Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  05.09.2025
  Статьи

Версия для печати


Помилка Президента

Максим СТРІХА,

Свобода,

05.04.05

Останні сумніви стосовно того, що саме очікує на українську культуру під керівництвом Оксани Білозір (якщо ці сумніви ще в когось зберігалися), розвіялися після призначення минулого тижня генеральним директором Державної циркової компанії України Володимира Гнатенка.

Коли місяць тому я виступив з різкою критикою перших кроків міністра культури Оксани Білозір, дехто розцінив мою заяву як передчасну: мовляв, міністр проходить неминучий період учнівства. Проте, на жаль, і подальші кроки пані були настільки незграбні, що ярлик «лялька Барбі» (якій, мовляв, краще співати, а не говорити) начепила Білозір не якась ТРК «Україна» чи газета «Факты», а бездоганно проющенківська «Україна молода».

Останні сумніви стосовно того, що саме очікує на українську культуру під керівництвом Оксани Білозір (якщо ці сумніви ще в когось зберігалися), розвіялися після призначення минулого тижня генеральним директором Державної циркової компанії України Володимира Гнатенка.

Не секрет, циркова галузь у сфері культури е чи не найкорумпованішою. За оцінкою голови Комітету ВР України з питань культури і духовності Леся Танюка, близько 85% коштів тут обертається «в тіні», збагачуючи потужний директорський клан. Така система склалася протягом тих десяти років, коли цирковою галуззю керував все той же Гнатенко.

Показово: ще 19 травня 2000 року прем'єр-міністр Віктор Ющенко доручає провести термінову реформу циркової галузі й розібратися з керівниками, винними у зловживаннях, зафіксованих у численних актах КРУ та Рахункової палати. Виконання цього доручення під тиском директорського лобі було спущено на гальмах, але міністр Юрій Богуцький три роки тому таки випроводив В.Гнатенка на «заслужений відпочинок». І ось сьогодні Оксана Білозір закликає під свої знамена 68-річного ветерана, з яким, до речі, пов'язано ще й гучний скандал навколо незаконного продажу 41 картини з Державного фонду під час виставки в ФРН на початку 1990-х — тоді В.Гнатенко був першим заступником міністра культури Л.Хоролець...

Отже, схоже, що за «реформаторською» риторикою щодо скасування системи почесних звань Міністерство культури і мистецтв України лід керівництвом Оксани Білозір стає ширмою, за якою здійснюватимуться усталені за роки кучмізму схеми. Вважаю, що за таких умов ознакою сили, а не слабкості Президента Ющенка стане визнання очевидної помилки, допущеної з призначенням О.Білозір. Бо її подальше перебування на посаді міністра не лише нищить надії на відродження української культури, але й суттєво скорочує рівень підтримки «партії нової влади» НСНУ (де пані Оксана — член президії) в середовищі творчої інтелігенції.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0