Удар по заощадженням населення

Д.Северин,

Комуніст,

29.04.05

Коли багато опозиційних економістів на початку століття пророкували обвал долара через його надмір у світі і дисбаланс економіки США, всі розуміли, що вони розумно і правильно говорять, але ніхто не вірив, що це станеться. Точно так мало кому вірилося наприкінці 80-х у швидкий крах стабільного радянського карбованця. Населення, як і раніше, тримало заощадження в доларах, а банки, як і раніше, давали за валютними вкладами вдвічі менші відсотки, ніж за гривневими.

Проте грядуще падіння долара змушувало допитливих гадати: невже Америка допустить падіння своєї валюти? І якщо це неминуче, то в якій формі відбудеться... Вийде, чи що, американський президент і на весь світ оголосить про падіння курсу? Чи ЦРУ підготує новий супертеракт, після якого долар "вимушено" переоцінять?

Виявилося, все простіше: ціни зростають, а курс — ні. Ревальвація гривні, що відбулася в Україні, всім показала, як похмурі прогнози дуже легко стають реальністю. Можна багато сперечатися про волюнтаризм нового уряду, але вже зрозуміло, що очікуваний протягом 5 років стрибок долара малореальний. Втім, обвал долара на якісь 10—11 % — це дрібниця, яка просто оголила неприємну, та ще й загальносвітову тенденцію: долар неухильно падає.

Падає він регулярно і дуже буденно. Приміром, за останні кілька років ціни у нас піднялися вдвічі-втричі, а курс долара — колишній. Раніше за 5,30 грн. можна було й на таксі кататися, і купити дві пачки масла або півкіло сиру. А що таке п`ятигривнева купюра зараз? Раніше зарплата в 300—400 грн. була нормальною, на неї можна було жити, а 500—700 грн. одержували фірмачі та високі службовці. Зарплата у 200 доларів вважалася межею мрій. І курс долара тоді був не 5—5,2, як зараз, а 5,3—5,4. А зараз навіть 400 грн. не вистачає пенсіонерам, а робота з оплатою нижче ніж 200 доларів вважається поганою.

А погляньте, як змінилися ціни на квартири і машини! Вони зросли у 2—3 рази — паралельно з девальвацією долара. Якщо раніше за 1,5 тис. у.о. можна було спокійно купити середнього рівня автомобіль, наприклад, стару "вісімку" або навіть "фольксваген", а за 600—700 у.о. — цілком нормальну "Таврію", то тепер ціни на них рівно вдвічі вищі. А ціна однокімнатної квартири у Києві, нагадую, кілька років тому становила 8—10 тис. у.о.; по 18—23 тис. у.о. був багатий вибір трикімнатних. І такі ціни встановилися після першого стрибка цін на нерухомість — до цього було разів у півтора дешевше! Так само і в інших сегментах торгівлі. Загалом, ринок без зайвого галасу відреагував на зниження купівельної спроможності долара.

Після нечуваного досі "опускання" долара в Україні багато економістів почали пояснювати, що це вигідно нафтотрейдерам і самим американцям, продукція яких тепер буде дешевшою і конкурентнішою. Але щось раніше жоден уряд не був у захваті від девальвації своєї валюти. Американці, очевидно, змушені це робити — мабуть, доларів у світі вже надто багато. Наш "оранжевий" уряд, як відомо, є слухняним знаряддям Вашингтона, тому "вольові рішення" щодо зниження курсу долара напевно добре узгоджені з загальною фінансовою політикою США.

А заощадження нашого населення знову тихо прогоряють. Багато хто тримав "доларовий запас", і навіть "стабільний курс" (насправді — падіння) долара не похитнув довіру мас до американської валюти. Дуже багато людей від виборів до виборів чекали стрибка курсу. І лише зараз, після обвалу долара, стало ясно, що вкладників знову обчистили за схемою 1991 року. Тільки вже не місцеві трасти і піраміди, а світові фінансові структури.