Губернатора представили в п'ятницю

Володимир СЛЄПЦОВ,

«2000»,

18.02.05

Президент Віктор Ющенко нещодавно особисто відвідав тюрми, де цікавився, у яких умовах відбувають покарання засуджені, й переконався, що вільні місця там ще є.

Представлення губернатора Полтавської області, голови обласного осередку Соціалістичної партії Степана Бульби було призначено на 17-у годину у п'ятницю, 11 лютого. Спочатку була думка провести цю визначну подію в обласному театрі імені Гоголя із запрошенням широких верств громадськості, але потім все ж апаратники переконали Степана Степановича бути трішечки скромнішим, не влаштовувати помпезних дійств і обмежитись зеленою залою облдержадміністрації, де зазвичай проходять робочі засідання колегії та різного роду засідання. Близько 16-ї години на майдані біля облдержадміністрації з'явився пікет прихильників лідера «помаранчевої революції» з Пирятина Івана Близнюка, власника ресторану з пивоварнею, що в селі Велика Круча.

Іван Федорович дуже образився на новопризначеного губернатора за те, що його, активіста-«нашоукраїнця», не призначили першим заступником губернатора. Степан Бульба бачить на цій посаді свого однопартійця Віктора Іноземцева, колишнього голову Великобагачанської райради, якого й призначив виконуючим обов'язки першого заступника. Тому ображені в найкращих почуттях пирятинці, яких було близько сотні, тримали в руках разом з «помаранчевими» прапорами плакати «Вимагаємо призначити першим заступником губернатора Близнюка І. Ф.» та «Червоних «іноземців»-ГЕТЬ».

Віце-прем'єр-міністр Микола Томенко з'явився перед активом області на дві години пізніше, ніж було заплановано. Керуючись кращими традиціями демократії, до зали, де відбувалося представлення губернатора, запросили пікетуючих, мабуть, зваживши ще й на те, що вони мужньо на морозі три години поспіль чекали на віце-прем'єра. Люди стали в проходах по обидва боки зали, розгорнули оранжеві прапори з написом «Так! Ющенко» та плакати з власними вимогами. Вийшло трішки кумедно, але головне — демократично.

Микола Томенко, навіть словом не обмовившись про вимушене двогодинне запізнення, зразу ж приступив до своєї місії. Вийшовши на трибуну, він натхненно впродовж години розповідав про «помаранчеву революцію» і його особисту роль у ній, про завдання, які ставить Кабінет Міністрів, про стратегію і тактику нової влади.

З його виступу присутні дізналися, що новообраний Президент Віктор Ющенко нещодавно особисто відвідав тюрми, де цікавився, у яких умовах відбувають покарання засуджені, й переконався, що вільні місця там ще є. Так що ті представники колишніх владних структур, які не підтримали на виборах Віктора Ющенка і пішли проти власного народу (цікаво, а хто ж ті дванадцять мільйонів українців, які голосували за Віктора Януковича?), можуть спокійно чекати, коли їх туди посадять. Це висловлювання — жарт (а може, і не жарт — віце-прем'єри просто так слів на вітер не кидають) пана Томенка викликало схвальні оплески людей, які стояли по обидва боки зали.

Далі віце-прем'єр переповів про те, скільки утисків чинила йому особисто колишня влада, не даючи навіть зустрічатися зі студентами його рідного вузу (а він же не останній учений у цій країні, і дисертацію захищав разом з Володимиром Литвином, правда, той докторську, а він кандидатську). Про мужніх людей, які стояли на Майдані, вимагаючи зміни влади, тому хай не надіється жоден, хто займав керівні посади при старій владі, що залишиться на своїх місцях.

Дісталося всім — податківцям, міліціонерам, пожежникам, санстанції, вчителям і священнослужителям, яких було помічено у виявленні лояльності й симпатій до команди провладного кандидата Януковича. І ніби відповідаючи на вимоги прихильників Івана Близнюка, Микола Томенко пояснив, що не можна вимагати посад в обмін на вклад у справу «помаранчевої революції», адже він, Микола Томенко, який сімнадцять днів пробув на Майдані, за своїм вкладом міг би претендувати на прем'єрське крісло, а задовольнився віце-прем'єрським. І пожартував: «Нас багато — портфелів малувато».

Віце-прем'єр наголосив на тому, що як все-таки добре, що Верховна Рада та Верховний Суд прийняли єдино правильне рішення, адже якби цього не сталося, то події на Майдані могли б розвиватися за іншим сценарієм, і революція все одно б перемогла, але Віктору Ющенку не так просто, як зараз, було б розмовляти з лідерами зарубіжних країн. Адже, як сказав він, одного разу Леонід Кучма виїхав за кордон на зустріч з керівниками європейських країн, так тоді трапився конфуз, бо з Президентом України ніхто не хотів сидіти за одним столом і організатори зустрічі кидали жереб, кому ж все-таки доведеться сідати з ним за стіл. А от коли народний Президент Ющенко відбув за кордон, то іноземні лідери ставали в чергу, щоб поспілкуватися з ним і посидіти за одним столом. Ось так зріс авторитет України! Потім Микола Томенко сказав про те, що вони вже вирішили, що Віктор Ющенко буде Президентом десять років, Кабінет Міністрів у нинішньому складі працюватиме п'ять років, а голови облдержадміністрацій — мінімум рік.

Від представленого губернатора Степана Бульби присутні почули про те, що він буде радитися з народом перед призначенням претендентів на керівні посади в області й районах, що жоден із заступників голови облдержадміністрації та голів районних державних адміністрацій, які працювали при старій владі, в новій працювати не буде, керівники управлінь облдержадміністрації перед своїм призначенням пройдуть процедуру всенародного обговорення (чи не люстрації часом?).

Словом, програма дій Степана Бульби на посту губернатора була набором стандартних фраз, добросовісно написаних оргвідділом, і виглядала як декларація добрих намірів, у яких губернатору ще необхідно розібратися самому. Добре слово про Степана Бульбу сказав народний депутат Василь Гаврилюк, який зазначив, що губернатору багатьох доведеться ламати «через коліно», і пообіцяв йому свою підтримку.

Народний депутат Микола Кульчинський сказав, що знає Степана Бульбу як порядну людину відтоді, коли той був членом Комуністичної партії України, та налаштований на тісну співпрацю. Пан Кульчинський дорікнув депутатам обласної ради за те, що селяни забули смак молока, адже все його здають заготівельникам, щоб отримати хоч якусь свіжу копійчину, і пообіцяв змінити ситуацію на краще.

Голова обласної ради, член Партії регіонів Володимир Гришко від слова відмовився, зіславшись на те, що краще, ніж пан Томенко, сказати не можна. Щось хотів сказати представник пікетувальників у розстебнутій куртці, що самовільно вийшов на трибуну, але Микола Томенко різко нагадав чоловікові про те, що він, віце-прем'єр-міністр, йому слова не надавав, а без його згоди і команди навіть на Майдані у Києві ніхто нічого не робив. Чоловік зніяковіло залишив трибуну, а зал підтримав Томенка оплесками. Після цього Томенко закрив засідання. Учасники виходили із зали, аж раптом ще щось згадав новопризначений губернатор і почав про це говорити в спини тим, хто виходив. Із сказаного, а говорив він, аж поки половина залу не спорожніла, я встиг розібрати, що тепер в облдержадміністрації буде сім заступників, а не дев'ять.

Що ж, як кажуть у народі, «перший млинець — як камінець». А новому губернатору, як новому року, хочеться побажати, щоб він не був гірший, ніж попередній.