На захисті вітчизняного підприємця

2000 (06-12.05.05),

06.05.05

Перші 100 днів СДПУ(О) в опозиції значною мірою були присвячені захистові українського підприємництва від брутального тиску влади. Партія відзначає, що і надалі цей напрямок діяльності буде для неї одним з найбільш пріоритетних.

Команда Віктора Ющенка йшла на вибори під ліберальними ринковими гаслами — максимум повної свободи підприємництва, послаблення податкового тиску та надання великої кількості державних преференцій вітчизняному бізнесу (насамперед — малому та середньому), завдяки чому представниками останнього Віктору Ющенку на минулих президентських виборах була надана значна підтримка. За що підприємці зараз і розплачуються

Достатньо згадати чотири моменти, які суттєво підірвали перспективи вітчизняних бізнесменів. По-перше, положення розробленого урядом Тимошенко проекту Держбюджету2005 фактично ліквідували таке поняття, як система спрощеного оподаткування, завдяки якій зуміли швидко стати на ноги десятки тисяч українців, котрі вирішили відкрити власну справу. По-друге, внесення змін до системи митних тарифів грає проти вітчизняного виробника, зате дає чималі переваги імпортерам.

Сюди ж відноситься і по-третє — укріплення гривні, причиною чого стали відверті біржові спекуляції з боку Нацбанку. Популістські фрази на кшталт «Сильна гривня — запорука благополуччя українців» не витримують жодної критики, оскільки благополуччя забезпечене тій державі, яка має сильну конкурентоспроможну економіку, а не перетворюється на банальний ринок збуту. Згідно ж з класичними макроекономічними правилами, сильна місцева валюта вигідна насамперед імпортерам, в той час як ослаблена — експортерам (як приклад можна навести Японію, уряд якої вже десятиліття не дає ієні укріпитися, завдяки чому японськими товарами заполонений весь світ).

Таким чином, з боку нової влади ми бачимо відверту неприкриту гру проти власних товаровиробників при одночасному створенні на території України пільгових умов для іноземного бізнесу. Риторичне запитання: чи можна вважати людей, котрі запроваджують подібний стан речей, гідними не те що найвищих, але й будь-яких державних посад?

А є ж іще і по-четверте — спроба відвертого адміністрування цін, як це відбувається з нафтотрейдерами. Ще одне не менш риторичне запитання: це ринкова економіка чи банальний авторитаризм?

Звичайно, СДПУ(О) не могла лишатися осторонь цих проблем (а окрім вищезазначених є ще маса інших — локальних і загальнодержавних проявів конфлікту влади та бізнесу), оскільки питання економіки є невіддільним від питань соціального захисту, на якому базується ідеологія партії. 21 квітня було оприлюднено заяву Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) щодо згортання малого бізнесу в Україні:

«Зміни до Державного бюджету 2005 року значно підвищують фіскальний тиск на малий бізнес, обмежують сферу застосування фіксованого та єдиного податків.

Зміни були прийняті зі значними порушеннями Бюджетного кодексу та низки законів України, без будь-якого погодження з представниками підприємницьких кіл.

Верховна Рада України фактично була позбавлена можливості для нормального розгляду бюджетних змін, що приймалися в умовах брутального шантажу та тиску з боку деяких представників виконавчої влади.

СДПУ(О) завжди була прихильницею збереження та розвитку спрощеної системи оподаткування. Зокрема, її представники виступали за збереження спеціального торгового патенту в курортних зонах.

СДПУ(О) вважає, що антипідприємницькі дії Уряду призведуть до згортання легального малого бізнесу, спровокують поглиблення тінізації економіки, зростання безробіття та трудової еміграції з України.

Нова влада за декілька місяців діяльності протиставила себе практично всій підприємницькій спільноті, відродивши найгірші зразки адміністративного тиску на економіку. Проте найбільш тяжкі соціальні наслідки може мати саме політика, що створює додаткові перешкоди для формування заможного середнього класу.

