Петро Симоненко: "Ніжки Буша" похоронять наше село

О.Голуб, В.Корнієнко,

Комуніст,

22.04.05

У кінцевому підсумку ціни ніхто не знизить. Кримінальні клани, які монополізували ринок, не дозволять цього зробити. Йдеться, я глибоко в цьому переконаний, тільки про тимчасовий захід. У влади ж немає політичної волі, щоб навести порядок. Оскільки в кріслах, у яких повинні сидіти представники знедоленого народу, нині сидять ставленики великого капіталу, і своєї вигоди вони не упустять.

- Петре Миколайовичу, уряд і прем`єр-міністр обіцяють, що буквально вже найближчими днями істотно знизяться ціни на м`ясо. Наскільки реальні ці обіцянки?

- Ці обіцянки, як і багато інших, можна назвати соціальною демагогією. Насправді ми бачимо результат змови, котра відбулася ще під час виборчої кампанії. Йдеться про те, що певні групи, які представляють великий капітал, контролюють конкретні сектори ринку, за підтримку кандидатури Ющенка зажадали, щоб їм створили відповідні переваги. Якби подібні преференції створювали по-старому, як при Кучмі, — змова стала б очевидною. Тому шукали варіанти, яким чином створити сприятливі умови "потрібним людям" для одержання дуже швидких надприбутків. Це по-перше.

По-друге, ми повинні враховувати, що цей рік село живе у дуже складних погодних умовах. Пізня весна призвела до того, що за часом одна на одну "лягли" практично всі технологічні операції з підготовки і проведення весняно-польових робіт.

По-третє, у цей же період різко подорожчали пально-мастильні матеріали — бензин і дизельне паливо. Підвищилася відчутно ціна на мінеральні добрива і на добрива для підживлення озимих. Ми повинні також враховувати колосальну диспропорцію в цінах між технікою, котра поставляється на село, і самою продукцію.

— Тобто ви гадаєте, що нічого з ініціатив Кабміну не вийде?

— У кінцевому підсумку ціни ніхто не знизить. Кримінальні клани, які монополізували ринок, не дозволять цього зробити. Йдеться, я глибоко в цьому переконаний, тільки про тимчасовий захід. У влади ж немає політичної волі, щоб навести порядок. Оскільки в кріслах, у яких повинні сидіти представники знедоленого народу, нині сидять ставленики великого капіталу, і своєї вигоди вони не упустять. Відмовчується й агропромисловий міністр-соціаліст. Невже програма знищення вітчизняного села збігається з програмою Соцпартії?

Тому ми повинні сьогодні дуже серйозно поставитися до того, що відбувається із селом.

Що, на мій погляд, треба було б врахувати. Перше. Квоти, котрі пропонується встановити для ввезення з-за кордону цього м`яса, з одного боку, позитивні. Бо треба обмежити наш ринок від завезення чужої продукції. Це майже 300 тисяч тонн м`яса.

З другого боку, ми повинні розуміти, що під виглядом дешевого м`яса сюди відразу ринуло м`ясо глибокого замороження. Воно знаходилося в резервах тих чи інших держав або структур, відомств. Звичайно, їм треба було оновити свій резерв. А прострочене м`ясо скинуть в Україну. Це дешеве м`ясо направлять не на базар, а на переробку на м`ясокомбінати. На моє пряме запитання прем`єр-міністру Ю.Тимошенко: "Чи будуть знижені ціни на ковбасу?", — вона відповіла: "Ні". Тобто, знижуючи митний тариф на ввезення м`яса і залишаючи ціни на ковбасу на тому ж рівні, вони свідомо забезпечують надзбагачення імпортерам. Адже за кордоном уся ця продукція дотується. Там фінансують і забезпечують додаткові пільги, якщо вивозиться їхня продукція.

А в нас, навпаки, вилучаються кошти з бюджету. За моїми розрахунками, за першим варіантом проекту закону, що був внесений, №7205, якщо не помиляюся, держава втратила б практично мільярд гривень. Тобто наші люди не одержали б цих грошей. А це в тому числі соціальні програми. Це також недофінансовані програми сільського господарства тощо.

— Але є й інший бік питання — наш виробник...

— Справді, заявляючи про те, що буде зниження цін на м`ясо, влада дала можливість посередникам тиснути на селянина. Вони заявляють: "Я у тебе по вісім гривень відмовляюся купувати яловичину, а буду брати тільки по п`ять гривень живою вагою". Так уже й відбувається. Село просто знищують. Адже ціни на бензин, на пально-мастильні матеріали, на запасні частини і так далі все одно зростають. Витрати конкретного селянина збільшуються, а його позбавляють права їх компенсувати за рахунок ціни. У виграші знову той, хто працює на цьому ринку.

Сьогодні в місті, можливо, і не зрозуміють мою позицію, коли ми говоримо, що треба стояти на захисті інтересів селяни-на-трудівника. Бо городянин хоче одержати продукти харчування за нижчими цінами. Але ж це, зрештою, обернеться тим, що наші селяни зменшать поголів`я худоби остаточно. А що таке різке зниження поголів`я великої рогатої худоби? Це п`ять-десять років треба на те, щоб надолужити це поголів`я по яловичині. По свинині: це два-три роки треба на надолуження.

Але ж завдається шкода не тільки в кількісному вираженні. Постраждає все село: практично, крім старих, там ніхто не залишиться, інфраструктура занепаде: дороги зруйнуються, засоби комунікації, зв`язку та ін. — адже не буде необхідності їх фінансувати. Лікар, учитель, працівник культури, бібліотекар у, таке село вже не поїде.

— Нині багато надій покладають на адмінреформу.

— "Помаранчеві реформатори" пропонують схему: п`ять тисяч — це сільська рада, десь до сімдесяти тисяч — районна рада. В українських реаліях це призведе тільки до одного — трагедії. Фактично позбавлені фінансів ради змушені будуть торгувати підвладною їм землею. Як показує нинішня практика — національне багатство буде розходитись практично за безцінь. Земля зосередиться в руках банків, олігархів, новоявлених поміщиків. Селянам же відведуть роль батраків.

— Який вихід з ситуації, що склалася, бачать комуністи?

— Я переконаний, що врятувати вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника можна. Для цього слід реалізувати державну програму адресних дотацій при жорсткій політиці контролю за оптово-роздрібними цінами, у першу чергу на продукти харчування і першої необхідності. Реалізувати таку програму спроможні тільки комуністи. Адже вже стало очевидним: заявляючи про свій соціальний характер, влада націоналістів-соціалістів не повертатиме народові вкрадене. Багаті, як і раніше, ніколи не будуть ділитися з бідними. Клани олігархів, домовляючись між собою, продовжують глибше залазити в кишеню простого чесного трудівника. Будьте впевнені, зробивши вигляд, що нібито знижують ціни, вони тут же матимуть свій прибуток, але вже з другої вашої кишені.