Революція продовжується
Г.Островська,
Київ сьогодні,
25.02.05
Революційні зміни в країні продовжуються. Політичні партії намагаються серед усього, що відбувається, теж віднайти своє нове місце. В Народно-демократичній партії почався звітно-виборчий період. 24 лютого — день народження партії, 26 березня відбудеться X з`їзд. Напередодні усі місцеві партійні організації мають провести конференції. Отож, про перспективи і плани столичної організації, погляд на пертурбації в політикумі, ідеологію "народної демократії" наша розмова з головою КМО НДП Анатолієм Толстоуховим.
— Анатолію Володимировичу, сьогодні реальна влада вже сформована. Лідер СДПУ(О) заявив, що головним завданням для них є створення юридичної служби, яка захищатиме членів їхньої партії, котрі вже зазнають утисків. Чи не стосується це членів НДП? А яка ситуація нині в Криму? Зараз дуже багато складають прогнозів стосовно пана Куніцина...
— Кадрова політика нової влади зводиться до кількох схем. Перша: геть — усі! Чи майже всі. Друга: закон законом, а якщо хочеться його порушити? Наприклад, погратися в люстрацію... Третя: знайти корупціонера — святий обов`язок демократа. Четверта: силові структури — ще більші друзі нової влади. П`ята: хто проти цього — той проти народу. І шоста: ми не помиляємося — ми просто між собою розбираємося. Кадрової політики за таких обставин бути не може. А захищати людей доведеться багатьох і тривалий час. Ви згадали пана Куніцина. Я вам можу розповісти історію Олексія Журавки. Інвалід 1-ої групи, який при урядах Валерія Пустовойтенка, Віктора Ющенка, Анатолія Кінаха, Віктора Януковича займався благодійною діяльністю, десятки разів перевірявся прокуратурою, податковою, сьогодні головний ворог нової влади. А чому — розповім іншим разом. Може, нарешті, вистачить у нових можновладців розуму не шукати чорну кішку в кімнаті, де її немає?!.
— Не секрет, що Валерій Пустовойтенко зустрічався з Юлією Тимошенко. Вам відомо про що домовилися, як пройшла зустріч?
— Так, зустрічався. І не один раз: сам на сам, з фракцією, у колі лідерів фракцій та груп. Ніхто ніяких зобов`язань на себе не бере. Політику разом робити не збираються. У майбутнє в кожного свій шлях... А робити вигляд, що нова влада спілкується зі старою, з депутатським корпусом — потрібно. І, навіть, приємно...
— Чи зустрічалися ви після перемоги Віктора Ющенка зі своїм екс-шефом Віктором Януковичем?
— Декілька разів, але коротко. До відпочинку і після. Обмін думками з окремих питань — головний зміст таких зустрічей. Не забули один одного — і добре. Цікавіші розмови, сподіваюсь, попереду.
— Прокоментуйте, будь ласка, новий склад Кабінету Міністрів і призначень на місцях. Кажуть, що багато губернаторів узагалі не знали про своє призначення або не хотіли йти на ці посади...
— Це може бути тема окремої розмови, але пізніше. Якщо по суті і двома словами: менш фахового, з відсутнім реальним досвідом роботи на багатьох напрямках, при очевидних внутрішніх протиріччях Уряду країна ще не знала. Програму свою назвали: "Назустріч людям". Сам Уряд я б назвав "Данина революції", а на місцях, як на сідалі. Закон курятника, сподіваюсь, ви знаєте...
— Нещодавно відбувся з`їзд народних аграріїв, які перейменували себе у Народну партію. Кажуть, начебто ідеологи НПУ, у якої не склалися взаємини з аграрним сектором українського електорату, намагаються перетягти до свого електорального поля поняття, які вже давно належать НДП: народна демократія, засади ідеології тощо...
— Мені вже доводилось аналізувати цю ситуацію, але до з`їзду. Сьогодні Народна партія народилась. Юрій Костенко проти реєстрації новонародженої... У його дитини з`являється конкурент. Віктор Ющенко повинен просити своїх прискорити "пологи" ще однієї народної партії: найбільш "нашоукраїнської" і європейської водночас. Бачите, яка битва за бренд "народна" і чехарда яка. А в ідеології взагалі чортополох. Тут ще і НДП, як мінімум, зі своєю народною демократією під ногами вештається, дискусії розгортає... Одна втіха: за словом "демократична" у назві на зорі незалежності ганялось більше мисливців. За "народною" менше. Значить рухаємось у бік консолідації суспільства своєю "мойсеєвою" дорогою.
"Народні аграрії" на цій дорозі виявились проворнішими за інших. Що з цього буде, подивимось. Лідер у них є. Партії уже і ще нема... Із села виїхали, в місті не освоїлись. Аграрна політика слави не принесла, а нової ідеології не знайдено... Якісь перепони уже подолали, але головні випробування попереду. Все ще дуже невизначено. Всі погляди — на лідера...
— Чи можливе блокування НДП на виборах 2006 року? Йдеться і про ШІУ, і "Трудову Україну", Партію регіонів тощо.
— Якщо 3-відсотковий бар`єр залишається, — а так має бути, — то в НДП свій шлях, але спільна з Народною партією політика. Те ж саме стосується і Партії регіонів, інших політичних сил.
— Багато говорять про те, що Леонід Кучма все ж таки не збирається йти з політики і має вступити чи то до НДП, чи то до СДПУ(О). Є цій людині місце в українській політиці?
— Найкраще для Кучми — спостерігати: якою буде Україна без Кучми. Він цей вибір зробив, нехай буде послідовним. У всякому разі щодо НДП, яку він весь час любив "особливою любов`ю".
— Незабаром звітно-виборча конференція столичної організації НДП, яку ви очолюєте. Президентська кампанія дала новий поштовх політиці столичної партійної організації?
— Думаю, що наша практична діяльність у перекладі з платформи народної демократії повинна мати такий зміст: політику — місту, владу — районам, контроль — громаді, добробут — киянам. Відкладати свою активність "на потім" ми вже не будемо.
— Як це пов`язуватиметься із загальною програмою розвитку міста, що перетвориться на передвиборчу програму партії "Єдність"? Як складатимуться стосунки ендепістів з мером Києва Олександром Омельченком?
— Цього разу все так "єднісно" в Києві не буде. Вибори ще викличуть на поєдинок "Єдність" та "Нашу Україну". Остання ж не відмовить собі у праві спробувати керувати столицею не менш "єдиною" командою, між Омельченко з "Єдністю". І всі інші не захочуть стояти біля мерії, якщо "революціонерів" запускали далі. Тому після наметів на Хрещатику, Києву не вистачає великого "круглого столу" на місці революційних подій. Ми б за цей стіл сіли із задоволенням.