100 днів опозиції для СДПУ(О) — це постійна вимога від влади дотримання компетентності у кадровій політиці та протест проти квотності й кумівства.
В період передвиборчих змагань команда Ющенка і він особисто задекларували чітке розмежування бізнесу і влади, застосування при доборі нових кадрів в органи влади принципів прозорості, професіоналізму, патріотизму і порядності. Перші кроки нового уряду і Президента свідчать не тільки про порушення своїх обіцянок, але й про некомпетентність влади у кадровій політиці, відсутність відповідного потенціалу цієї команди, застосування до держслужбовців принципу «хто не з нами, той проти нас», порушення елементарних норм законодавства при звільненні і наборі на роботу.
Віктор Ющенко на зустрічі з українською громадою Вашингтона 6 квітня заявив, що за лютий і березень цього року було змінено 15 тисяч службовців і жодна людина з минулої адміністрації в нинішній владі працювати не буде. В підсумку на державні посади призначено людей, які досі не мали будь-якого досвіду роботи в органах виконавчої влади, що в свою чергу призвело до накопичення безлічі невирішених гострих соціально-економічних проблем в районах і містах, зростання невдоволення людей. Особливо яскраво це проявилося з початком весняно-польових робіт.
Некомпетентність і непрофесіоналізм нової влади засудила СДПУ(О). На XIX з'їзді СДПУ(О) була прийнята Заява щодо кадрової політики нової влади, яка руйнує виконавчу владу в країні. В ній, зокрема, зазначалося:
«Першим кроком нової влади стала зміна керівників усіх рівнів. При цьому ігнорувалися не тільки управлінська доцільність, наявність відповідних кадрів у резерві та претензій до «старих» керівників, але й порушувались елементарні норми законодавства. Досить сказати, що людей просто змушували писати заяви про звільнення за власним бажанням, позбавляючи їх низки прав, передбачених законом. Єдиною претензією до них було те, що вони «служили антинародному режиму». Але хіба не служили цьому ж режиму колишні прем'єри, віце-прем'єри, міністри, голови держкомітетів, радники екс-президента Л. Кучми та багато інших?
Суспільству було проголошено, що принципами при доборі нових кадрів стануть чотири «П»: прозорість, професіоналізм, патріотизм і порядність. Що ж є насправді?
Забувши про задекларовані мораль і верховенство закону, формування кадрового складу нової влади замінено театральними ефектами на зразок підписання відповідних указів просто в сесійній залі парламенту. Процедура пошуку відповідних кандидатів була таємною та незрозумілою, і багато призначень викликали здивування навіть серед активістів «Сили народу». І це при тому, що попередній Кабінет Міністрів та Адміністрація Президента запропонували, може, і недосконалі, але достатньо прозорі механізми формування коаліційного уряду, проведення кадрових конкурсів в апараті тощо.
На керівні посади сьогодні призначають недосвідчених людей, які ніколи, ніким і нічим не керували, у яких «начальник управління обласної адміністрації» — взагалі перший запис у трудовій книжці. Про який професіоналізм може йти мова?
Чи можна вважати патріотом людину, яка хизується тим, що під час «помаранчевої революції» вона «координувала» дії спецслужб закордонних держав, спрямованих на здійснення державного перевороту?
Чому нова влада, яка ще вчора знущалася над біографією альтернативного кандидата, сьогодні призначає на відповідальні посади осіб із кримінальним минулим або таких, які не мають вищої освіти? Чому, зокрема, в МЗС акцентується увага на вихідцях з однієї з областей Західної України? Чому при формуванні штату Секретаріату Президента України віддають перевагу випускникам іноземних інститутів?
В реальності замість чотирьох «П» — пріоритет: кумівство та верховенство принципу «свій — чужий».
Результатом таких підходів до кадрової політики є:
— винятковий непрофесіоналізм нової влади;
— практична неконтрольованість міністрів, які діють, як їм заманеться;
— постійні внутрішні конфлікти і обвинувачення, відсутність злагодженої роботи, що публічно визнає Президент Ющенко, наголошуючи на суперечностях і протистояннях у верхівці влади.
Соціал-демократична партія України (об'єднана) висловлює рішучий протест проти кадрових «новацій», практики люстрації, складання «чорних списків», які руйнують виконавчу владу в країні, і вимагає об'єктивності, суворого дотримання вимог законодавства при вирішенні кадрових питань та якнайшвидшого виконання передвиборчої фундаментальної обіцянки: розмежувати бізнес і владу».
Виступаючи на XIX з'їзді СДПУ(О), голова партії Віктор Медведчук так висловився про новітню кадрову політику в Україні:
«Ми будемо домагатися істинно демократичних стандартів від нової команди державних менеджерів, якщо вони взяли відповідальність за долю українського народу. Придивімося до людей, що прийшли до влади: схоже, вони виявилися не готовими психологічно й професійно до тягаря відповідальності, який звалився на них. А це, як свідчать останні події, загрожує або серйозними помилками у справі державного управління, або зловживанням повноваженнями під прикриттям все того ж кредиту народної довіри».
Фракція СДПУ(О) у Верховній Раді України 8 квітня підготувала депутатські звернення до Президента України щодо звільнення з посад за порушення норм Конституції в частині заборони сумісництва службової і депутатської діяльності секретаря Ради національної безпеки і оборони, голів Київської, Волинської, Тернопільської, Житомирської, Запорізької, Одеської, Полтавської, Чернігівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Дніпропетровської обласних державних адміністрацій, а також міністрів фінансів, освіти і науки, охорони здоров'я, економіки. Однак ні один з запропонованих депутатських запитів, які ґрунтуються на конституційних нормах, не набрав необхідної кількості голосів для направлення їх Президенту. Це є ще одним свідченням небажання і нездатності політичної сили, яка прийшла до влади, виконувати задекларовані передвиборчі обіцянки.
100 днів опозиції для СДПУ(О) — це постійна вимога від влади дотримання компетентності у кадровій політиці та протест проти квотності й кумівства.
Территория свободы слова
