Проти котка нема прийому?

В.Писанська,

Голос України,

28.05.05

Депутати підтвердили, що у справі Колесникова допущено порушення і в досудовому розслідуванні, і під час його затримання.

Голову Донецької облдержадміністрації Бориса Колесникова було затримано ГУБОЗом МВС 6 квітня. Йому інкримінують вимагання акцій ВАТ "Торговельний центр "Білий лебідь". Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, доповідаючи Верховній Раді, заявив, що справа не політична, а кримінальна й що затриманий — бандит, за яким — замахи на вбивства й навіть... відірвані ноги однієї з жертв.

У ЗМІ відбулася широка дискусія. Думки розійшлися: від байдужого ("мене це не обходить") — до зловтішного ("жирував за Кучми, то хай начувається!"). І не дуже в багатьох виникали запитання про те, що слідства, котре довело б, що Колесников — злочинець, не було. Тому ніхто не має права його так називати. Ми чомусь забули, що кожен із нас, потрапляючи у схожу ситуацію, хапається за головну гарантію дотримання наших прав — презумпцію невинуватості. Не можемо уявити себе на місці Колесникова? Але ж відомо: від суми та тюрми не зарікайся.

Народний депутат, член фракції "Наша Україна" Юрій Кармазін ще в перші дні скандалу заявив, що це не лише політична піар-кампанія, а й порушення Конституції України, в якій передбачена презумпція невинуватості. Начебто все ясно. Але стосовно Колесникова вчинили навпаки. Наші правоохоронці не знають власної "біблії", тобто законів?

Серед іншого й це з`ясовуватиме Верховна Рада, котра першого червня заслухає звіт тимчасової слідчої комісії з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод громадян. Тому нового звіту у справі затримання Колесникова вимагає від Генпрокурора та міністра внутрішніх справ спеціальна комісія Верховної Ради. Юрій Кармазін заявив: "Ми хочемо зрозуміти, чи говорили правду парламенту, коли доповідали Луценко та Піскун. Моя думка така: вони наговорили багато дурниць, а в багатьох випадках просто збрехали". Депутати підтвердили, що у справі Колесникова допущено порушення і в досудовому розслідуванні, і під час його затримання. За твердженням членів комісії, сам Колесников "не хоче прикриватися політикою і все віддає на суд громадськості".

Я спробувала з`ясувати в кількох знайомих про їхнє ставлення до не зовсім законних дій влади щодо Колесникова та його права на презумпцію невинуватості. Вони в більшості випадків гнівалися: "Чому ніхто не казав про презумпцію невинуватості за попередньої влади? Колесников — бандит, то нехай і сидить".

Отакий "залізний" аргумент. Ми хочемо будувати демократію і правову державу старими методами, пояснюючи, що "стара влада" робила ще гірше? А де закінчується межа цього гіршого? Ми хочемо такої демократії? І насамкінець. Один мудрий чоловік, вислухавши мої міркування, подивився на мене, ніби йому явилося НЛО: "Ти досі не знала, що проти асфальтового котка немає прийому?". Немає?