"Озерка" - практично єдиний успішний досвід реприватизації, але...
Війна за право контролювати Дніпропетровський центральний ринок "Озерка" триває другий рік. Двічі мінялися власники ринку, директор Г.Єфименко майже рік провів у СІЗО, випустили без вибачень і покарання винних. Мовляв, радій, що взагалі випустили.
Але й Єфименко, й колектив орендарів раділи, що, як їм здавалося, нова влада на боці справедливості, що виконує дані на Майдані обіцянки, що почала переглядати приватизаційні рішення, ухвалені за часів Кучми з порушенням закону. Більш кричущі порушення, ніж у приватизації "Озерки", важко навіть вигадати. Недарма ринок було повернуто у попередній стан звичайним судовим рішенням. Без втручання Кабміну й Президента. "Озерка" стала практично єдиним успішним досвідом реприватизації в країні.
Та "недовго музика грала". У ніч із 19 на 20 квітня ринок захопили озброєні люди, котрих пов`язують з особою, котра 2004 року незаконно його "приватизувала", - російським бізнесменом Максимом Курочкіним. Нова українська влада назвала його кримінальним авторитетом й оголосила у всеукраїнський розшук. Та шукає якось дивно. Той спокійно роздає інтерв`ю в Москві, а наші компетентні органи й не думають звертатися до Росії з вимогою видати його. Враження таке, що помаранчевих цілком влаштовує становище, яке нібито гарантує, що Курочкін не перетне кордон України. Сам Курочкін, схоже, також не скаржиться на долю. "Нелюбов" до себе української влади пояснює тим, що очолював у Києві "Російський клуб" - структуру, яка на виборах підтримувала В.Януковича. При згадці, що його нібито шукають українські правоохоронці, відверто збиткується, мовляв, він ні від кого не ховається. Та й досі ні українська прокуратура, ні МВС, які чудово знають, де його знайти, ні до нього самого, ні до російської влади ні з якими проханнями, що стосуються Курочкіна, не зверталися.
Історія із захопленням ринку підтвердила ставлення українських правоохоронців до М.Курочкіна. Уже тиждень не можуть звільнити ринок від озброєних людей, які замінили собою суд і виконавчу владу й явочним шляхом встановили власні порядки в обласному центрі.
24 травня, на п`ятий день після силового захоплення ринку, заступник начальника УВС області А.Лазарев інформує начальника підрозділу примусового виконання рішень В.Горбалинського, котрий просив міліцейського супроводу для виконавчих дій на території КП "Центральний ринок" (щоб виставити самозванців з "Озерки"), що участь співробітників ОВС області "потребує часу на підготовку документів (розпорядження, розрахунок сил, засобів тощо)" і просить перенести дату виконавчих дій на 20.00 26 травня 2005 року. Можна подумати, що УВС готує спецоперацію або що ринок захопили лише вчора.
На ринку ж постійно присутні сотні міліціонерів, які охороняють... тих, хто захопив ринок від народу! Для цього "часу на підготовку документів та визначення сил і засобів" міліцейському керівництву не треба. А для виконання судового рішення в районі, де п`ятий день міліціонерів на порядок більше, ніж, зазвичай, необхідно все зважити й пару днів подумати. Але ж судвиконавець просить їх про сприяння аж втретє!
Пасивність губернатора Ю.Єханурова, котрий робить вигляд, що в області все спокійно, та начальника УВС В.Євдокимова, в котрого ніби центр міста й не зайнятий збройними формуваннями, у Дніпропетровську починають оцінювати як "допомагають бандитам". Висловлюються підозри щодо корумпованості керівних верхів. Дніпропетровський комітет ветеранів помаранчевої революції вже відіслав Президенту звернення, зміст якого можна звести до трьох слів: "За що боролися?"
Нічого дивного, губернатор і не приховує своїх симпатій. Він дає прес-конференцію, де публічно посилає одну із сторін конфлікту туди, куди люди ходять по нужді. Згадує про те, що питання "Озерки" розглядалося у 20 судових процесах. Але забуває додати, що всі 20 вирішено на користь КП "Центральний ринок". Губернатор відмовляється приймати представників КП, які не раз просили зустрітися. І, вочевидь, мають підстави підозрювати, що він має можливість постійно контактувати коли не з тими, хто прихватизував ринок, то, принаймні, із замовниками збройного захоплення ринку.
Ветерани дніпропетровського Майдану думали, що їхнім основним завданням буде стежити, щоб на високі посади не пробралися чиновники, які заплямували себе за попередньої влади, однак тепер кажуть, що вимушені розпочати боротьбу з "режимом Єханурова". Що поки що довіряють своєму Президенту, але, очевидно, якщо Ющенко залишить крик їхніх душ без уваги, то наступним об`єктом незадоволення може стати сам Віктор Андрійович. Бо вже по місцевому ТБ показали запис розмови з одним із тих, хто захопив ринок після суду, котрий, захлинаючись од вседозволеності, заявляє, що санкцію на захоплення їм видав Ющенко особисто. І пропонує всім бажаючим негайно з`єднати їх з Президентом. Міліції ж, котра охороняє "Озерку" від народу, обіцяють після закінчення операції по "медалі від Ющенка". Але якщо іще кілька днів триватиме ця криза, то хто повірить, що Віктор Андрійович "нічого не знав", телевізор не дивився, ніяких санкцій не давав?
На утримання міліції виділяється чимала сума з бюджету, а це гроші платників податків на гарантію безпеки кожного з них. Про яку ж безпеку можна казати, якщо в третьому за величиною місті країни, дуже важливому стратегічному центрі, вже тиждень триває колотнеча? А міліція все просить на підготовку операції з відновлення правопорядку стільки часу, скільки потрібно було Жукову, аби спланувати штурм Берліна!
Довіра населення здобувається владою у тривалій, наполегливій праці. А втратити її можна моментально. Коли ж ми не розпатякуємо про своє "устремління в Європу", а реально налаштовуємося жити за її правилами, то центральній владі й Президенту, можливо, варто було б, не дочекавшись, коли "ветерани помаранчевої революції" "розберуться" з дніпропетровськими керівниками (методами, які вони добре засвоїли у листопаді 2004-го), з`ясувати причину дивної пасивності обласної влади й силовиків.
23 травня 2005 року в Дніпропетровську відбулося позачергове засідання сесії міської ради у зв`язку з подіями на Центральному ринку "Озерка". Депутати ухвалили звернення до Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ та Міністра юстиції України з проханням використати всі можливості згідно з діючим законодавством для негайного вирішення ситуації, що склалася в місті. Ще зачекаємо рішення Верховної Ради, а потім добиратимемося аж до Ради Європи?
Территория свободы слова
