Політреформі світить референдум прямої дії?
На це запитання відповість Конституційний Суд, який розпочав розгляд справи про тлумачення статей Основного закону щодо волевиявлення народу

О.Хантер-Безталанна,

Хрещатик,

21.04.05

Сьогодні Конституційний Суд розпочинає розгляд справи за поданням Президента України про офіційне тлумачення деяких статей Конституції щодо всеукраїнського референдуму. Про це учора повідомила прес-служба КС. Зацікавлені особи зі слабкими нервами від такої інформації мало не отримали шок. Не встиг держсекретар Олександр Зінченко прозондувати грунт, на який можна було б "вкинути" референдум, як виявляється, що вже йдеться про президентське подання. Та ще й мовиться не про зміни до Конституції, а саме про референдум, тобто про те, як його можна сприймати з точки зору Основного закону.

Як всеукраїнське явище, це, так би мовити, волевиявлення народу викликає чимало сумнівів перш за все у самого народу. Бо референдум 2000 року дав результати, які "зашкалили" б найбурхливішу уяву. Одне слово, перестаралися рахівники. Бо ж громадяни ніяк не могли перевиконати план референдуму. Хіба що вони "розмножилися " в процесі волевиявлення шляхом клітинного поділу. Тепер же пан Зінченко обіцяв, що процес буде чесним. Щоправда, гарантій не давав. І це правильно... Ще у 2003 році Віктор Ющенко, тоді ще лідер "Нашої України", скептично говорив про референдум, тим паче, прямої дії. Мовляв, від імені народу тодішня влада просто бідкалася про пролонгацію своїх повноважень. Правда, учора виявилося, що ще не час шукати аналогії між діями старої і нової влади. Бо, як уточнили "Українській правді" в прес-службі Конституційного Суду, подання, про яке йдеться, було направлене до КС ще Кучмою, який на той час був президентом України. А після обрання нового глави держави це подання не було відкликане. КС розглядатиме його як і належить, без будь-яких застережень. Що ж це означає? З одного боку — необхідність розгляду положень (частин другої, третьої статті 5. Статей 69, 74, частини другої статті 94, частини першої статті 156) викликана тим, що "існують різні, часом протилежні позиції та точки зору щодо кола питань, які можуть вирішуватися всеукраїнським референдумом". Так вважав президент. Ясна річ, колишній. Хотів він знати, чи потребують рішення всеукраїнського референдуму (якщо йому можна довірити прийняття законів України) затвердження цих законів або схвалення їх ще й Верховною Радою. Отож КС має пояснити, чи треба буде підписувати та оприлюднювати ті рішення. Оскільки подання ніхто й не думав забирати з Суду, то й нинішньому Президенту тлумачення, про які йдеться вище, потрібні не менше, ніж колишньому. Невже всі президенти йдуть до мети лише однією й тією ж дорогою?

Цікаво, якими ж будуть наслідки референдуму прямої дії, якщо проти його рішень висловляться громадяни одного або кількох регіонів країни? Неважко припуститися думки, що там матимуть місце такі масштабні політичні спекуляції, що й брудні вибори перед ними змарніють. Не менш цікавим видається тепер і той факт, що коли Кучма три роки тому затіявся закріпити у змінах до Конституції право ухвалювати закони на референдумі, найгостріше критикували цю ідею якраз нашоукраїнці. Сьогодні вони також коментують ідею Олександра Зінченка щодо політреформи, долю якої начебто можна вирішувати й на референдумі. "Мені імпонує прагнення винести законопроекти, які стосуються політичної реформи, на широке громадське обговорення — це не викличе заперечень,— заявив нинішній голова фракції "Наша Україна" Микола Мартиненко.— Але я не впевнений, що інструмент референдуму в цьому випадку є оптимальним". А соціаліст Іван Бокий, виступаючи позавчора у Верховній Раді, назвав пропозицію Зінченка "ударом у спину демократії, шантажем громадської думки". Проте, і в парламенті не всім, хоча вони й голосували за зміни до Конституції, подобаються майбутні ноу-хау, на кшталт імперативного мандату чи прокурора, котрий реалізує загальний нагляд над обранцями. "Ми не дамо розтоптати надії учасників Помаранчевої революції",— заявив депутат Бокий. Не виключено, що почуємо ще більше пафосу. Бо є, погодьтеся, чимала різниця між творцями і учасниками будь-чого, не кажучи вже про революцію. Так само вірогідно й те, що результатами будь-якого референдуму можна буде скористатися лише як рекомендацією. А поки що парламентарії справедливо вимагають оприлюднення чіткої позиції Президента Ющенка щодо конституційних змін.