якої вони можуть об`єднуватися і створювати коаліцію. Між ними існують суттєві протиріччя, хто буде прем`єром, і тому вони ніколи не об`єднаються. Адже амбіції пані Тимошенко однозначні - лише крісло Прем`єр-міністра, а НСНУ має на це своє бачення і свої амбіції, якими не поступиться.

Всі ті розмови, які вони зараз ведуть між собою, - це проста пропаганда і чистий піар".

И. Богословская ("Віче"):

"Большинство экспертов говорят о том, что объединение не состоялось из-за банальных интриг, нежелания поступиться властью и т.д. Я утверждаю: все происходящее есть следствие более глубоких причин.

Давайте посмотрим что произошло год назад. А произошла буржуазно-демократическая революция. Буржуазная по субъекту, который её совершал, и демократическая - по лозунгам. Как вы помните, лозунгов о зарплатах и пенсиях там не было. Люди требовали соблюдения демократических прав. То, что произошло после революции, не является ни буржуазным, ни демократическим процессом.

Что произошло? Прежде всего - полное идеологическое противоречие между Президентом и экс-премьер-министром: Президент - сторонник рыночной экономики, экс-премьер - сторонник административной и более того - она вполне однозначно показала, что является сторонником госкапитализма. Президент - сторонник гражданского общества, а Тимошенко отстраивала в бытность ее премьером жёсткую вертикаль власти, и ни о каком гражданском обществе там речи идти не могло.

И если сама революция опиралась на средний класс, в основе которого - топ-менеджеры, высококвалифицированные работники, интеллигенция и хозяева самого разного бизнеса, то Тимошенко делала и будет делать опору на беднейший слой - то есть, совсем не на тех людей, которые совершали революцию.

И ещё, что очень важно: любая власть опирается на производителя, опираться на потребителя невозможно. И в чём лишь могут быть вариации - правые (условно - республиканцы) опираются на крупного производителя, отсюда исходит всё дальнейшее.

Левые (условно - демократы) опираются на мелкого и среднего производителя. Они хорошо понимают, что тратить можно только то, что кем-то заработано. То, что, находясь во главе правительства, Тимошенко демонстрировала опору на беднейшие слои населения, которые уж никак производителем не являются, с точки зрения теории государства и права, - это чёткий показатель того, что она развернулась к социализму, а на самом деле - к большевизму.

То, что происходило во времена ее премьерства, - это была контрреволюция. Это совсем не то, ради чего люди выходили на Майдан. А Ющенко демонстрирует приверженность тем идеалам, которые привели его в президентское кресло. Так что с Тимошенко у них расхождения все-таки идеологические".

В.Малинкович (директор відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

"Я думаю, що варіант примирення двох лідерів був мало ймовірний. Вчора ми бачили гостру конкуренцію двох лідерів, й виграла цей тур Тимошенко не за рахунок змістової частини (й там, й там була демагогія), а за рахунок емоційного накалу, який вона змогла викликати. Президент був дуже слабким, й, по суті, Тимошенко оголосила своєю поведінкою, що Ющенко відходить в сторону. Конкуренція продовжується.

Прозвучала й нова нотка на вчорашньому Майдані - і Тимошенко, і Ющенко заявили, що треба концентрувати зусилля проти Януковича, а це, на мою думку, помилка. Треба створювати коаліційну структуру, де були б й оранжеві, й сині. Інакше - розкол суспільства стане ще глибшим".