За розумну зовнішню політику

2000 (06-12.05.05),

06.05.05

100 днів в опозиції для СДПУ(О) — це відстоювання перевірених досвідом та виправданих світовою практикою зовнішньоекономічних принципів діяльності України, які спрямовані на благо нашої держави, її процвітання, досягнення гідного місця серед інших країн світу.

«...зовнішньополітичні пріоритети України, про які було заявлено, мають відверто популістський характер і не відповідають інтересам країни. «Кавалерійський похід до Європи» провалився, а у відносинах з Росією намітилося охолодження. Невже ми повинні відвернутися від власної вигоди і повернутися туди, де на нас зовсім не чекають? Ще більш суперечать інтересам України і бажанню її громадян спроби втягти країну в НАТО, порушивши її нейтральний статус і добросусідські відносини з Росією та іншими країнами СНД», — так Віктор Медведчук охарактеризував перші кроки на міжнародній арені команди Віктора Ющенка.

Об'єднані соціал-демократи з тривогою спостерігають за безпорадними спробами нової влади домогтися прискореної євроінтеграції, які наштовхнулись на очевидний опір найвпливовіших європейських держав. Будь-яке істотне зближення з західними демократіями взагалі неможливе, доки в країні утискаються права людини та не проведена політична реформа європейського зразка.

Більше того, за останні місяці Президент та уряд створили серйозні передумови для того, щоб вкрай зіпсувати українсько-російські відносини. Було зроблено все, аби заблокувати економічно дуже вигідний для України проект створення Єдиного економічного простору.

Намагаючись привернути увагу громадськості до цих небезпечних тенденцій, лідер СДПУ(О) Віктор Медведчук зробив наступну заяву:

«...з боку міністра закордонних справ України Б. Тарасюка пролунали вкрай безвідповідальні заяви, які фактично спрямовані на згортання українсько-російських відносин і скасування домовленостей щодо утворення Єдиного економічного простору (ЄЕП). У зв'язку з цим вважаю за необхідне заявити:

— керівництво МЗС, вочевидь, не розуміє, наскільки небезпечними для економіки нашої країни є намагання будувати зовнішню політику виключно на засадах одного вектора. Антиросійські сигнали, які сьогодні йдуть з Михайлівської площі, вже завтра можуть обернутися вагомими збитками для тисяч українських підприємств, втратою робочих місць, погіршенням економічної кон'юнктури, появою нових митних бар'єрів, запровадженням більш жорстких квот і ліцензій у торгових відносинах двох держав, погіршенням становища наших громадян, які працюють в Росії. Вустами свого міністра МЗС фактично взяло на себе відповідальність за підрив надзвичайно корисної для України економічної взаємодії з Російською Федерацією та іншими державами СНД. Це — шлях у безвихідь, який можуть обрати лише безвідповідальні політики;

— підготовка і досягнення домовленостей стосовно ЄЕП є наслідком копіткого й тривалого узгодження позицій його учасників з урахуванням національно-державних інтересів кожної сторони. Укладання угод з питань ЄЕП, які передбачають формування на євразійському просторі зони вільної торгівлі і надзвичайно потужного спільного ринку, відповідає нагальним потребам української економіки. Від їхньої реалізації залежить створення нових робочих місць, збереження й розвиток базових галузей промисловості, зокрема її високотехнологічного сектору;

— відверта незбалансованість зовнішньополітичних дій Б. Тарасюка викликає велику стурбованість. Вже першими заявами на посаді глави МЗС Б. Тарасюк поставив під сумнів щирість слів Президента В. Ющенка щодо необхідності дотримання «взаємовигідних, дружніх і стабільних» відносин з Росією».

Іншою небезпечною звісткою у зміні зовнішньоекономічних пріоритетів став візит Віктора Ющенка до Брюсселя, під час якого він взяв на себе відповідальність заявити від імені українського народу про те, що Україна готова приєднатись до Плану підготовки до членства в НАТО. Буквально ж наступного дня в Україні були оприлюднені дані соціологічних опитувань, які свідчать: три чверті громадян держави не бажають перебування у Північноатлантичному альянсі. Тобто Президент робив заяву, яка не співпадає з устремліннями народу, який довірив йому владу. СДПУ(О) звернулася до співвітчизників з викладом власного погляду на цю проблему:

«... ця заява (мається на увазі заява Віктора Ющенка у Брюсселі. — Ред.) не відображає ставлення народу України до членства в альянсі. Добре відомо, що політика зближення, співпраці, а тим більше вступу до НАТО викликає в суспільстві неоднозначну реакцію.

Партія констатує, що нова влада нехтує думкою та позицією більшості громадян України, які не підтримують ідею вступу нашої країни до НАТО. Замість того, щоб розгорнути політику громадянського примирення, нове керівництво піднімає найбільш спірні питання, які не консолідують, а розколюють суспільство».

