Дипломатичний скандал

О.Черевко,

Сільські вісті,

08.04.05

Президент України поставив під сумнів дружні відносини з Кубою. За два останніх місяці Віктор Ющенко здійснив більше закордонних візитів, ніж його попередник за два роки. Однак схоже, що від ейфорії готовності спілкуватися з новою українською владою кількість почала шкодити якості міждержавних стосунків. Йдеться про спільну заяву президентів України і США про «сприяння поступу демократії» у світі.

Віктор Ющенко підписався під документом і взяв на себе зобов’язання «демократизувати» Кубу і Білорусь. А це вже зовсім інша ситуація, ніж «демократизація» Іраку чи Афганістану, з якими в нас ніяких особливих стосунків і не було.

Наміри Віктора Ющенка «сприяти поступу демократії» на Кубі шокували дуже багатьох. Особливо після того, як свій візит на Острів Свободи здійснив міністр охорони здоров’я Микола Поліщук, де розсипався в компліментах перед кубинським урядом за міжурядову програму «Діти Чорнобиля». За п’ятнадцять років кубинські лікарі в надзвичайно сприятливому кліматі пролікували майже 20 тисяч дітей, які постраждали від наслідків найбільшої світової техногенної катастрофи. За свій рахунок. Самі кубинці суми витрат не називають, однак Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова вважає, що на лікування українських дітей витрачено щонайменше 30 мільйонів доларів.

Навряд чи ці кошти були зайвими для самої Куби, яка вже 45 років живе в умовах жорсткої економічної блокади з боку США. І де люди, відверто кажучи, живуть бідно.

Усі ці роки, домагаючись прийняття резолюції Комісії з прав людини ООН щодо порушення прав людини на Кубі, США відстоювали свій прагматичний інтерес. Полягав він у тому, що в 1959 році супердержава втратила свій стратегічний вплив на цю острівну державу, чого не може пробачити собі до сьогоднішнього дня. Отож, досягши засудження «тоталітарного режиму в планетарному масштабі», Вашингтон отримав би додаткові аргументи на свою користь.

Дещо іншої позиції щодо Куби притримуються країни Євросоюзу. Вони вже скасували економічні санкції проти країни Фіделя Кастро, а сам острів став улюбленим місцем відпочинку багатьох європейців. Окрім цього, на острові за кошти іноземного капіталу збудовано надзвичайно багато готелів для відпочинку туристів. Власне, поклавши руку на серце, треба визнати, що Куба й досі будує соціалізм виключно на гроші західноєвропейських та канадських туристів.

Так от, усі ці роки уряду Сполучених Штатів не вдавалося повноцінно засудити «кубинський режим». Частина країн йшла у фарватері зовнішньої політики США, а інша — голосувала категорично проти засудження ситуації з правами людини на Кубі. Донедавна серед цих інших країн була й Україна, про що ми з подивом щойно дізналися.

Тепер, напередодні чергового голосування, яке відбудеться 14 квітня, вийшло так, що наш Президент начебто наплював на все те добре, що Куба зробила для наших дітей.

Посольство Куби в Україні поки що утримується від різких заяв. Єдине: після підписання угоди між Ющенком і Бушем згорнув свій офіційний візит в Україну перший заступник міністра зовнішніх справ Куби Еумеліо Кабальєро. На спеціальній прес-конференції він лише зауважив, що за будь-яких обставин «не постраждають братерські стосунки між нашими народами». А чи постраждають міжурядові? Еумеліо Кабальєро вважає, що сталася якась прикра недоречність.

Український політикум новий дипломатичний скандал, за винятком завжди готової накинутися на «американський імперіалізм» Наталії Вітренко, дуже неохоче коментує. Пояснень від МЗС зажадали комуністи, але вони чомусь не згадали про Білорусь. Інші політики відкрито коментувати цю тему відмовляються.

А неофіційно з готовністю висловлюють припущення, що Президент Ющенко й гадки не мав, що він підписує. Мовляв, Президента «підставили», а хтось у його секретаріаті вніс зміни у текст вже підготовленої угоди.

Що на це скажеш? Ми щойно зіпхнули з трону одного царка, якого також постійно «підставляли» й виставляли дурнем на світовій арені. Його висловлювання не раз швидко перекоментовувала прес-служба, розтлумачуючи, що він мав сказати, а не що насправді сказав. Невже історія повторюється?..

А скандал обростає новими запитаннями. Зокрема: ми йдемо в Європу, яка проти Куби особливо нічого не має, чи перестрибуємо прямо в Америку? Нам стратегічний інтерес США дорожчий здоров’я наших дітей?

Наостанок — про так звані подвійні стандарти. Ті ж Сполучені Штати вже довгий час критикують за порушення прав людини Туркменистан. А наш Президент кілька тижнів тому привселюдно обнімався з Туркменбаші, клянучись у вічній дружбі. США візит Ющенка до себе після цього не скасували.

То невже через чиїсь примхи та «підстави» Україні треба втрачати багаторічні дружні стосунки з Кубою та Білоруссю? І якщо, скажімо, Президент України може підтримувати білоруську опозицію, то кого він підтримуватиме на Кубі?

А матері вісімнадцяти тисяч дітей, яких вилікував «тоталітарний режим Кастро», вимагають від Ющенка, Тимошенко та Тарасюка незмінної української політики щодо Куби.