Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  05.09.2025
  Статьи

Версия для печати


Афера

Українська газета (27.04-11.05.05),

27.04.05

Всім відомо, що в кінці минулого тижня долар опустили. Сильно. Дуже сильно. А коли долар падав (ревальвувався, якщо користуватися термінологією економістів), члени Кабміну щиро усміхалися і дуже вже старанно коментували загальноукраїнський шок.

Вони всерйоз заявляли про те, що долар у нас дуже сильно переоцінений і тому подібна корекція необхідна. Потім прослідували не менш "мудрі" заяви про те, що знижуючи вартість долара, країна успішно бореться з інфляцією. І хоча ціни в магазинах продовжують підвищуватися, уряд натякає нам, що всі ми багато виграли від шокової ревальвації. Що ж відбулося насправді? Якщо ми припинимо зловживати економічною термінологією і перейдемо на просту людську мову, то вимушені визнати: новий уряд нас обдурив. Жорстоко і недалекоглядно, і зробив це навмисно і навіть з деяким знущанням. Тому що наперед знав про неминучість масштабного вилучення народних заощаджень. Річ у тому, що нинішній уряд, по-перше, запропонував суспільству надмірний соціальний бюджет. А значить, він зобов`язаний робити багато додаткових соціальних виплат - по пенсіях, бюджетних зарплатах, різноманітних допомогах. З одного боку, такий великий "соціально-орієнтований гривневий потік" не міг не спровокувати зростання інфляції. З другого боку, уряд не мав вільних грошей. Їх потрібно було знайти. По-друге, Кабмін Юлії Тимошенко взагалі поводиться дивним чином, надаючи перевагу незграбному "адміністративному управлінню" економікою. Сьогодні в економіці дуже багато держави. Присутність держави-агресора неминуче вступає в конфлікт з ринковими процедурами, а також з іншими учасниками економічного процесу. Так, уряд адміністративно знижує ціни на одному ринковому сегменті, і відразу ж ціни починають рости в іншому сегменті. Закони компенсації ніхто не відміняв.

Так от, щоб компенсувати ці дефіцити, а також приборкати російських нафтотрейдерів (останні відмовлялися втрачати валові прибутки через зменшення вартості бензину), була проведена блискуча афера, що одержала назву "ревальвація". Втім, хіба наша держава звикла думати про своїх громадян? Це типова "державна" поведінка, незалежно від того, хто саме сидить у головних службових кабінетах. А хіба ми цього не знали? Залишається додати, що шокова ревальвація, підкріплена численними нерозумними заявами про те, що долар і зовсім... може/повинен впасти до 1,3 гривні, провокують, по-перше, панічні настрої серед населення. А вслід за цим нестабільність. Будь-яку. По-друге, комерційні банки вдаються сьогодні до класичних "спекулятивних пасток" і тому, користуючись панікою, вже скуповують валюту за ціною 4,70-4,80 гривні за долар (що звичайно нижче за курс, запропонований Нацбанком). Хаос завжди супроводжується спекуляцією, трагедіями і аферами. І все-таки незрозуміло: невже для того, щоб відносно полюбовно домовитися з російськими нафтотрейдерами, потрібно було поставити на коліна всю країну?

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0