19 березня у Києві в рамках Всесвітнього Маршу миру, метою якого було висловлення протесту щодо окупації Іраку Сполученими Штатами Америки та захист миру у всьому світі, відбувся мітинг, в якому взяли участь об'єднані соціал-демократи. Учасники заходу висловилися за найшвидше виведення українських військ з Іраку та припинення агресії НАТО стосовно цієї країни. Понад 800 членів СДПУ(О), які прийшли на майдан Незалежності, вимагали від Президента прийняття всіх необхідних заходів для найшвидшого повернення українського військового контингенту на Батьківщину. А 20 березня у місті Бердянську Запорізької області відбувся також мітинг під гаслом «Ні Україні в НАТО» за участю активістів міських організацій СДПУ(О), «Единое Отечество», ПСПУ.

Відверте занепокоєння і відповідну реакцію у об'єднаних соціал-демократів викликав візит Президента України до Сполучених Штатів Америки, підсумком якого стала спільна заява Віктора Ющенка та Джорджа Буша, у якій було викладено нове бачення україно-американських відносин. Положення цієї заяви є свідченням відвертого втручання у внутрішню політику нашої держави з боку США та намагання змінити засади зовнішньої політики України. Намагаючись в черговий раз звернути увагу громадськості на безвідповідальні дії керівництва держави Секретаріат СДПУ(О) оприлюднив заяву, у якій йшлося:

«СДПУ(О) завжди була прихильницею взаємовигідного розвитку відносин України з усіма державами, в першу чергу з такими, як Росія, Сполучені Штати, країни Євросоюзу, Китай тощо.

Із цієї точки зору ми можемо тільки вітати візит Президента України до Сполучених Штатів, який, як ми сподівались, мав би прислужитись розвитку відносин між нашими країнами як в економічній, так і в інших сферах.

Водночас наше занепокоєння викликає цілий ряд обставин, пов'язаних із цим візитом, та деякі положення тих заяв, що Віктор Ющенко зробив усно або підписав разом з президентом США та іншими високими американськими посадовцями.

СДПУ(О) не може розглядати інакше, як дуже небезпечні наміри «просувати свободу» та «боротися з тероризмом», що містяться у спільній заяві.

Вочевидь, Україну намагаються втягнути до міжнародних конфліктів, не дивлячись на те, що наша держава є нейтральною та позаблоковою. Це означає, що наші співгромадяни не мають ризикувати життям та гинути заради інтересів іншої країни. Україні нав'язується продовження участі в іракському конфлікті, незважаючи на те, що українці рішуче засудили війну на Близькому Сході та виступили за вивід військ з Іраку. Більше того, наших співгромадян зухвало зобов'язали «співпрацювати у вирішенні конфліктів» у Грузії і Молдові та спільно «просувати свободу» в Білорусі та на Кубі. Інакше кажучи, Україна і Сполучені Штати мають сприяти експорту помаранчевої революції у ці країни, що за всіх часів рішуче засуджувалося світовою громадськістю. І це не дивлячись на те, що братній кубинський народ після Чорнобильської трагедії надав можливість тисячам наших дітей безкоштовно лікуватися і відпочивати у своїх медичних центрах.

СДПУ(О) також рішуче виступає проти спроб «вштовхнути» Україну до НАТО, ігноруючи волю народу. Наша країна неодноразово й чітко заявляла про своє бажання зберегти свій позаблоковий статус. Нинішній Президент, як відомо, під час виборчої кампанії не тільки жодного разу не говорив про наміри вступу до НАТО, але, навпаки, підкреслював бажання зміцнити близькі стосунки та дружбу з Росією. Зараз же, всупереч позиції українського народу, пропонується вже в квітні розпочати «інтенсивний діалог з питань членства» в НАТО.

Принизливою є ситуація навколо пропонованої співпраці «в галузі експортного контролю, безпеки кордонів, протиракетної оборони та забезпечення правопорядку». Важко уявити, що в цій ситуації Україна зможе якимось чином впливати на експорт, безпеку кордонів, правопорядок у США. Та й навіщо це нам?! Натомість Сполучені Штати, згідно з цими планами, отримають право на одноосібний всезагальний контроль за політичними процесами в Україні, які є невід'ємною частиною її суверенітету, в тому числі над майбутніми виборами. Ми розглядаємо це як пряме втручання у внутрішні справи нашої держави.

Соціал-демократична партія України (об'єднана) рішуче засуджує безвідповідальні дії Президента, спрямовані проти державних інтересів України, намагання підкорити її суверенітет політичним інтересам іншої країни. Ми виступаємо проти будь-якого втручання інших держав у внутрішню політику та зовнішньоекономічну діяльність України.

Лише український народ має право визначати свою внутрішню і зовнішню політику, з ким і як співпрацювати.

Об'єднані соціал-демократи будуть послідовно боротися за проведення Україною незалежної зовнішньої політики, проти підпорядкування її інтересів іншим державам, погіршення стосунків з країнами, з якими нас пов'язують спільна історія та багато років співпраці.

На жаль, справджується висновок Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), що новий Президент України Віктор Ющенко буде маріонеткою в руках західних країн, зокрема США».