"Зоряний" пил і зниклий бензин

Я.Каненська,

Комуніст,

27.05.05

...Ось дивишся на Юлію Тимошенко, яка натхненно освоює ази гончарного ремесла, і прямо естетичне задоволення одержуєш. До чого ж добре в неї виходить бути героїнею світської хроніки, втім, решта членів уряду — не виняток.

Уся країна, захлинаючись, обговорює, якій косметичній фірмі віддає перевагу леді Ю, що в холодильнику у віце-прем`єра Рибачука, і як чудово виконує роль масовика-витівника невгамовний Томенко. Словом, де вже там тим голлівудським зіркам, адже в нас їх роль з успіхом виконує влада. Однак, крім майстерності, пускати в очі "зоряний" пил, похвалитися уряду більше нічим.

Адже здійснювані Кабміном популістські кроки, в кінцевому підсумку обертаються проти народу. Але головне не це, а те, як такі кроки народу подають. Весь квітень засоби масової інформації оспівували безжалісну війну, оголошену безкомпромісною Тимошенко підступним постачальникам нафти. Наприкінці місяця нам з радістю повідомили: Юлія Володимирівна здобула перемогу, ціни на пальне не підвищаться. І все завдяки нашій безстрашній Юлі. Та не встиг народ як слід порадіти, як головний винуватець торжества — бензин — зник. Довелося уряду йти на поступки і дозволити підвищити ціни на нафтопродукти до 8,7%. Але й цей захід не допоміг.

Переважна більшість АЗС почали продавати бензин тільки за безготівковим розрахунком, що зробило його недоступним для більшості громадян. Посилило загальний ажіотаж і обмеження відпущення нафтопродуктів в об`ємі 10 літрів на один транспортний засіб. Біля заправок з`явилися кілометрові черги, а продавці пального, користуючись ситуацією, щосили наживаються, продаючи розведений бензин за цінами, котрі значно перевищують

встановлені Кабміном (наприклад, гранична ціна популярної марки А-95 — 3,20 грн. за літр, а продають його за 3,52 грн.!).

У країні—чергова криза, люди— в черговій паніці, а що ж уряд? А уряд вустами прем`єр-міністра обвинувачує в тому що відбувається... Росію. Так і сказала Юлія Володимирівна: "Нинішня ситуація викликана саботажем з російської сторони".

Справді, на початку травня Росія встановила експортне мито на нафту на новому рекордному рівні — 136,2 дол. за тонну. Цей результат побив ще один рекорд, що був встановлений 1 квітня, — 102,6 дол. за тонну. Щоправда, у середині квітня уряд РФ називає меншу суму. Збільшення планувалося на рівні 130—133 доларів за тонну, але рішення це чомусь переграли в останній момент.

Причини тому дві. Перша — постійно зростаючі ціни на світовому нафтовому ринку. А друга, схоже, суто політична. Якщо згадати численні заяви Ющенко про європейський вибір і "світлий" шлях в НАТО, то ставленню Росії до "бензинової" проблеми дивуватися не варто. Якщо не хоче Київ підтримувати нормальні відносини з Москвою, нічого і на якісь поступки розраховувати.

А поки що уряд разом із президентом гарячково шукають шляхи виходу з кризи через "руйнування російської монополії", один за одним висуваючи безумні прожекти. То закупити нафту в Норвегії, то, як пропонує Порошенко, перекачувати її з Іраку.

Але ці пошуки дешевої нафти — знову-таки популістський крок, розрахований на необізнаних. Наприклад, говорить Тимошенко про нібито дешеву казахську сировину. Але замовчує те, що, по-перше, якість казахської нафти краща від російської, а, відповідно, вона і дорожча, а по-друге, прокачувати її можна тільки по російських трубопроводах, за що знову доведеться платити. У результаті, одержуємо обмін шила на мило і... сплановане захоплення у пересічного українця: "От молодці, нарешті-бо позбулися впливу Москви!" Позбулися-позбулися, але якою ціною?

"А що ж чекає нас?" — запитає читач. Та, нічого хорошого. По-перше, за прогнозами фахівців, ціни на бензин будуть зростати і далі. А по-друге, разом із ними автоматично злетять у піднебесся і ціни на продукти харчування. Народ ще більше зубожіє, хтось— ще більше збагатиться.

Але хіба це головне? Ні, головне — знати: влада в нас "чесна і відкрита". Чесно і відкрито роздає щедрі обіцянки. Чесно і відкрито їх не виконує.