1,2 мільярда втратили українські громадяни від зростання гривні

В.Кравець,

Київ сьогодні (29.04-12.05.05),

29.04.05

Надрізке зростання курсу гривні шокувало країну абсолютно зненацька. Навіть за день до того, коли показники в "обмінках" невпинно поповзли вгору, ніхто не сподівався, що долар так швидко впаде.

Держава грає на гроші

Минулого тижня курс гривні за два дні підскочив на двадцять копійок, але ніхто навіть не звернув на це уваги. Надто свіжою ще була пам`ять про "спекулятивне" зростання долара минулої осені - на ті ж двадцять копійок. Тоді народ кинувся скуповувати валюту, віддаючи за неї останні копійки. Боялись, що зростання триватиме довго. Однак, уже за місяць ті, хто скупив долари за 5,4-5,5 гра (а в окремих регіонах "чорний ринок" виставив ціну навіть 6-7 грн. за долар), жалкували через свою поспішність. Підвищення виявилось лише наслідком спекулятивних ігор на ринку. Саме тому різке зростання гривні вже мало хто сприйняв серйозно, киваючи на тих же спекулянтів. І дарма - гратися з валютою цього разу почала держава.

Коли пересічні громадяни нарешті зрозуміли, що підвищення курсу гривні - не жарт чи спекуляція, було вже запізно. Курс міцно зупинився на рівні 4,9-5 грн. за долар. Той, хто тримав збереження у вільно конвертованій валюті (а не таємниця, що долари та євро які, до речі, теж "впали", купують не лише багатії, а й пенсіонери - на "чорний день", малозаможні та ін.), миттєво втратив значну частину власних заощаджень.

Правильним курсом йдемо, товариші!

Місяць тому міністр економіки Сергій Терьохін, наче між іншим, повідомив, що курс має бути на рівні 5 грн. за долар. Сприйняли його слова як жарт, причому не лише економісти та експерти, а й колеги в уряді. Пана Терьохіна тоді розкритикували за економічно необґрунтовані прогнози (щоправда, критика більше стосувалася прогнозу інфляції, що був у міністра надто оптимістичним). Однак прогнози збулися. Причому, попри те, що економічного підґрунтя вони таки не мали.

Поміркуйте самі: за результатами першого кварталу уряд отримав зростання валового продукту на рівні 5,2%, при цьому інфляція становила 4,4%. У порівнянні з минулорічним зростанням ВВП на рівні 12% та інфляції за рік на тому ж рівні, економічні успіхи уряду виглядають украй блідо. Отже, економічних підстав для зміцнення національної валюти віднайти важко. Додайте до цього вірогідне зростання інфляції в квітні (хоча уряд прогнозує протилежне), і ще вірогідніше в травні - коли надійде черга нових підвищених соціальних виплат. Якщо на ринок викидається все більше гривневої маси, дорожчати ця гривня "природним" шляхом просто не може.

Що ж трапилося? Версію влади минулого тижня озвучували в парламенті Голова НБУ Володимир Стельмах та міністр фінансів Віктор Пинзеник, яких депутати запросили для "надання пояснень". Вони й пояснили: роками курс гривні штучно тримали заниженим. Так, Голова Нацбанку заявив з трибуни парламенту, що, на його думку, курс узагалі мав би бути 3,8 грн. за долар! (Такого знущання американська валюта, певно, не зазнавала з часів СРСР, коли за неї давали 60 копійок, та ще при введенні гривні прем`єр Павло Лазаренко і голова НБУ Віктор Ющенко з гордістю "видали" курс 1,75 грн./дол. Протримався він, утім, недовго. - Ред.). Віктор Пинзеник поспішив поправити колегу, зазначивши, що нижче за 5 грн. долар не впаде. Однак, на жаль, "прозора й чесна влада" промовчала про реальні причини зростання курсу. Як і про те, задля чого вона пішла на відверте порушення нормативного поля. (А курсова політика Нацбанку, до речі, є документованою нормою, що ухвалюється щорічно й має виконуватися НБУ).

Купуй імпортне!?

