Фальсифікація революційної ситуації

О.Загульська,

"2000" (18-24.11.2005),

18.11.05

Президент у Меморандумі обіцяв політичні переслідування припинити, а Генпрокурор посадою зобов`язаний тим, кого належить найближчим часом до в`язниці засадити… все вже перепробували, а вони й досі на волі, ще й народ від милування владою відволікають.

Черговий з`їзд НСНУ до найнагальніших завдань пропрезидентської партії відніс розслідування злочинів, пов`язаних з минулорічними виборами. Всьому небайдужому суспільству рекомендовано до благородної місії очищення від скверни підписами та одкровеннями долучитися, а Президентові й Генпрокурору її своєю високою опікою освятити. Ініціаторами бути не випадає. Перший у Меморандумі обіцяв політичні переслідування припинити, а другий посадою зобов`язаний тим, кого належить найближчим часом до в`язниці засадити. Щоб під ногами не плутались під час чергового походу до ВР. Все вже перепробували, а вони й досі на волі, ще й народ від милування владою відволікають. Може, хоча б за виборчі зловживання від відповідальності не вивернуться. Та так, щоб руки, які досі нічого не крали, й далі виблискували бездоганною чистотою, а уста не закривалися від слів про високу мораль і майданні цінності.

"Ні одного злочину проти нації ми не здійснили", — понесуть у народ виголошене почесним головою гасло партійці від "Нашої України". Бо хіба злочин порівняно з кількома вкинутими не за того кандидата бюлетенями щомісячне зменшення ВВП на 1%, численні кризи, відтік інвестицій, засилля імпорту, незасіяні поля, списані перед бюджетом борги, звільнені тисячами з роботи професіонали, атмосфера нетерпимості до неоранжевих, інфляція, що пожирає доходи? Навіть Юрій Луценко в невтомних пошуках вкрадених минулою владою мільйонів втрачених теперішньою мільярдів не бачить.

Що вже казати про зловживання на виборах! Чи можна до таких віднести фальшиві цифри і тези, які безсоромно втовкмачували у свідомість людей, щоб виставити з них поперед себе живу стіну і по головах пройти до влади? Ті ж один поперед одного їх підставляли і вважали за честь за велику справу зведення Ющенка на престол покласти. Та за кілька місяців імітований під позолоту блиск, що нестримно манив на Майдан, природно стерся. І тільки кожен п`ятий готовий тепер подвиг повторити. І то не за Ющенка. Інші ж усвідомили, що всі високі пориви в однієї частини помаранчевої команди зводяться то того, щоб владу втримати, а в іншої — щоб відібрати. Як одні, так і другі засобами не перебирають. Інакше бути не може. Бо пожнеш тільки те, що сієш. А сіяли неправду. Від початку виборчої кампанії. Особливо густо під час революції. Нею позначилася й ніч після 21 листопада. Започаткована у виступі на "5 каналі", вона потім тиражувалася перед журналістами, першими відвідувачами Майдану і навіть перед іноземними дипломатами.

Як засвічує аналіз сказаного тоді, всі випущені залпи були холостими. Але, як і в 1917 році, маси на штурм повели і омріяний палац узяли.

Зібратися гуртом закликали негайно й у великій кількості. Зволікання смерті подібне і призведе до непоправної біди — о 6-й годині ранку переможцем виборів оголосять Віктора Януковича. На весь цей час ЦВК оголошує перерву, під час якої дається карт-бланш на масову фальсифікацію в Донецькій і Луганській областях. Це в одній частині короткої промови. В іншій момент озвучення імені третього президента України перенесено до обіду понеділка. Незмінні лише цілі — за вказівкою зверху коригувати результати волевиявлення.

