Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  17.05.2024
  Статьи

Версия для печати


"Третя сила" - тому що все не так

Володимир Кузьменко,

Голос України,

15.11.05

В.Найда: "…Значну частину державних службовців безпідставно звільнено з роботи, представники старої і нової влади взялись за зведення рахунків між собою".

Ми продовжуємо знайомити наших читачів з політичними партіями та їх лідерами перед черговими виборами. Сьогодні на запитання нашого кореспондента відповідає Ігор Володимирович Найда (на знімку), голова Київської обласної організації політичної партії "Третя сила".

Політична партія "Третя сила" заснована 12 березня 2005 року. Голова партії - народний депутат України Василь Гаврилюк.

- Що означає "третя сила", Ігоре Володимировичу? Як на мене, це словосполучення останнім часом стало доволі вживаним. Особливо в політичному контексті.

- Ви маєте рацію. Після ейфорії і суспільного піднесення, викликаного подіями помаранчевої революції, у багатьох людей з`явилося розчарування і зневіра. Народу обіцяли, що нова влада буде максимально прозорою і чесною, що багаті поділяться з бідними, що настане край хабарництву і корупції тощо. А що маємо? Значну частину державних службовців безпідставно звільнено з роботи, представники старої і нової влади взялись за зведення рахунків між собою, спалахнули локальні конфлікти за власність, періодично вибухають чергові скандали, у центрі яких колишні соратники, а нині державні діячі з високими повноваженнями. Про ціни на продукти харчування навіть не хочеться й говорити, бо вони все одно зростають, усупереч обіцянкам їх зупинити. Висновок для більшості громадян України один: були при владі одні, тепер прийшли інші, а від того нічого не змінилося.

Для себе я роблю інші висновки. По-перше, я і сьогодні був би на боці помаранчевих, навіть за умови коли було б, не дай Боже, ще гірше в економічному сенсі. Чому? Тому що вкрай необхідно було змінити формат відносин у самій владі, не кажучи вже про відносини суспільства і влади. По-друге, вважаю найбільшою перемогою Майдану - усвідомлення активної частини українців у можливість самостійно вирішувати свою долю. По-третє, і в цьому я глибоко переконаний, Україна потребує нових особистостей-професіоналів, не пристосуванців, які перелицьовуються залежно від ситуації, а високоморальних людей з бездоганною репутацією, не обтяжених шлейфом політиканства і "тіньового" бізнесового минулого. Саме в цьому сенсі сьогодні дедалі частіше говорять про "третю силу", а деякі політики намагаються "привласнити" собі цю непересічну ідею. На мій погляд, чим більше буде прибічників "третьої сили" в інших політичних партіях, тим краще для України. Україна зачекалася повноцінного "третього шляху" розвитку, шляху проукраїнського.

- "Третя сила" як політична партія відповідає цим вимогам?

- Думаю, що так. Серед членів нашої партії немає осіб, які були при владі і скомпрометували себе. До нас йдуть люди переважно молоді та середніх років, які, зазвичай, не сприймають крайнощів. "Третя сила" - партія золотої середини. Це організація не геронтократів-ортодоксів чи заповзятих ультраправих націонал-патріотів, а нормальних людей із збалансованою психікою і адекватним сприйняттям реальної дійсності. Це політична сила, члени і симпатики якої здатні самостійно вирішувати найпекучіші питання сьогодення. Вони ніколи не займаються голослівним звинуваченням інших.

- Будь ласка, кілька слів про стратегічні і тактичні завдання "Третьої сили".

- "Третя сила" не є партією-одноденкою. Ми хочемо мати своїх представників в органах місцевого самоврядування, а також у Верховній Раді України і тому сьогодні серйозно готуємося до виборів. Наше стратегічне завдання - максимально розбудувати партію, зробити з неї впливового і сильного гравця на політичному полі України, який буде присутній на ньому, щонайменше, до президентських виборів 2009 року. Це робиться не заради самозадоволення. Засновники партії, до яких я маю честь належати, покладають в основу роботи бачення необхідності формування потужної третьої сили як суспільно-політичної течії, яка здатна максимально ефективно вплинути на процеси побудови України-лідера.