Відтак за владу відповіла опозиція та незалежні експерти. Тим більше, що "скринька" відкривається просто. За однією з версій, на різке зростання курсу гривні влада пішла, аби хоч якось утримати зростання інфляції. Наприклад, за рахунок стабілізації цін на паливо. Схема виглядає таким чином: чим вище курс гривні, тим більше доларів зможуть придбати в Україні постачальники палива (в основному російські підприємства). Наразі при високому курсі гривні вони можуть втримувати ціни на бензин і т. п. на попередньому рівні - їх доходи зростають за рахунок здешевлення долара. І не випадковим є той факт, що зростання курсу відбулося одразу після таємничих перемовин Прем`єра Юлії Тимошенко з російськими нафтоолігархами. Про що йшлося на переговорах, суспільству не повідомляли, обмежившись лише тим, що Ю. Тимошенко вдалося "вмовити" росіян не підвищувати ціни на бензин. А потім зріс курс гривні... Втім, не лише росіяни виграли від зростання гривні. Виграли загалом усі імпортери, які, купуючи товар за кордоном за ВКВ, продаючи його в Україні за гривні, а потім за неї купуючи знову ВКВ, добряче заробили на раптовому зростанні курсу. Теоретично має виграти й український споживач. Бо, знову ж, теоретично, імпортні товари на українському ринку від зростання курсу гривні мають подешевшати. Але чи багато хто побачив це здешевлення на практиці? Практика в таких випадках полягає в тому, що основний зиск отримує бізнес, який не надто бажає ділитися додатковими прибутками з народом.

Певно, зростання курсу не мало б таких критичних наслідків, якби відбувалося воно поступово. І населення вирішило б для себе - якою грошовою одиницею варто оперувати сьогодні, у якій валюті зберігати заощадження. Втрат у населення було б менше. Зрештою, не було б прибутків і в бізнесу (за умови, що уряд не дозволив би підвищити ціни). До речі, якщо перегорнути сторінки новітньої історії України, сьогоднішній курсовій вакханалії легко віднайти аналог. Стосується він тих часів, коли нинішній Президент Віктор Ющенко був головою НБУ, в 1996 році. При введенні гривні різко був підвищений курс української валюти стосовно долара. Тоді курс піднявся (в перерахунку) приблизно з 2,2 грн. за долар до 1,75 грн. У результаті країну буквально завалили імпортом. Уряду Валерія Пустовойтенка згодом довелося вдатися до найжорсткіших заходів, аби відродити українське виробництво й зупинити навалу імпорту.

"Товариство ошуканих вкладників"-2005

Хто ж програв від раптової зміни курсу? Передусім - пересічні громадяни. За інформацією Асоціації українських банків, за кілька днів зростання курсу гривні українські вкладники, котрі тримали валютні заощадження в банках, втратили 1,2 мільярда гривень! Асоціація стверджує, що валютні вклади становлять 40% від загального обсягу коштів на депозитах. Крім того, голова АУБ п. Сугоняко звернув увагу на ще одну проблему - величезну надліквідність української банківської системи. І це має призвести до суттєвого зниження кредитних ставок у гривні цього року. Здається, настав час організовувати новітнє "товариство ошуканих вкладників".

Скільки ж втратили громадяни "неофіційно" (бо ж більшість населення воліє тримати сотню-другу доларів на "чорний день" у панчохах), певно, ще не скоро підрахують. А що говорити про тих, хто отримує зарплатню у валюті? Йдеться не лише про заможних українців, які втрату сотні-другої гривень у зарплатні якось та "пробачать" уряду. Передусім йдеться про тих заробітчан, котрі виїздять за кордон - у Чехію, Росію, Португалію в надії заробити якусь копійку.

Програв від зростання курсу й ВВП. Як зізнався Сергій Терьохін, у результаті стрімкої ревальвації гривні держава може втратити до 2% зростання ВВП. Програла банківська система, яка очікує вимивання валютних заощаджень населення.

Втім, усе може бути набагато гірше. Враховуючи заплановане зростання соціальних виплат, на тлі зростання курсу гривні, Нацбанку буде набагато важче нейтралізувати на ринку зайву гривню. НБУ традиційно робить це, викуповуючи гривню за ВКВ. За високого курсу гривні й при тому, що останні кроки уряду (відміна обов`язкового продажу валюти й т. п.) можуть зменшити пропозицію долара на ринку, НБУ доведеться добряче влізти у власний золотовалютний запас. А це вже небезпечно для національної економіки.