Президент - уряду: велике задоволення

В.Писанська,

Голос України,

29.04.05

Якби прем`єр Юлія Тимошенко не була вбрана по-сучасному, то її "ювілейний" звіт про досягнення уряду за 100 днів легко можна було сплутати зі звітами радянських керманичів, коли вони розповідали народу, як усе добре в їхньому царстві.

Тож, розповівши, як чудово почав жити народ, прем`єр, за давніми традиціями, запевнила Президента: "Вікторе Андрійовичу, ми любимо вас, ми віримо вам і ви маєте найкращий уряд, який може бути". На що Президент теж зізнався, що відчуває "велике задоволення від того, що зробив уряд", і додав, що "і за тією (п`ятибальною), і за тією (дванадцятибальною) шкалою я б виставив вищий бал" Кабінету за його працю. Звичайно, його візаві не залишилася в боргу: "Дякую, це найкращі слова за нинішній день і за останній квартал!" Обопільну любов прем`єр і Президент закріпили трикратним поцілунком, щоправда, не в губи, як робили це радянські керівники...

Ми ще раз переконалися, що й сильні світу цього люблять лестощі? Утім, Юлія Тимошенко розчарувала: здавалося, що вона - особистість, котрій немає потреби вдаватися до маленьких жіночих хитрощів та ще й при свідках. Не нагадуватиму, що на тему, хто кого хвалить, є чимало мудрих висловлювань. Зокрема, за що Зозуля Півня хвалить? А за те, що Півень годить їй та потакає. Утім, пробачимо високопосадовцям таку їхню маленьку слабкість.

А що наше життя, про яке натхненно розповідала Прем`єр-міністр, а Президент навіть запевнив, що "ми не осоромили ідеалів Майдану"? Готуючи замітки до друку, я запитала про це, коли робила покупки на базарчику неподалік від будинку, де мешкаю, у "маленьких" українців, задля котрих, зокрема, і здійснюються перетворення, чи є правдою те, про що говорила Юлія Тимошенко? Чи розповідати, куди посилали вони мене купувати м`ясо до Великодня за дешевою ціною?

Я запитала про це в людей, котрі мають трохи вищу зарплату, ніж пересічний громадянин. Вони відповіли: "Неправда, але все відразу не буває - треба бути об`єктивним".

Я запитала про це підприємця з великим стажем і давнього знайомого, чи бачить він у діяльності уряду зміни на краще? Бачить, зокрема, в тому, що суспільство повертається у правове поле, коли, приміром, через суд можна принаймні сподіватися на розв`язання спірних питань, а також забрати куплене за безцінь наближеними до тодішніх можновладців. Навіть якщо задля цього уряд іде на порушення законів, бо відразу всього не буває.

Що не відразу, то хіба цього не знаємо? І коли б ми звикли співпрацювати з владою та контролювати її, а не сліпо довіряти і кричати "ура!" з будь-якого її рішення, то, приміром, звернули б увагу, що уряд у "соціальному" бюджеті заклав зниження курсу долара. Щоправда, планував здійснити це впродовж року, а реалізував за одну ніч. У результаті населення - переважно "маленький" українець - втратило понад один мільярд гривень. І ще втрачає, оскільки тримає свої заощадження в іноземній валюті. Звичайно, ці гроші не випарувалися безслідно, вони лише перекочували в кишені тих, хто, користуючись низьким курсом, скуповує валюту. Запитаймо в уряду, зокрема, чи зростуть курси іноземних валют до наступних виборів? Захоче він з нами про це говорити? Якщо так, то обніматимемося й ми.