Гроші для диктатури націоналізму

Ю.Рибак,

Комуніст,

20.05.05

Знаю: влада правди боїться. Ось і ці мої рядки швидше за все назвуть брехнею і підступом політичних опонентів. Тому відразу поспішаю зауважити — заспокойтеся, панове!

Термін "оранжева революція" відразу став викликати в мене поблажливу усмішку. А скільки суперечок з цього приводу було зі знайомими, хворими на "руду політорієнтацію"! У відповідь на скептичні зауваження про те, що найкращий експромт — ретельно підготовлений, я навіть заробив ярлик ворога народу. І ось недавно завдяки Інтернету одержав підтвердження своєї правоти.

Здійснилося! Побачила світ публікація, котра доводить, що подія, видавана українською офіційною пропагандою як спонтанна народна ініціатива, насправді була довго й ретельно планованою акцією, яка вимагала великих грошей і колосальних організаційних зусиль.

Знаю: влада правди боїться. Ось і ці мої рядки швидше за все назвуть брехнею і підступом політичних опонентів. Тому відразу поспішаю зауважити — заспокойтеся, панове! Стаття "Революція нового століття" надрукована не в одному з нечисленних вітчизняних опозиційних видань, а за кордоном — у "The Guardian". Не будете ж ви, справді, стверджувати, що ця респектабельна англійська газета є підпільним органом ЦК Компартії України або ж видається на гроші донецького клану? Тоді давайте подивимося, що стверджує автор згаданої статті Денієл Вульф. Ось кілька основних тез. Підготовка так званої "оранжевої революції" в Україні зайняла не один рік. Команда глави штабу Віктора Ющенка, а ним, як відомо, був нинішній віце-прем`єр Роман Безсмертний, задовго до виборів розробила операцію викриття підтасувань при голосуванні, включаючи фіксування таких випадків на плівці. Як бачимо з тексту, протягом 30 місяців через курси юристів і журналістів пройшло 150 тисяч чоловік, усього було роздано близько 10 тисяч відеокамер. Ви уявляєте, у що обійшлося це масове навчання і придбання такої неймовірної кількості камер?

Як аргумент на користь висновку про ретельне планування, згадуються похідні кухні й намети, проведений гладесенько-рівнесенько концерт, професійні телевізійні зйомки і скрізь один і той же яскравий оранжевий логотип. Концерти на майдані тривалістю до десяти годин на день, на думку автора, планувалися як центр демонстрації, здатної паралізувати життя столиці. Крім того, було докладено всіх зусиль для налагодження телетрансляції, щоб привернути аудиторію в країні і створити матеріали для випусків міжнародних новин. Названо цифру в 35 тисяч чоловік з регіонів, привезених до Києва для створення масовки. Згадується також спеціальна команда, створена за півтора роки до "іржавого путчу" для роботи в армійських підрозділах. А ще лікарі, психологи, служителі культу, які приймали по п`ять тисяч демонстрантів на день.

Цікаво, чи визнає нині Роман Безсмертний, що наведені "The Guardian" фрази належать йому. Приміром, ці дві.

"На майдані було близько трьохсот туалетів, які треба було щодня чистити. Людей потрібно було годувати. У день ми привозили по п`ять тисяч тонн каші і по десять тисяч буханців хліба".

"...Людей треба було гріти. Щодня на це у нас ішло по двісті газових балонів, у кожному наметі стояли один-два обігрівачі плюс поролонові килимки і спальні мішки. При цьому щодня ми вивозили з майдану по одинадцять вантажівок сміття".

Це все що, теж з`явилося на центральній площі столиці спонтанно, за народною ініціативою? Не знаю, що скажуть самі "оранжисти", але в згаданій статті є й висновок про те, що, крім грошей, будь-яка революція за оранжевою моделлю потребує довгострокового планування, чіткої організації... Мені, щоправда, найбільше сподобалося згадування про тонни завезеної на майдан каші. Все правильно: щоб одержати для себе заповітне спецкорито, треба спершу підгодувати масовку.

Так, нелегко пробиває собі дорогу правда в умовах тенденції до монополізації владою засобів масової інформації. Адже про все викладене вище можуть дізнатися лише одиниці. Говорять, що доступ до Інтернету в Україні мають до 3% громадян. А скільки з них вийде на потрібний сайт у потрібний час? Я, наприклад, наштовхнувся на цю інформацію випадково. Ото й пишу до редакції з надією через газету "Комуніст" поінформувати мільйони читачів.

А на завершення, для патологічно недовірливих, вкажу, що дане повідомлення вміщене 13 травня на сайті http://newsukraina.ru/.