Ми вважаємо, що за цією політикою стоїть не тільки бажання за будь-яку ціну збільшити бюджетні доходи, але й намагання обмежити соціальну базу опозиції.

Партія наполягає на негайній відміні всіх дискримінаційних норм Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та прискоренні прийняття Закону України «Про спрощену систему оподаткування».

Народний депутат, член парламентської фракції СДПУ(О) Михайло Добкін звернув увагу іще на такий нюанс, пов'язаний з Держбюджетом-2005 та його негативним впливом на вітчизняне підприємництво:

«Зміни, прийняті до бюджету, поставили на межу зупинки всю легку промисловість України. Ті умови, у яких пропонують працювати українським підприємствам легкої промисловості, роблять продукцію вітчизняного виробника неконкурентоспроможною по відношенню до дешевого імпортного ширвжитку. У результаті зміни законодавства понад 300 тис. людей, зайнятих на виробництві в легкій промисловості, залишаться без роботи».

На думку Михайла Добкіна, знищення цілої галузі в нашій державі говорить про дійсне ставлення уряду до українського товаровиробника і підтверджує його (уряду) основний принцип роботи — розкрити наші кордони для західного товару і капіталу. «Це все одно, що пустити лисицю до курника», — застерігає народний депутат.

Надзвичайно важливим питанням, яке знаходиться на стикові економіки та соціальної політики, є взаємовідносини органів влади, роботодавців та профспілкових організацій. Тут теж далеко не все гаразд. Досить згадати спробу Київської міської державної адміністрації позбавити підприємців, котрі роками здійснювали свою діяльність у столичному метрополітені, робочих місць без відповідних гарантій щодо рівноцінної заміни. Це змусило активістів Голосіївської районної організації СДПУ(О) міста Києва 26— 27 січня спільно з Професійною спілкою приватних підприємців метрополітену взяти участь у пікетуванні КМДА з метою захистити законні інтереси членів профспілки.

Питанню ігнорування новою владою інтересів найманих працівників та небажання налагоджувати соціальний діалог із профспілками було присвячено також спеціальну заяву Секретаріату СДПУ(О):

«Впродовж останніх двох років в Україні, насамперед внаслідок зусиль коаліційного уряду за участю об'єднаних соціал-демократів, було сформовано умови для розв'язання низки соціальних проблем.

На кардинальній важливості соціальних питань і своїй першорядній увазі до них наголошували і ті політичні сили, які сформували нову владу. Однак останнім часом у їхніх діях дедалі більше дається взнаки тенденція до ігнорування значущості соціальної проблематики.

Це стосується передусім захисту інтересів найманих працівників та налагодження соціального партнерства між владою і профспілками.

Розуміючи важливість для суспільства зазначених питань та виходячи з власних програмних положень і завдань, Соціал-демократична партія України (об'єднана) вважає за необхідне заявити таке:

1. СДПУ(О) як опозиційна партія, що має в своєму розпорядженні потужний організаційний ресурс, висококваліфікованих фахівців та розгалужену регіональну структуру, захищає і буде захищати інтереси 20 млн. працездатних співгромадян, а також більш ніж 100 всеукраїнських профспілок та профоб'єднань.

2. СДПУ(О) висловлює занепокоєння з приводу неспроможності або небажання нової влади встановити ефективний та дієвий діалог між сторонами соціального партнерства в площині: ДЕРЖАВА — РОБОТОДАВЦІ — ПРОФСПІЛКИ.

3. СДПУ(О) вважає неприпустимим і небезпечним для суспільства зрощування нової влади та бізнесу.

4. СДПУ(О) попереджає, що затягування процесу розгляду виконання Генеральної угоди може призвести до небажаних наслідків та руйнування взаємодії між сторонами соціального партнерства.

5. СДПУ(О) наполягає на необхідності попередніх консультацій між усіма сторонами соціального партнерства щодо вирішення таких питань, як підвищення мінімальної заробітної плати та пенсії, введення Єдиної тарифної сітки, захисту доходів громадян від інфляції тощо. Відповідно до українського законодавства усі ці питання узгоджуються перш за все із профспілками.