Уявні й реальні цифри

Подивимось, що в цей час відбувалось насправді. Незважаючи на тайм-аут в коментарях з боку офіційних осіб ЦВК, інформація про перебіг підрахунку голосів та співвідношення сил між кандидатами постійно висвітлювалась на табло і попадала в стрічки новин електронних ЗМІ.На сайті "УП", наприклад, вона була оприлюднена о 1.10, 1.45, 4.10, 4.25, 4.54, 5.05, 5.58, 6.41. "Подробиці" подали її в інші часові розрізи. На час проанонсованого Ющенком початку державного перевороту опрацювали лише 75% бюлетенів. До 99, 14% наблизились тільки на 14-у годину. Але й тоді імені нового глави держави не назвали. Це сталося, як і велить закон, після надходження всіх протоколів з мокрими печатками. І лише з того моменту можна було ставити під сумнів озвучені підсумки та апелювати до мас. Та завдання якраз полягало в тому, щоб цієї урочистої миті не допустити. Не ускладнювати собі життя тим, щоб лавровий вінок з переможця зривати. Легше перехопити його по дорозі.

А те, що він дістанеться суперникові, стало зрозуміло вже з початком надходження перших даних голосування. Опрацьована на 1-у годину чверть виборчих бюлетенів показала початок невтішної тенденції — 51,17 на 45,44%. Вже зі старту післявиборчого забігу вперед вирвався Янукович. І всю ніч не здавав позицій. З кожним метром дистанції впевненість у перемозі зростала, адже попереду ще голоси земляків. Чи можна сумніватися в їхній гарячій підтримці? І чи є потреба ставити підніжку тому, хто й так відстає?

Оприлюднені о 10.50 результати опрацювання 93,2% бюлетенів остаточно зафіксували розрив. На 14-у годину почали з`являтись документальні свідчення перегонів — оригінали протоколів з мокрою печаткою. Ющенко твердить, що на Донеччині та Луганщині вранішні години глибоко сфальшовані. Але в той час вони вже були в дорозі, поза межами місць вірогідної фальсифікації. Щоб попасти з найбільш віддалених південно-східних регіонів України під обід до Києва з проміжною зупинкою в ТВК, змушені були підписані та опечатані почати свій рух задовго до того, як публічно їх звинуватили в нечистоті. Не могли їх підправляти вночі й Ківалов з Гавришем, оскільки на руках не мали. І про маніпуляції з системою підрахунку голосів, як і про транзитний сервер, можна було б говорити лише тоді, коли б попередні дані суттєво відрізнялись від фактичних, тобто тих, які зафіксовані в документах. Підігнати цифри, оприлюднені в ніч на 22 листопада, під протокольні й навпаки фізичної можливості не було. Хто з представників Ющенка повторно міг підписатися під протоколами з потрібними даними в умовах, коли вже запустили двигун революції і він своїм ревом сповіщав усіх про її початок?

Потреби змінювати зафіксовані у ЦВК цифри теж не було. На кожному контрольному пункті Янукович підтверджував очікуваний результат і лише близько 5-ї години виникла непевна ситуація, коли Ющенко наблизився на небезпечну відстань. Менше 1% голосів віддаляло кандидатів (48,58 проти — 47,78%). Мінімальний розрив зберігався майже 3 години.

Тільки тоді теоретично могла виникнути спокуса підправити результати волевиявлення. Але для цього з описаних вище причин вже не було змоги. І серед 25% неопрацьованих ще бюлетенів домінували ті, що надходили з місць, де Янукович був беззаперечним фаворитом, зокрема з Луганської та Дніпропетровської областей. Окрім того, чітко окреслилось і співвідношення голосів між кандидатами, що давало змогу з високою точністю вирахувати ті, які в кінцевому рахунку одержить кожен з них. Як повідомив о 8.32, посилаючись на експертів, ForUm, за незмінності проценту тих, хто проголосував за претендентів на кандидатський пост в кожному з регіонів, Янукович виграє вибори з перевагою у 500—600 тисяч голосів. Адже за кожним з відсотків неопрацьованих бюлетенів у "областях Януковича" стояла досить велика абсолютна цифра. 1% бюлетенів у Донецькій області це, наприклад, 37116 осіб, 96,2% з яких за Януковича, у Луганській області — 17539 і 92,73% відповідно, а в Тернопільській тільки 7457. За таких об`єктивних умов перелому на користь Ющенка не могло бути в принципі. Він міг тільки відставати, що в кінцевому рахунку й сталося. 93,2% опрацьованих на 10.50 бюлетенів довели різницю до 2,39%, а 98,24% опрацьованих на 11.30 — до 3,01%.

