Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  05.09.2025
  Статьи

Версия для печати


"Чорна" рада і "оранжевий" майдан

Р.Бугельник,

Комуніст,

22.04.05

З кожним днем криза влади в Україні стає все відчутнішою. До невиконаних передвиборних обіцянок почали додаватися післявиборні "проколи". Тому вже у найближчий час треба чекати від режиму потужної пропагандистської кампанії. Кому не вдається нічого корисного зробити для народу, той намагається пояснити тому самому народові, чому так складається його доля.

При цьому робиться усе можливе, щоб відволікти громадську думку від повсякденних клопотів, переключити її на щось стороннє. А ще, як правило, беруться творити культ непогрішимого вождя, якому недруги не дають вершити історію.

Щодо самої історії, то в таких випадках практикується зосередження уваги на минулому, аби люди менше замислювалися над майбутнім. Отож можна передбачати, що незабаром нас очікує кампанія різкого зростання інтересу до козацької доби. Чому саме до неї? Героїка народу, готовність до самопожертви, чудовий приклад для виховання патріотизму. При цьому наголошуватиметься, наскільки це непатріотично — критикувати "свою владу" й "всенародного президента". Що стосується персонально Віктора Ющенка, то офіційна пропаганда зробить спробу порівняти його з якимось українським гетьманом. Найімовірніше — з Мазепою. Тим паче, що є привід. Курс на НАТО, віддалення від Москви.

Але якщо вдивитися уважніше у козацьку минувшину, то варто звернути увагу на іншу особу. Ось цитата з "Історії України" Івана Крип'якевича: "Брюховецький був спершу "старшим слугою" на дворі Богдана Хмельницького і тут набрався загального знання і вміння... Він здобув собі популярність тим, що виступав проти забагатілої старшини, заступався за бідний нарід і домагався широких прав для черні".

Втім, як показали наступні події, насправді це було саме тим, що нині прийнято називати передвиборними обіцянками. Іван Брюховецький уміло видав себе за того, ким ніколи не був насправді, а відтак почав наполегливо домагатися для себе гетьманської булави. Кому вона дістанеться, мала вирішити скликана у червні 1663 року рада. І ось партії Брюховецького вдалося зібрати на неї велику масу люду, що й визначило її для історії як "Чорну" (від слова "чернь"). Ще один український історик Орест Субтельний прирівнював процедуру обрання Брюховецького на гетьмана до "галасливих виборчих зборів".

До речі, здобувши владу, Брюховецький почав переслідування своїх політичних противників. Досить скоро стало зрозумілим, що курс нового гетьмана як у внутрішній, так і у зовнішній політиці далекий від декларованого. А загальним наслідком перебування Брюховецького при владі стала помітна втрата Україною свого суверенітету.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0