Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

  

Манипуляции с демократией
начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  11.07.2025
  Статьи

Версия для печати


"Кіна" не буде

Валентина Писанська,

Голос України,

30.11.05

Нині громадян дедалі більше намагаються "нагодувати" іншою інформацією — про життя "золотої" молоді, дітей наших можновладців, котрі начебто і є наша майбутня політична еліта.

Часом здається, ніби громадяни України присутні на презентації вистави про економічне диво, котра ніяк не розпочнеться. Незважаючи на це їм дозволено обговорювати й критикувати діючих осіб — можновладців, чиновників і навіть Президента. Водночас вони самі намагаються переконати нас, що це і є свобода слова та преси.

Днями міністр агрополітики в одному з інтерв`ю про м`ясо, котре за десять місяців подорожчало на 35 відсотків, відбувся, що він ніколи й не обіцяв його дешевого, а ті, хто обіцяв, його згоди не запитували. Так, в уряді сталися зміни, прийшов інший глава Кабінету. Але ж міністр залишився той самий, і партія, котра його висувала, теж на місці. До речі, знову говорить про економічне диво, якщо прийде до влади. А от міністр від неї нічого не обіцяє, відсуваючи в такий спосіб його наближення до невизначеного часу...

Ще одне диво: Держкомстат повідомив, що за дев`ять місяців дебіторська та кредиторська заборгованості становлять відповідно 337,6 і 428,6 млрд. грн. — черговий рекорд у фінансовій кризі, що означає: всі підприємства нині в боргах, як у реп`яхах. А от міністр фінансів про це — ані пари з вуст. Зате говорить про профіцит бюджету 5,8 млрд. грн. Водночас він бідкається, що бракує коштів для розвитку економіки, хоч і сидить на скрині з грішми: бери й розвивай хоч промисловість, хоч сільське господарство — поле діяльності, де їх можна з користю пустити в діло, — необмежене. Хіба не складається враження, ніби Міністерство фінансів приберігає кошти для часу "ікс", а побутовою мовою — про "чорний" день? Але який саме й коли очікується його настання? Може, уряд відкриє нам ще й цю таємницю...

Утім, нині громадян дедалі більше намагаються "нагодувати" іншою інформацією — про життя "золотої" молоді, дітей наших можновладців, котрі начебто і є наша майбутня політична еліта. У цілому світі публічні політики та їхні родини, як чуми, бояться фотографів - папараці. А в київських елітних нічних клубах вони — штатні працівники, яким залюбки позують юні шалапути, що просаджують кровно зароблені їхніми батьками гроші...

Тим часом хоч передвиборні перегони вже почалися, проте їх учасники поки що скупі на обіцянки. Щодо колись обіцяного, то для його досягнення вони пропонують: ще доплатити, затягнути паски, виконати низку умов чи не десятка міжнародних організацій — перелічувати можна до безкінечності. До речі, а що там у нас з обіцяним, коли не сьогодні, то завтра вступом до СОТ, НАТО, ЄС? Тепер вони кажуть, що Україна не здійснила потрібних демократичних перетворень й треба ще зачекати — у безкінечній черзі очікувальників; а точніше—в ролі гостей на чужому весіллі.

Серед причин, які заважають нам досягти економічного та іншого дива, чимало чільних політиків і досі називають трагедію — голодомор 33 року, пред`являючи рахунок тодішньому тоталітарному режиму. А кому пред`явити його нині — за зменшення населення України майже на п`ять мільйонів осіб упродовж останніх 15 років, за десятки мільярдів доларів, котрі пішли за кордон, за знищений промисловий потенціал, який перетворено на металобрухт, що його десятками мільйонами тонн вивозять туди само? Може, не тільки нашому недолугому керівництву, а і його американським та європейським радникам?

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0