За версією Ющенка, було навпаки. Ще о 16.00. 21 листопада влада начебто зрозуміла, що втрачає шанс виграти вибори і "почався процес масового вкидання бюлетенів в урни". Якщо ж глянути на явку в тих областях, де Янукович мав суттєву перевагу, і за рахунок яких, власне, сподівався одержати перемогу, то видно, що насправді підстав для тривог не було. На 15-у годину в Донецькій області проголосувало 65,83% виборців, у Луганській — 64,72, у Харківській — 53,07, у Криму — 55, 72, у Севастополі — 59,86%. "Фантастична", як назвав її Ющенко, активність виборців, сформувалась у першій половині дня, а не під вечір. Не було підстав думати, що на цих показниках вона зупиниться, оскільки специфіка поведінки жителів (переважно міських) цих регіонів у вихідні така, що найактивніші вони саме по обіді. Тоді виходять у світ, повертаються з дач та інших місць відпочинку, завершують роботу і невідкладні справи. Прибуває до місць виборчої реєстрації — гуртожитків численна армія студентів. Так що резерви для нарощування результату є.

Побоювання ж насправді мали бути в сторони Ющенка. На 15-у годину активність виборців у "його" регіонах була нижчою. У Вінницькій області до обіду проголосувало 53,96% виборців, в Івано-Франківській — 52,98, у Львівській — 50,62, Київській — 53,64, у Тернопільській — 55,39, у Києві — 53,13%. І це при тому, що, за винятком столиці, тут мешкають переважно сільські жителі, які починають день зі світанком. Цього вимагає і живність, яку треба годувати, і обов`язок відвідати церкву, власне, після чого й здійснюється голосування. Тобто об`єктивно "виборці Ющенка" віддають свій голос у першій половині дня. У другій їхній запас менший. Не рятують ситуації й студенти, оскільки, за винятком Києва, менш численні, ніж у густонаселеному й урбанізованому південному сході. А київські голосують здебільшого вдень, бо місце навчання покидають рідше. В здебільшого сільських регіонах менша й ділова активність та мобільність, яка змушує приходити до виборчих урн не раніше, ніж під вечір.

Та реальна картина була іншою. Як засвідчують дані ЦВК, у проміжку між 15-ю і 20-ю годинами на виборчі дільниці у Донецькій області додатково прийшло 30,82 громадян, у Криму — 22,43, у Луганській області — 24,78%, у Харківській — 25,08%, у Дніпропетровській — 24,14%. В "областях Ющенка" показники активності у цей час були вищі, хоча за логікою мали б бути нижчі: у Вінницькій — 26,64%, у Івано-Франківській — 29,43, Львівській — 32,87, Київській — 24,99, у Києві — 25,48%. Максимум зафіксований на Львівщині, і він на 2,05% більший, ніж у пообідньо активнішій Донеччині. За таких умов, якщо й говорити про масове вкидання бюлетенів, то тільки там, де найбільше голосів віддали за Ющенка. Мабуть, він просто розкрив одну з технологій своєї "перемоги", заодно приписавши її супернику.

