Сварка за держрахунок

Сергій ГРИГОР'ЄВ,

Українська газета (25-31.05.2005),

25.05.05

Конфлікт Тимошенко/Кінах: чим закінчиться сварка двох високопоставлених урядовців — поки що питання. Крім того, можна лише здогадуватися про реальні причини конфлікту...

Президент України Віктор Ющенко на засіданні уряду в кінці квітня зажадав від Кабінету Міністрів працювати єдиною командою і вирішувати проблеми, що виникають, за зачиненими дверима, щоб не виносити сварок із хати і не розчаровувати мільйони людей, які мерзли взимку минулого року на Майдані в ім'я «світлого майбутнього».

Після засідання минуло три тижні, а суперечності, що роздирають Кабінет Міністрів, не тільки не вщухли, але і посилилися. Більше того, вони переросли в серйозні розбіжності між окремими представниками уряду, вихлюпнувшись у ЗМІ.

Яскравим прикладом відсутності єдності у центральному органі виконавчої влади став конфлікт між прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і першим віце-прем'єром Анатолієм Кінахом. Розбіжності між ними почалися буквально з перших кроків нового уряду, а минулого тижня виросли у відкрите протистояння, затьмаривши скандал навколо міністра юстиції Романа Зварича.

Відмінна від інших членів уряду позиція Анатолія Кінаха почала виявлятися в ході підготовки змін до державного бюджету на цей рік, який дістався новому уряду у спадок від попередньої влади.

Після ухвалення бюджету парламентом перший віце-прем'єр, який тривалий час очолював Український союз промисловців і підприємців, заявив про необхідність його перегляду, вбачаючи у правках дискримінацію бізнесу, різку зміну правил оподаткування. Він зокрема, не розділяв рішення про ліквідацію пільг у вільних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку, збільшення соціальної складової бюджету за рахунок розвитку економіки.

Кінах убачав загрозу перетворення бюджету-2005 на бюджет споживання. І це був лише початок. У міру діяльності нового Кабінету Міністрів відмінності в позиціях першого віце-прем'єра і прем'єр-міністра з ключових питань розвитку економіки продовжували зростати.

У першій декаді квітня Анатолій Кінах піддав критиці уряд за заходи на нафторинку, зниження цін на м'ясо, а також рішення про збільшення тарифів на залізничні вантажоперевезення. «Мене дуже турбує хвиля, що почалася в Україні на основі деяких висловів, наприклад, що головні винуватці зростання цін на нафторинку — це нафтотрейдери, головні причини зростання цін на м'ясо - це дії спекулянтів, що металургійні олігархи організовують якусь змову проти влади. Це абсолютно не відповідає дійсності», — сказав тоді перший віце-прем'єр.

Коли різко підвищився курс гривні, Анатолій Кінах угледів у цьому результат нескоординованих дій фінансового блоку уряду. Проте найбільш серйозні розбіжності першого віце-прем'єра і прем'єр-міністра виявилися в питаннях, що стосуються ринку нафтопродуктів і перегляду приватизації підприємств.

Питання повторної приватизації підприємств, які продавалися з порушенням закону, має довгу і заплутану історію. Крапку в цій історії спробував поставити президент. Він доручив Анатолію Кінаху підготувати список із сумнівно приватизованих підприємств. Йшлося про можливість дооцінки їх власності шляхом повторної приватизації. Той підготував. І публічно заявив, що до списку увійшли 29 підприємств. Пізніше його заяву підтвердив і сам Ющенко. Проте Юлія Тимошенко на початку минулого тижня продемонструвала повну самостійність у цьому питанні та інше бачення перспектив вирішення приватизаційної проблеми. Про те, як розвивався саме цей конфлікт між прем'єром і її заступником, читайте спеціальне розслідування Дениса Іванова «Реєстрові олігархи».

Перший істотний удар по носі Кінаха від Юлії Тимошенко був зроблений у минулий вівторок, коли вона усунула першого віце-прем'єра від курування робочої групи уряду з вирішення проблем підприємців, визнавши незадовільною його роботу в цій сфері. Прем'єр також заявила про намір ініціювати відставку глави Держкомітету з питань регуляторної політики і підприємництва Андрія Дашкевича, який є людиною Кінаха. Останній відразу відповів, що проблеми підприємців викликані складнопрогнозованими діями уряду, і розцінив заяву прем'єра як «спроби перевести стрілки».

До середини тижня конфлікт керівника уряду і його заступника досяг точки кипіння, загострившись на ґрунті кризи на ринку нафтопродуктів.

Анатолію Кириловичу із самого початку не подобалося зайве адміністративне регулювання нафторинку, здійснюване урядом для забезпечення паливом посівної кампанії. Він відкрито заявляв, що регулювання цін на нафтопродукти в ручному режимі призвело до бензинової кризи в країні. У цьому він був не самотній.

За ситуацію на нафторинку Юлії Володимирівні відкрито вичитали і президент, і секретар Ради національної безпеки та оборони Петро Порошенко. І Юлія Володимирівна не витримала. Відкриваючи засідання уряду в середу, прем'єр-міністр «подякувала Анатолію Кириловичу за коментарі, в яких уряд був визначений як головний винний». «Я розумію, що ми беремо всю відповідальність на себе, але треба враховувати і політичну ситуацію: ви розумієте, звідки це взялося і як це взялося... Я повністю стежу за всіма інформаційними повідомленнями. У мене вже така є повна», — сказала вона віце-прем'єру у присутності міністрів і представників ЗМІ.

