Перші укази Ющенка - популізм

Департамент аналітики БРАТСТВА,

„Братство”,

03.02.05

Пакет указів (нового Президента) розроблений без урахування норм чинного законодавства, з порушенням обов’язкових правил нормотворчої та нормопоектованої техніки щодо підготовки документів такого роду.

Експертна група Аналітичного центру "Академія" провела правовий і управлінський аналіз перших проектів указів президента України Віктора Ющенка, що були оприлюднені ним ще в рамках виборчої кампанії як першочергові.

Експерти вважають, що більшість аналізованих документів не містить чітких правових норм і не розкриває механізм їх реалізації. Також вони звертають увагу на те, що в преамбулах багатьох проектів указів міститься посилання на статтю 102 Конституції України, що не зовсім коректно, оскільки ця стаття загального плану проголошує, що "президент України є главою держави і виступає від її імені". Право президента видавати укази закріплено в частині четвертій статті 106 Конституції України.

Також експерти відзначають, що цей пакет указів розроблений без урахування норм чинного законодавства, з порушенням обов’язкових правил нормотворчої та нормопоектованої техніки щодо підготовки документів такого роду. У проектах указів не визначені і не передбачені адекватні задекларовані проблемам механізми і гарантії їх врегулювання. "Ці документи більше нагадують декларації проблем, ніж набір ефективних і системних регуляторів, спрямованих на досягнення певної мети. В окремих указах допущені або грубі порушення чинного законодавства, або закладені небезпечні порушення органами влади цивільних прав у процесі реалізації указів у такій редакції. В багатьох указах не закладені чіткі правові норми і механізми їх реалізації, а даються численні доручення органам влади розробити ті або інші проекти законодавчих актів", - наголошується в аналітиці.

Серед проектів указів є проект указу про опозицію. "Якщо вдатися до більш детального аналізу норм Проекту документа, то в ньому не передбачені достатні обсяги прав політичної опозиції, які необхідні для нормального існування політичної демократії, структуризації суспільства, посилення соціально-економічної і управлінської ролі політичних партій в Україні. Цей нормативно-правовий акт обмежується лише правами (і то вкрай недостатніми — не передбачений, наприклад, рівний доступ до ЗМІ, у тому числі державних, право на ініціацію і проведення відкритих політичних дискусій і т.д.) парламентської опозиції. - У той же час позапарламентські партії, об'єднання громадян, громадяни, як представники народу — єдиного конституційно певного джерела влади, цим документом взагалі не наділяються ніякими правами і гарантіями на виявлення і реалізацію власних опозиційних поглядів, що грубо суперечить верховенству прав людини", -підкреслюється в аналітичних матеріалах.