Що за дев`ятим валом обіцянок?

Н.Лебідь,

Сільські вісті,

01.04.05

Куди скаржитися після того, як втручання Ющенка у справу Гонгадзе не дало жодного конкретного результату? Хіба що у небесну канцелярію?

25 січня цього року в Страсбурзі Віктор Ющенко сказав наступне: "Для мене і мого уряду справа Гонгадзе - це моральний виклик, на який треба давати швидку відповідь. Я несу повну моральну відповідальність, і за один-два місяці справа має бути передана до українського суду. І ви побачите публічний розгляд справи в суді", - пообіцяв президент делегатам ПАРЄ.

Минуло два місяці, але 25 березня справа Гонгадзе до суду так і не потрапила. Однак згадаємо й те, як 9 лютого Віктор Андрійович зустрічався з Лесею Гонгадзе, яка звернулася до нашого всенародно обраного з одним-єдиним проханням: провести остаточну ДНК-експертизу "таращанського тіла" та порівняти її дані із тими біологічними зразками, які пані Леся надала у розпорядження слідчих прокуратури цілу вічність тому назад.

Далі все було вельми обнадійливо: через дуже короткий проміжок часу Лесю Гонгадзе знову викликали до Києва. Власне, її перебування у морзі на Оранжерейній не було конче необхідним, однак вона все ж була присутня під час відповідної процедури - на експертизу взяли зразки поки що не ідентифікованого тіла, пообіцявши пані Лесі, що результат буде готовий через два тижні. Ну, максимум, через три... З тих пір минуло щонайменше півтора місяця. Вчора я зателефонувала до Львова і, знаючи відповідь заздалегідь, усе ж спитала у пані Лесі, як там експертиза? "Ніхто нічого не робить, - сказала вона. - Для чого я тільки їздила до Києва? Лише втомилася і змучилася, захворіла нервово... Скажіть мені, невже експертиза по ДНК робиться стільки часу? Мені ніхто не дає відповіді! Всі на це плювати хотіли! І не поскаржишся вже нікуди...".

Дійсно, куди скаржитися після того, як втручання Ющенка у справу Гонгадзе не дало жодного конкретного результату? Хіба що у небесну канцелярію? А якщо Творець усього сущого є "за визначенням" ще й автором усіх наших держслужб, із Генпрокуратурою включно... Генпрокурор Піскун за часів своєї першої каденції обіцяв розкрити справу Гонгадзе за шість місяців. Тепер Ющенко скоротив термін до двох місяців (за що його, між іншим, критикував Піскун, закликаючи бути обережнішим з термінами та не робити зі справи Гонгадзе "гільйотину" для генпрокурора). У підсумку ж на взяті з власної волі зобов`язання всі "плювати хотіли". З Лесею Гонгадзе як з потерпілою стороною сьогодні ніхто не підтримує зв`язок, ніхто не інформує її про хід справи (принаймні про те, на якій стадії знаходиться обіцяна їй експертиза), ніхто більше не дзвонить прямо з Хоружівки чи з Різницької, щоб підбадьорити її. Вона вкотре відіграла свою роль - даруйте, Олександро Теодорівно, - роль хустинки, якою влада витерла свої позірні сльози...

Стоп, скажете ви. Як же можна так безсовісно нападати на нашу нову владу, якщо правоохоронні органи нещодавно затримали підозрюваних у вбивстві Гонгадзе? Тобто знайшли тих потенційних виконавців, через яких сподіваються й обіцяють вийти на організаторів та замовників злочину... Хіба цього мало? Дозвольте закоренілому скептику поставити одне-єдине питання: а де, власне кажучи, адвокати цих затриманих? Чому вони не проводять щодня прес-конференції, чому не кричать про те, що їхні клієнти - всього лише жертви режиму, який побудував Кучма? Це була б цілком природна поведінка для адвоката (якщо тільки його ім`я не Віктор Медведчук і захищає він не Василя Стуса). Особисто у мене є велика підозра, що цих адвокатів не існує в принципі. І це дуже неприємний симптом. Бо "вередюків" ми вже проходили. Хочеться, звісно, вірити, що затримані - то справжні злочинці і що яке-не-яке світло в кінці тунелю таки є. Проте моя віра у це є класичною посудною лавкою, в якій застряг величезний слон з написом "Генпрокуратура" під хвостом. Вигнати його звідти можна тільки прозорістю й мобільністю слідства, що ведеться у справі Гонгадзе. Поки що воно не продемонструвало ані першої, ані другої якості - ми не знаємо навіть, де знаходяться потенційні вбивці Гонгадзе (якщо в Лук`янівському СІЗО, то тоді є серйозні підстави вболівати за їхнє життя, бо один фігурант цієї справи вже наклав головою у найстарішій київській тюрмі). Це щодо прозорості.

А відносно мобільності - все вже сказано вище. Я не знаю, з якою швидкістю дають слідчим покази їхні "підопічні" (і які фактори впливають на цю швидкість). Знаю лише, що експертиза "таращанського тіла" досі не проведена. Жодного пояснення чи то пак виправдання з цього приводу нема і бути не може. Що ж стосується того "особистого контролю" з боку Ющенка, під яким буцімто перебуває справа Гонгадзе, то це мене якось абсолютно не зворушує. Як і слова Президента на кшталт: "У мене була зустріч з генпрокурором, де я висловив бажання, щоб у справі Гонгадзе найближчим часом була поставлена крапка". (Це вибране з "післяінавгураційного" Ющенка).

У правовій державі ніхто не вживав би цих слів: президент не повинен посвячувати генпрокурора у свої "бажання", а останній не повинен їх виконувати. Генпрокурор - особа незалежна від виконавчої влади (так принаймні має бути в ідеалі). Втім, давно сказано: народжений повзати літати не може.

Зайве говорити, що Президенту варто було б лише запропонувати гідну особу на посаду генпрокурора, а далі, покладаючись на його "ум, честь і совість", час від часу жорстко вимагати звіту щодо виконаної роботи. Але не перетворювати головного наглядача за законністю у калькулятор власних благих намірів. Прикро, але з формули "добрий президент + реабілітований ним генпрокурор" нічого путнього поки що не виходить.