Территория свободы слова
ДМИТРО КОРЧИНСЬКИЙ:«Тимошенко
справді буйна цьотка»
Андрій ПАКОШ,
Україна і час,
17.02.05
Якось особливо представляти лідера політичного об'єднання «Братство» Дмитра Корчинського аж такої великої потреби немає — достатньо згадати про його п'ятихвилинну передачу «Проте» на каналі «1+1». Усе, що можна було сказати, Дмитро Корчинський неодноразово прорік до і під час виборчої кампанії. Та й сьогодні він не збирається мовчати. Каже, що організовує нову опозицію до нового режиму, в якому, на його думку, зібралося багато колоритних особистостей.
Отож, «Україна і час» вирішила довідатися, чого варто чекати найближчим часом від цього епатажного політика.
Спрогнозуйте, будь ласка, наскільки успішним буде прем'єрство Юлії Тимошенко.
Зараз складно сказати, наскільки воно виявиться успішним. Але в цілому правління цього режиму буде веселим. І це вже простежується за складом Кабінету Міністрів — публіка підібрана дуже колоритна. Нарешті за діяльністю уряду буде цікаво спостерігати. Адже всі попередні міністри були якимись сіренькими. Щоправда, вони ще трохи не «дотягують» — порода не дозволяє це робити. Треба було Білозір ставити міністром оборони, а Червоненка — міністром культури. І тоді б усе лягло «в десятку».
Хто з людей, які ввійшли до новоствореного Кабінету Міністрів, Вам найбільше імпонує?
До всіх цих людей я ставлюся нормально. Це чиновники, котрі відрізняються від своїх попередників набагато більшою артистичністю. Професійні ж якості у них такі самі. Скажемо так — вони не гірші за спроможності попереднього складу уряду. Розумієте, від чиновників ніхто не вимагає аж надто великої професійності, але тут багато людей з артистичними даними, тому буде цікаво.
Зараз точаться розмови про конструктивну опозицію. На скільки це реально, адже «опозиція по-українськи», як правило, зводиться до «гавкання» на владу, а не до реальних дій?
Ви бачите, що можна просто «гавкати» на владу, як це робили Ющенко, Тимошенко і так далі, а в кінцевому результаті стати владою. Тобто позиція «гавкання» на владу виявляється найбільш конструктивною опозицією в Україні.
Яку ж позицію займе «Братство» щодо нової влади?
Ми формуємо нову опозицію до нової влади. Про це ми заявили відразу. Зараз проводимо вуличні акції, щоби зорганізувати тих людей, котрі готові виступити проти сьогоднішнього режиму. Наразі наша партія провадить консультації щодо створення об'єднаної опозиції з «Прогресивною соціалістичною партією». Ми також звернулися до інших політичних сил із відповідними пропозиціями. Щодо СДПУ(О) та Партії регіонів, то ми сподіваємося, що вони, теж приєднаються до нової опозиції. І коли ці партії почнуть діяти більш активно, то наші акції наберуть серйозних масштабів.
Хто повинен очолити нову опозицію?
Одним із лідерів повинен стати Янукович, адже за нього проголосувало тринадцять мільйонів людей.
Дії нової опозиції зводитимуться тільки до мітингів, чи вона пропонуватиме урядові свої програми, своє бачення розвитку держави?
Ми точно не будемо нічого пропонувати цій новій владі. Сьогодні там і без нас є більш, аніж достатньо охочих пропонувати, просити й вклонятися. А ми, як і раніше, спеціалізуватимемося на протестних акціях. Щоправда, у Львові філіал «Братства» дуже слабкий — наразі він перебуває у зародковому стані. І через те там немає серйозних заворушень проти підвищення цін на комунальний транспорт та інші платежі. Але там, де ми маємо серйозні організації, жодної нагоди не пропускаємо й організовуємо протести. Наприклад, у Києві до люди досі їздять у комунальному транспорті за старими цінами тільки завдяки минулорічній діяльності «Братства». Тут ми витримали війну і перемогли.
У Львові «Братство» не популярне тому, що Ви мало уваги приділяєте регіонові чи населенню не до душі Ваші ідеї?