При цьому, правда, Юлія Тимошенко зробила реверанс у бік президента, сказавши, що для уряду важлива його критика, і Кабмін має намір коректувати свою роботу відповідно до зауважень глави держави. Проте прем'єр наважилася припустити, що «деякі елементи такої критики сформовані під впливом окремих осіб, які переслідують свої політичні інтереси». Вона висловила думку, що ці особи намагаються сформувати негативне бачення президентом роботи уряду. «Є сьогодні така ситуація, і потрібно чесно це визнати.

Я думаю, що там люди, які формують таке бачення — вони мають абсолютно політичну мету», — сказала пані Тимошенко. При цьому вона заявила, що уряду заважають працювати. І роблять це люди, які теж перебувають у новій владі, тільки «в іншому крилі». Серед таких людей вона навіть виділила одного. «Не тільки колишні олігархи сьогодні працюють проти уряду, але і сьогоднішні олігархи, які потрапили у владу, також хочуть позбавитися цього уряду і використовують для цього абсолютно чіткі владні інструменти. Склалася непогана традиція, коли секретарі РНБО завжди критикували уряд. Це — стара модель, яка спокійно використовується і сьогодні», — сказала Тимошенко. Вона також відзначила, що ознайомилася з недавньою критикою Петра Порошенка на дії Кабміну. У відповідь Юлія Тимошенко обвинуватила його в поєднанні занять бізнесом із діяльністю на державному посту. «Мені дуже приємно, що іноді такі високі урядовці роблять перерву в заняттях бізнесом і звертають увагу на те, що там відбувається у країні, зверху. Це дуже позитивний сигнал, що іноді за бізнесом є час подивитися і покритикувати уряд», — з'єхидничала вона.

При цьому пані Тимошенко припустила, що «друге крило влади» визначило функцію першого віце-прем'єра Анатолія Кінаха «так публічно демонструвати таку відмінну від всього уряду позицію».

Після таких, достатньо різких, заяв прем'єр-міністра у журналістів виникло питання про можливу відставку Кінаха. Проте прем'єр ухилилася від відповіді.

Сам Анатолій Кирилович сказав, що по своїй волі у відставку не збирається. Чим закінчиться сварка двох високопоставлених урядовців — поки що питання. Окрім того, можна лише здогадуватися про реальні причини конфлікту. Проте деякі з них лежать на поверхні.

Суперечності між Юлією Тимошенко і Анатолієм Кінахом свідчать про різні погляди на розвиток економіки. Всі дії Юлії Тимошенко спрямовані на те, щоб забезпечити соціальну складову бюджету. Анатолій Кінах, у свою чергу, стурбований долею промисловців і підприємців, інтереси яких Юлія Тимошенко ущемляє для досягнення поставленої мети.

Навряд чи зараз можна точно спрогнозувати подальший розвиток конфлікту. Проте вже можна сказати, що роз'єднаність, яка існує всередині Кабінету Міністрів, посилюється і стає все більш публічною.

У Юлії Тимошенко вже виникали непорозуміння з міністром юстиції Романом Зваричем, міністром транспорту і зв'язку Євгеном Червоненком, критикував прем'єра також міністр із надзвичайних ситуацій Давид Жванія.

Крім того, не сприяють зростанню ефективності роботи уряду і неузгодженість його позицій і затяжний конфлікт Юлії Тимошенко з секретарем РНБО. Якщо вірити заявам прем'єра, Петро Порошенко, крім всього іншого, впливає на думку президента, провокуючи його на критику уряду.

Хмари над головою прем'єр-міністра згущуються. Нещодавно спалахнув конфлікт Юлії Тимошенко з головою Верховної Ради Володимиром Литвином, який ревно оберігає законодавчий орган від спроб його використання з боку інших гілок влади.

Проте, на сьогоднішній день, відставка прем'єр-міністра здається маловірогідною.

«Народний прем'єр», згідно останнім обнародуваним соцопитуванням, має високий рейтинг довіри серед українських громадян і навіть випереджає рейтинг самого президента. Всі розуміють, що відставка Юлії Тимошенко може зіштовхнути її в опозицію і примусити очолювану нею партію «Батьківщина» самостійно піти на вибори у Верховну Раду навесні наступного року. При цьому варто врахувати, що соратником Юлії Тимошенко в уряді є міністр економіки Віктор Пинзеник, який до того ж очолює партію «Наша Україна». Рейтинг цієї партії, на сьогоднішній день, не дуже відрізняється від рейтингу партії «Народний Союз «Наша Україна», патронованої Ющенком. Не варто також забувати, що на порядку денному вступ у силу конституційної реформи, яка перетворить країну на парламентсько-президентську республіку і зробить парламент ключовим органом у системі державної влади.

На думку експертів, свідоцтвом здатності влади працювати як одна команда стане підписання (або непідписання) політичної угоди про блокування на виборах «Народного Союзу «Наша Україна», «Батьківщини» Тимошенко і Народної партії Литвина.

До речі, Анатолій Кінах заявляв, що його Партія промисловців і підприємців має намір йти на вибори самостійно. Це може слугувати одним із можливих пояснень публічного опонування першого віце-прем'єра прем'єр-міністру всупереч вимозі президента не виставляти назовні виникаючі розбіжності.

Але це все буде потім. А поки такі конфлікти, як в уряді, так і зовні його, позначаються на розвитку країни, дезорієнтують як український, так і іноземний бізнес, блокуючи приток інвестицій, які так необхідні країні в умовах реформування економіки і виконання найбільш «соціального бюджету в історії України».