- І як просувається робота?

- Нині в партії налічується понад 20 тисяч членів. Їх кількість постійно зростає. Це люди свідомого вибору. Саме на них ми й покладаємося, адже вони сьогодні пояснюють людям, що таке політична партія "Третя сила".

У своїй партійній роботі ми ставимо за мету відкриття нових сильних особистостей, які могли б претендувати на місця в органах місцевого самоврядування, формувати дієву місцеву політику і ставати, врешті-решт, державними діячами.

Зрозуміло, що перед молодою політичною силою, яка не створена олігархами і не є технічним проектом, стоїть завдання - зробити інформаційний прорив. Це непроста задача, зважаючи на підконтрольність ЗМІ певним особам чи політичним силам. Тому існують деякі проблеми, але ми будемо їх поступово вирішувати. Партія має Інтернет-сайт (http/tretja-sіla. org. ua), який щодня відвідують сотні користувачів. Сьогодні вивчаємо питання щодо створення та видання власного друкованого органу. В багатьох регіонах України видаються інформаційні бюлетені.

- Мені здається, названа вами кількість "партійних штиків" свідчить, що перед партією непочатий край роботи.

- Я вам скажу, що коли деякі лідери із серйозним виразом обличчя стверджують, що в очолюваній ними партії 200-300, а то й 450 тисяч членів, то у мене як людини, котра має певний досвід громадсько-політичної роботи, з`являється іронічна посмішка. Це лише в КПРС свого часу було 15 мільйонів вірних ленінців.

Попередні парламентські вибори засвідчили непоодинокість випадків голосування в окремих населених пунктах за певну політичну силу меншої кількості виборців, ніж членів партії.

Для "Третьої сили" гонитва за кількістю не є самоціллю. В нашій партії є так званий інститут прихильників (симпатиків). Цих людей ми маємо намір активно залучати до передвиборної роботи, пропонуватимемо їм представляти нашу партію у виборчих комісіях, побути спостерігачами, агітаторами. З їх допомогою будуть також формуватися наші партійні списки кандидатів у депутати до органів місцевого самоврядування, на посади сільських, селищних та міських голів.

- На підтримку яких суспільних прошарків передусім орієнтується "Третя сила"?

- Будь-яка особа, яка поділяє ідеї партії, викладені в програмі ПТС, що має назву "Українська стріла", може подати заяву про вступ та буде зарахована до її лав. Утім, наша партія все-таки більш підходить для тих, хто вважає, що будувати українську державу і своє особисте життя слід самотужки, не сподіваючись на чужу допомогу. Тому в одному із пунктів програми політичної партії "Третя сила" ("Українська стріла") зазначено, що формування свідомого активного громадянина, здатного через легальні правові механізми захистити свої інтереси, реалізувати власну волю до покращання життя - одне із ключових завдань.

Готуючись до виборів наступного року, "Третя сила" орієнтується на так званий середній суспільний клас, але не за майновим цензом, а за способом мислення. Тому можна сказати, що наші виборці - це люди певного психотипу.

- Яке ставлення "Третьої сили" до чинної влади?

- Нам дуже симпатичні декларації Президента В. Ющенка про високі соціальні стандарти і плани економічного зростання України. Але ми категорично проти принципів кумівства в державній кадровій політиці, які набули широкого застосування при нинішньому керівництві країни. Насправді це ганьба. З цим слід боротися. Ми обурені фактами переслідування окремих осіб за політичними мотивами. Певні представники нинішньої влади взяли на озброєння ті самі методи "роботи" з опозицією, які свого часу застосовував режим Кучми щодо них.

Незважаючи на зазначені негативні прояви, ми переконані: Україну вже не звернути з демократичного шляху розвитку. Але становлення істинної демократії в суспільстві відбудеться значно швидше, і добробут українців зростатиме за умови реалізації запропонованих нами підходів - побудови усією українською політичною нацією України-лідера.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0