6. СДПУ(О) наполягає на тому, що процес розробки державного бюджету, особливо тієї частини, що стосується соціальних питань, має відбуватися в тісній співпраці усіх сторін соціального партнерства.

7. СДПУ(О) закликає нову владу дотримуватися чинного законодавства України та ратифікованих Україною міжнародних конвенцій та домовленостей щодо соціально-трудових відносин.

Соціал-демократична партія України (об'єднана) розуміє, що новій владі сьогодні бракує висококваліфікованих фахівців, які вміють не тільки говорити, але й ефективно працювати. Нові керівники, особливо в регіонах, поки що перебувають в певній розгубленості від своїх нових обов'язків.

Тому СДПУ(О) буде і надалі здійснювати постійний моніторинг соціальних процесів в Україні та намагатися усіма засобами, притаманними цивілізованій опозиції, коригувати державну політику в соціальній сфері. Під особливий контроль буде взято резолюцію обіцянки створення новою владою 5 млн. нових робочих місць».

Говорячи на тему фактичного нищення вітчизняного підприємництва в угоду інтересам транснаціональних комерційних структур, не можна оминути питання реприватизації. Як і в багатьох інших випадках, тут спостерігається невідповідність слова і діла влади. Голова СДПУ(О) Віктор Медведчук так висловився з цього приводу:

«Галас, що був зчинений навколо так званої реприватизації, насправді виливається в звичайний переділ власності. Наслідки одних лише заяв з цієї теми вже позначаються на економіці та інвестиційному кліматі України. Нам обіцяють рекордний обсяг іноземних інвестицій, але хто буде вкладати гроші в країну, де будь-яке підприємство можна відібрати «рішенням суду»?

Партія ж в цілому звернулась до громадян України з заявою щодо політики реприватизації:

«В Україні рішенням суду щодо перегляду результатів приватизації «Криворіжсталі» фактично розпочато процес перерозподілу власності. Представники нової влади заявляють про необхідність переглянути підсумки приватизаційних конкурсів по декількох тисячах підприємств. СДПУ(О) рішуче засуджує плани масової реприватизації, а по суті націоналізації, якими б причинами вони не виправдовувалися.

В країні існує правовий механізм перегляду результатів приватизації у випадках, коли в ході її проведення були порушення законодавства або нові власники неналежним чином виконували інвестиційні та інші зобов'язання. Немає ніяких об'єктивних причин для того, щоб надавати цьому процесу характер масової кампанії з вочевидь політичним присмаком.

Навіть суперечливі публічні заяви представників нової влади щодо намірів перегляду результатів приватизації, незалежно від того, йде мова про тридцять чи про три тисячі підприємств, здатні завдати величезної шкоди економіці та міжнародному інвестиційному іміджу країни. Якщо ж справа дійде до практичної реалізації цих незаконних планів, економіка, безумовно, зазнає нищівної кризи.

Політична криза минулого року, пов'язана з президентськими перегонами, та дії нової влади, яка замість конкретної практичної роботи усі зусилля зосередила на розподілі та перерозподілі крісел, владних повноважень, вже в січні призвели до відчутного скорочення темпів зростання валового внутрішнього продукту та промислового виробництва в порівнянні з січнем минулого року.

Під загрозою наразі всі ті економічні та соціальні надбання, які були отримані в останні роки ціною величезних зусиль. Не треба бути економістом, щоб зрозуміти: підприємство, якому загрожує зміна власника, не буде працювати ефективно.

Всі ці негативні процеси унеможливлять детінізацію економіки, про яку так багато говорять представники влади.

На жаль, є всі підстави для висновку, що дії нової влади, заяви її представників створюють реальну загрозу для економіки країни.

СДПУ(О) закликає всіх, кому небайдуже майбутнє країни, протидіяти незаконному перерозподілу власності, використовуючи для цього всі наявні правові важелі».