Найсильніші наші організації розташовані у Центральній, Південній та Східній Україні. Також створюємо філіали в Росії та Білорусії. Розумієте, галичани — це особливі люди. Галичани були значно більшими фанатами Франца-Йосифа, ніж самі австрійці. А весь час після настання незалежності вони шукали собі предмет поклоніння, на кого можна було б молитися. Нарешті знайшли. І після того, як вони його відшукали, вставити там свої «три копійки» просто неможливо. Тому я думаю, що Галичина — це останній регіон, котрий розчарується в Ющенкові.
Юлія Тимошенко неодноразово обіцяла «розібратися» з олігархами. На Вашу думку, прем’єр-міністр дотримає слова?
Будуть рвати один одного. Ющенківські олігархи намагатимуться розірвати тих олігархів, котрі ще не встигли одягнути помаранчеві стрічки.
Маєте на увазі представників донецького регіону?
Добра половина «донецьких» підтримувала Ющенка на виборах. Скажімо, позиція «Індустріального союзу Донбасу» всім чудово відома. Наскільки я розумію, з рештою «донецьких» домовилися відразу після того, як Центральна виборча комісія оголосила результат третього туру виборів, Безумовно, будуть якісь з'ясовування стосунків, але «донецькі» становлять добру третину нового режиму.
Чи вдасться новій владі повернути у державну власність великі промислові гіганти?
Нинішній керівник уряду — найбільш здібна людина з усіх «помаранчевих», котрі там зібралися. Тимошенко — справді буйна цьотка, тож найкраще, що міг зробити Ющенко, це призначити її на посаду голови Кабінету Міністрів. Якби пані Юлії не було в команді Віктора Андрійовича, то розчарування в режимі настало б через півроку, а так вони можуть протриматися з півтора року. А щодо «Криворіжсталі», то я вважаю, що потрібно всі стратегічні підприємства повертати в державну власність. Ми виступаємо за це. Єдине, що у них (нової влади, — А.П.), наскільки розумію, в програмі передбачено все приватизувати. Якщо «Криворіжсталь» та інші об'єкти повернуть, то це тільки для того, аби в майбутньому її вигідніше перепродати. Спочатку буде приватизовано «Укрзалізницю», потім «Укртелеком». Все, що наразі державне, найближчим часом перейде у приватні руки. Ось так розумію лінію нового Президента.
На Вашу думку, в Україні вдасться провести люстрацію?
Ми — за люстрацію. Але річ у тому, що під дію будь-якого чесного закону про люстрацію передусім потрапить Ющенко та всі члени нового Кабінету Міністрів. Саме вони обслуговували попередній режим, саме вони несуть усю повноту відповідальності за попереднє правління країною разом із тими, хто програв вибори. Якщо так уже чітко, «по поняттям», то скажу, — не меншу відповідальність. Відтак з цієї простої причини люстрація як нагальна необхідність відпаде.
Ви створили інформаційну агенцію. Яка її мета — інформуватимете людей про події, аналізуватимете все, що відбувається, чи критикуватимете владу?
Річ у тому, що вже кілька років я очолюю громадську організацію, котра називається «Інститут регіональної політики та сучасної політології». На початках створення інституту він був зорієнтований на збір та систематизацію інформації по Кавказу. Але останнім часом співробітники цього інституту та люди, залучені у його діяльність, беруть участь у політологічних дослідженнях в інтересах партії «Братство», і вони накопичили дуже багато цікавих матеріалів. Тому я дав згоду на те, аби було створено сайт цієї установи -— «Агентство політичної інформації». Це роблять не члени нашої організації, а незалежні люди, ми користуємося плодами їхньої роботи. Цей сайт не надто залежний від нас, як більшість «розкручених» Інтернет-ресурсів, котрі утримуються на американські гроші. Хотілося, аби було трохи більше ресурсів, котрі б не утримувалися на кошти американського уряду, які давали б справді неупереджену аналітику.
Про повернення на телебачення не думали?
