КАДРиль за квотою

Василь Закревський,

Голос України,

09.11.05

Головою райдержадміністрації на Дніпропетровщині призначили чиновника, на якого заведено дві кримінальні справи.

Головою райдержадміністрації на Дніпропетровщині призначили чиновника, на якого заведено дві кримінальні справи за звинуваченням у корупції, одна з яких розглядається в суді

Одного літнього дня Володимира Дмитровича Скрипника із прадавньої запорозької Капулівки проводжало на великі районні збори, де мали представити нового керівника району, ціле юрмисько односельців. Володимир Дмитрович був колись заступником голови тутешнього найзаможнішого у всій окрузі колгоспу. Тож як людині грамотній і бувалій понад шість сотень земляків довірили йому бути уповноваженим пайовиків, по-місцевому - отаманом престарілого коша.

- Ти ж там, Дмитровичу, не зівай! - мов димом огорнули свого посланця сиві діди та баби. - Без мила брий - вріж правдоньку про того крутія. Бо як знову сяде на районі, то нам хоч руки на грудях складай...

Надвечір повернувся "ходок" із райцентру чорніший од тої чорної хмари.

- Ну, як там, змололося? - несміливо питаються капуляни.

- Та як? Демократія... - стенув широкими плечима, за якими трактора можна заховати. - Посадили довкруж у залі кілька десятків міліціонерів у цивільному. За кущами - автобус із беркутівцями. Таке, наче не поважні селяни, депутати зібралися, а братва на стрілку злізлася. Я дерся на трибуну, адже був записаний на виступ. Припадав до неї, як дурень до плащаниці, - не пустили. Хоча сам тодішній голова ОДА сидів у президії. Потрібні люди проспівали кандидатові здравиці і "многая літа" - та й віжки в руки. Керуй, мовляв, районом, нехай у прірву летить. А голос тих, хто наповнює районний бюджет, загубився в рогозі.

Володимир Дмитрович сердито хряснув металевою хвірткою, за якою кучерявився виноград.

- Жінко, а що там у нас є від скаженої корови? Піднімімо чарку, люди добрі, бо хіба ж ми не козацького роду? За правду, яка рано чи пізно візьме гору. Та щоб кривда на кутні сміялася...

Син доярки - теж свого роду майстер

А сам новоспечений голова РДА полюбляє нагадувати оточенню про те, що він - син звичайної колгоспної доярки, а бачте якого чину доскочив. Вперше наш герой сів у крісло голови райдержадміністрації в 1998 році. Либонь, у голови тодішнього рибколгоспу були на той час якісь позитивні риси, щоб зайняти високу посаду, та невдовзі виперли, як шило з мішка, зовсім інші якості. Наприклад, непомірна чванькуватість "сина доярки". Люди з того відверто кепкували: дере, мовляв, голову, як попова кобила. А ще, кажуть, кроку зайвого не ступить, пальцем не поворухне без власної вигоди. У крові в нього бізнес, чи що?

Тож чи варто дивуватися тому, що чиновник аж надто хутко потрапив у поле зору правоохоронців. Хоча їм не позаздриш: застукати самого голову райдержадміністрації в чужому курнику - не жарти. Проте кримінальну справу поклали під сукно. До речі, всі численні скарги на "беручкого" голову теж потонули в облдержадміністрації безслідно, мов у тому Чортомлику. Є така річка, в якій топилися колись коні запорожців, та й сам чортяка, кажуть, тільки ратицями мелькнув.

Та голова недовго каявся і зарікався, а тут-таки знову взявся за нові справи. Як правило небагатослівні, працівники відділу міліції по боротьбі з організованою злочинністю влаштували мені на цю тему щось на кшталт прес-конференції. Тож від протокольного стилю нікуди не подітися. Отже, як випливає з матеріалів слідства, наш герой звинувачується в тому, що змусив начальника ПМК-44 ВАТ "Дніпроводбуд" укласти фіктивний документ - "Довідку про вартість виконаних підрядних робіт" за березень 1999 року з буцімто будівництва дренажу в селі Південному на суму 79 415 гривень; потім райдержадміністрація переказала гроші на рахунок "Дніпроводбуду", після чого гідротехніки придбали легковик "Леганза", котрого тут-таки орендував за 259 гривень на місяць голова райдержадміністрації..." - подає газета "2000". Цю карну справу, за словами прокурора, направлено до суду, хоч її майже три роки ховали.

А ось ще один кримінальний сюжет. Згідно з довідкою відділення міліції по боротьбі з організованою злочинністю наш чиновник звинувачується в тому, що дав вказівку на вилучення земельних ділянок, знаючи про те, що четверо власників земельних паїв не згодні на обмін своїх ділянок. За порушеною кримінальною справою обрано запобіжний захід - підписка про невиїзд. Справа перебуває на розгляді в суді.

Ще одну підписку про невиїзд голова "заслужив" у зв'язку з обвинуваченням у прийнятті незаконного акта про надання позики у сумі 20 тисяч гривень одному з господарів району. Складається враження, що голова поводиться з державними коштами так, наче вони йому муляють у власній кишені.

- Скоро мине рік, як справа лежить у суді, - скаржиться на місцеву Феміду захисник знеземелених селян. - Якби голова вважав себе ні в чому не винним, то сам би зажадав скорішого суду, щоб очистити своє ім'я від звинувачень. Але ж усе якраз навпаки.

"Жертва режиму" знов на коні

Коли про ці справи дізнались у Києві, горезвісний голова, не чекаючи, доки грім гряне, сам подав у відставку, залишаючись при цьому головою райради. Але вже восени 2003 року жителі Капулівки, з якої ми почали цю розповідь, у своєму колективному зверненні попрохали народних обранців не вважати його депутатом райради від свого села. І депутати більшістю голосів відправили колишнього голову у відставку.

Здавалося б, на керівній кар'єрі можна було поставити великого хреста. Це, мабуть, і сам наш герой зрозумів, бо відсторонився від буремних політичних подій, поринувши з головою в бізнес. Та доля - примхлива дівка. Після другого туру виборів Президента (довго, мабуть, чекав, чиє буде зверху!) він з'явився перед очі своїх земляків в образі полум'яного помаранчевого революціонера і борця з корупцією. Дніпропетровський поет сказав про таких, вибачте, перевертнів:

Гриць Дурило вверх піднявся.

Що йому відкрило шлях?

На Майдані тусувався

В помаранчевих трусах...

Жителі району до сього дня не можуть оговтатися: як такій людині можна було довірити посаду голови РДА? Навіть у його рідному селі і досі згадують, як колишній директор рибколгоспу золоту рибку ловив... Цей, мовляв, свого не упустить.

Чи виправить прем'єр помилку "губернатора"?

Даремно Володимирові Скрипнику з Капулівки не надали слова під час сватання "сина доярки" на посаду голови РДА. Тож жителі села були змушені звернутися через місцеву газету з відкритим листом до Президента, в якому скаржаться на господарювання голови та наближених до нього осіб. "Отакого кадра нам знову призначили на район. Сподіваємося, помилку буде виправлено", - кажуть селяни.

У розмові з нами Володимир Дмитрович дипломатичних виразів не дотримувався:

- Такі голови копають могилу новій владі.

Учорашній голова ОДА Дніпропетровщини після призначення нашого героя зазначив: "Це моє останнє політичне призначення". Як на мене, це звучало як вибачення, ба навіть визнання помилки. Сьогодні у Прем'єр-міністра Єханурова є нагода її виправити. Тим більше, що районний голова надто важкий на підйом, адже "сидить на підписці про невиїзд".