Примусовий діалог. Справа Колесникова змушує опозицію та владу переглянути свої стосунки

Є.Магда,

Без цензури (15-21.04.05),

15.04.05

Арешт голови Донецької облради Бориса Колесникова розпочав новий, більш активний етап у формуванні післявиборної системи відносин влади та нової опозиції.

Очевидно, що цей крок влади став несподіванкою для донецької фінансово-політичної групи, попри те, що Колесников не має імунітету від карного переслідування, бо не є депутатом Верховної Ради. Утім, представники Партії регіонів намагаються насамперед мінімізувати негативний вплив на партійний імідж. Адже «слава» двічі судимого лідера партії плюс активіст, якому нині інкримінують здирництво, навряд чи додадуть рейтингових очок політичній структурі. З другого боку, соратники по партії не збираються залишати Колесникова сам-на-сам з українським правосуддям, навіть навпаки – намагаються організувати акції протесту на його підтримку.

«Регіоналам» не завадить подбати про свій імідж

Партія регіонів на нинішньому етапі свого розвитку проходить школу практичного політичного спілкування. Довгий час регіональна політична еліта півдня та сходу України варилася у власному соку. Поява фракції «Регіони України» в парламенті третього скликання була першою ластівкою у справі кристалізації політичних інтересів еліти Донбасу. Її кульмінацією стало призначення Віктора Януковича прем’єр-міністром України в листопаді 2002 року. Янукович дістав можливість протягом двох років набувати досвіду державного управління та брати участь у керівництві державою. Однак прем’єрство Януковича позитиву Партії регіонів не додало. Вона так і не стала повноцінною політичною силою, перетворившись на провідника економічних інтересів доволі вузького прошарку національної буржуазії. Не дивно, що союзники «регіоналів» під час президентської кампанії всіляко намагалися перетягнути ковдру на себе, наслідком чого стало перевантаження програми Януковича гаслами, раніше не властивими, а часом навіть шкідливими.

Не виключено, що, попри поразку власного кандидата в президенти, донецька команда плекала надію на консервацію усталених звичаїв. Власне, призначення Вадима Чупруна розглядали як об’єктивне підтвердження неготовності нової української влади змінювати правила гри в найбільшому українському регіоні. Проте арешт голови Донецької обласної ради та особистого друга «господаря Донбасу» Рината Ахметова примусив провідників бізнесу не лише замислитися над подальшою долею, а й заговорити про початок своєрідної реконструкції Донбасу. Регіон має дістати нові, зрозумілі та прозорі правила гри, які дозволять йому розвиватися й бути ефективно реінтегрованим до загальноукраїнської політичної структури.

Ющенко – проти мови ультиматумів

З одного боку, Колесников виглядає практично заручником, перебування якого в ув’язненні має примусити його однопартійців бути толерантнішими в діалозі з новою владою. З другого – не можна відкидати того, що голова Донецької облради може цілком реально претендувати на місце в першій десятці передвиборного списку Партії регіонів, а його авторитет у партійних лавах суттєво зросте. Маємо зазначити, що Віктор Ющенко погодився на переговори з представниками «регіоналів», попередивши про неприпустимість мови ультиматумів. Наскільки відомо, сьогодні всередині Партії регіонів триває процес обговорення подальших дій. Найбільш імовірні з них – початок переговорного процесу або ж розгортання акцій протесту за допомогою власної структури та з участю партій-союзників.

Не можна відкидати й того факту, що справа Колесникова стала іспитом для нової влади. Сказавши «А» стосовно одного впливового політика й бізнесмена, їй належить відмовитися від вибіркового підходу української Феміди до чесності ведення бізнесу представниками інших фінансово-політичних груп, серед яких, цілком імовірно, можуть виявитися люди, лояльні до нинішньої влади. Чи готові українські правоохоронці й суди до нових, прозорих дій? Поки що це не факт. Чи зможе влада зберегти рівновіддаленість у стосунках із лояльним сегментом бізнесу й тим, що опонував їй на виборах? Що переможе – розуміння необхідності дотримання закону чи прагнення помститися за приниження минулих років? Адже цілком очевидно, що в окремих можновладців є спокуса використати вчорашнє гасло про злочинну владу для формування іміджу «бандитської опозиції». Кажуть, у владних коридорах вважають, що справа Колесникова дозволить зробити Януковича ледь не покірним, зручним спаринг-партнером із прицілом на вибори-2006. Однак далеко не все в конгломераті донецьких ФПГ вирішує сам Віктор Федорович. Для опозиції сьогодні актуальне інше надзавдання – спробувати не просто захистити одного зі своїх активістів, а й не допустити власної дискредитації напередодні парламентських виборів 2006 року. Тому рух до відкритого діалогу має бути не однобічним, а ініційованим обома сторонами протистояння, що не закінчилося після президентської гонки, а триватиме, як мінімум, до березня наступного року.

***

Есдеки готові на все

Секретар Київської організації СДПУ(О) Вадим Місюра виступив із заявою про готовність есдеків до «жорсткого протистояння» владі. Він зазначив, що коли суд прийме рішення про ліквідацію містечка, пікетники блокуватимуть дороги – так, як це відбувалося під час Помаранчевої революції. За його оцінкою, у містечку є 70–100 наметів і перебуває близько 500 чоловік. Місюра каже, що владні репресії зараз відбуваються повсюдно. Ми вирішили з’ясувати в киян, чи готові вони підтримати такі дії.

Опитування

Чи підтримаєте ви акції протесту, що збираються організовувати Партія регіонів та СДПУ(О) проти нинішньої влади?

Олександр, працівник Ялтинської кіностудії:

– Від політики я досить далекий. Тому навіть не знаю, що за акції проводять ці партії.

Олександра Олексіївна, пенсіонерка:

– Ні, не підтримаю! Треба, щоб люди були чесні. Щоб не було збіговиськ отих олігархів! Щоб їх розкуркулили, як наших дідів, і щоб жили всі в рівних умовах.

Саїд, хіпі, «космополіт»:

– Так! Ми завжди підтримували Януковича. Вважаємо, що влада зараз фашистська і підтримаємо всі протестні акції проти нинішнього режиму.

Жанна, «працюю скрізь»:

– Я взагалі за «Нашу Україну», тому дуже сумніваюся щодо підтримки акцій СДПУ(О) та Партії регіонів.

Сашко і Сергій, «створюємо свою партію»:

– Пікети – це не те, треба діяти іншими методами! Ми голосували не за Ющенка і вважаємо, що новій владі потрібно кидати виклик. Хоча нова влада краще, ніж кучмізм, але краще було б при Януковичі.

Костянтин, лікар швидкої допомоги:

– Звичайно, ні! Тому що це більше піар, аніж серйозні політичні акції. Я от гуляю – у мене є час піти там потусуватися, але немає інтересу, бо це просто піар. Люди там гроші заробляють.