Зараз усі телеканали — «помаранчеві», тому з ким працювати? Я думаю, що ті кілька телеканалів, котрі ще не зовсім «помаранчеві», дуже швидко знищать. Тому планів, пов'язаних із телебаченням, у мене наразі немає.
А як же свобода слова, про яку стільки було сказано?
Тут трішки не так. Говорити вони (журналісти, — А.П.) можуть усе, що хочуть. Але я думаю, що, скажімо, «чинопоклоніння» й сервілізм щодо Ющенка будуть набагато сильнішими, ніж це було щодо Кучми. Бо Кучма був просто паном Президентом, а Ющенко — це вождь і пророк, майже великомученик. А тому до нього вимагається відповідне ставлення. Тобто процес служіння і праці, вгадування бажань Ющенка на випередження поставлено вже на порядок вище, ніж це було щодо Кучми. І якщо свободу слова за Кучми не надто «балували», то за Ющенка її взагалі не буде.
До якої частини політичного спектру України Ви зараховуєте «Братство»?
Я погано знаюся на політичному спектрі. Усвідомлюю одне: ми зараз докладаємо всіх зусиль для створення об'єднаної опозиції щодо новому режиму. Людей, з якими можна співпрацювати у цьому напрямку, залишилося дуже мало. Ви бачите, що всі поспішили піднести руки вгору. Триста сім (тут пан Корчинський помилився) голосів за Юлю в парламенті – цьому свідчення. Адже всі решту, хто не погоджується з тим, що нами тепер буде правити американська маріонетка, ми намагаємося консолідувати і спонукати до політичної діяльності разом із нами.
У такому випадку наскільки реальними є шанси «Братства» потрапити до наступного складу парламенту?
У випадку створення доволі ефективної опозиції шанси є. Але загалом, вважаю, на парламентських виборах приз, безумовно, зірвуть ті, хто буде служити Ющенку. За такий короткий термін цей режим іще не встигне себе дискредитувати. Занадто мало часу до виборів. Тому в цьому плані ми не маємо аж надто великих ілюзій.
Яка різниця між «Братством», УНА-УНСО і «Порою»?
Колись у Сальвадора Далі спитали, яка є відмінність між ним і божевільним. Він відповів: «Різниця в тому, що я — не божевільний». Я дуже з великою симпатією ставлюся до всіх молодих людей, котрі намагаються активно проявлятися. Але у «Братства» трохи інший предмет діяльності. У них —мережива структура, яку свого часу створили американські інструктори на американські гроші для вуличної підтримки акцій ющенківської опозиції. А «Братство» — це партія чи об'єднання, яке намагається виробляти такі форми діяльності, щоби не було потреби залежати від іноземних спонсорів.
До речі, що думаєте про іноземні впливи США та Росії на Україну?
Вплив Америки буде визначальним. Саме США визначатимуть нашу зовнішню, оборонну та економічну політику. В принципі, вони уже це роблять. Тобто, експорт зброї, інші важливі зовнішньоекономічні питання нашої країни вирішуватиме Америка. У Євросоюз ми протягом найближчих десяти років не підемо — тут багато що залежатиме від Росії.
В Інтернеті «гуляє» інформація про близький поділ Росії... Що скажете на те, аби приєднати до України прикордонні російські території?
Я завжди «за» те, аби щось відбирати. Та в найближчому часі часом до відбирання не дійде.
Як почуваєтеся, коли Вас порівнюють із Владіміром Жиріновскім?
Думаю, що українська політика насправді дуже сильно відрізняється від російської. Тому пошук аналогій виглядає трохи недоречним — усі вони дуже штучні. У нас усе розвивається трохи в іншому жанрі, ніж у Росії.
Як проводите вільний час?
Як правило, за читанням.
Які книги читаєте?
Дуже різноманітна література.
Страви якої кухні Вам найбільше до смаку?
Кавказької.
Алкоголь вживаєте?
Ні, я майже не п'ю.
Які жінки Вам подобаються?
Як не банально це прозвучить, але українки — найвродливіші. Мені доводилося бувати в багатьох країнах світу, і мушу підтвердити, що ця думка мас підґрунтя.
Кілька слів про Ваш характер...
Його визначають дві риси — доброта та наївність.