У протилежному випадку ситуація з перебігом голосування була б не така. Зазначена вище тенденція виявилась і 26 грудня. З 15-ї до 20-ї години у Донецькій області до виборчих дільниць підійшло ще 23,23% осіб, у Криму — 21,17, на Дніпропетровщині — 20,67, на Луганщині — 20,84%, Харківщині — 22,10%. Порівняно зі скандальним другим туром цифри на кілька одиниць нижчі, і, на перший погляд, нібито підтверджують припущення про маніпуляції 21 листопада. Але зменшення частки тих, хто голосував по обіді, — загальноукраїнська тенденція, спричинена передусім тим, що вже для обох сторін вибори стали чи не найголовнішою справою життя. Кожен, хто вважав за обов`язок взяти в них участь, намагався зробити це якнайшвидше. А тому пік активності припав на дообідній час. Після 15-ї години голосуючих було менше у Вінницькій області — 19,83% громадян, Івано-Франківській — 28,84%, Львівській — 29,56, Київській — 19,65, Тернопільській — 27,18, у Києві — 25,42%. На тлі загального зменшення явки у другій половині дня перед знову ж таки вели Івано-Франківщина, Львівщина та Тернопільщина. Хоча й ментально, і функціонально лідерами мали б бути промислові біло-сині регіони. А так скидається на те, що саме яскраво-оранжеві області займались штучним збільшенням підсумкового результату.

Заступник керівника регіональної групи обліку виборців Роман Балух нещодавно повідомив, що на Львівщині кількість зареєстрованих виборців порівняно з президентськими перегонами минулого року зменшилась на 80—85 тисяч, що становить близько 8% від загальноукраїнського масштабу. Президент, почувши про мільйон зниклих за рік з виборчих списків, відразу кинувся шукати пропажу в чужій кишені. А варто було б спершу заглянути в свою. Адже в області, яка впродовж усіх виборів давала йому від 1443347 до 1616043 голосів, кожен 20-й, за логікою глави держави, був недійсний.

Що вирішило результат двобою

Недовіру викликала й начебто зафіксована на окремих дільницях Донецької і Луганської областей явка виборців понад 100% і одностайне голосування за Януковича. Так це було чи ні, сказати важко. Відповідної інформації на сайті ЦВК нема, як і довіри до тих, хто її поширює. Але є інше — копії протоколів по виборчих дільницях за 26 грудня. Згідно з наведеними у них даними, у Львівській області у переважній більшості округів на кожну десяту дільницю прийшли практично всі, внесені в списки. В одному випадку це 801 особа. Саме прийшли, бо вдома з огляду на поправки до закону про вибори голосувати не могли. На 17—26% дільниць чинний тоді прем`єр не одержав жодного голосу, навіть від своїх представників. Але вибори визнали найчеснішими і найсправедливішими.

До свідчень маніпуляції ЦВК результатами волевиявлення Ющенко також відніс незафіксовану на 2-у годину ночі активність виборців. У зв`язку з цим варто нагадати, що наведена в підсумковому протоколі ЦВК явка становить 80,85%. Приблизно таку ж цифру, а саме 80,81%, голова ЦВК озвучив між 21-ю та 22-ю годинами. О 21.47 цю інформацію поширив телеканал ICTV. До ранку вона, звичайно, варіювала, оскільки збільшувалась кількість округів, з яких поступали дані, але жодного разу не виходила за зазначену вище межу. На 22.04 вона, наприклад, становила 79,1% (99 округів), на 23.13 — 78,73% (178 округів, в т. ч. 95% по Донецькій області і 87% по Луганській), на 23.46 — 78,82% (193 округи), на 00.05 — 78,97% (194 округи), на 2.59 — 79,03%, на 6 год. — 74,95% (222 округи). Тобто простору для значних приписок не було. Можна, правда, пробувати списати на фальсифікації, вчинені владою, різницю у 6%, яка виникла між 6-ю годиною і офіційним оголошенням результатів виборів, якби не реалії. А вони такі, що на ранок оприлюднена явка виборців на Донеччині становила 96,23% і до 24 листопада зросла лише на 0,42%. Максимальних висот приріст досяг на Львівщині — 2,93% (93,74 — за Ющенка), на Івано-Франківщині — 2,05% (95,82), на Вінниччині — 2,24% (84,07), на Сумщині — 3,61% (79,45).

Як ще один доказ фальсифікації виборів Ющенко навів начебто зафіксовану на 19-у годину явку виборців у Донецькій області 74 (78)%, яка за 3 години і вже по завершенні голосування зросла до 96%, а в Луганській за приблизно той же проміжок часу з 81 до 88%. Важко зараз сказати, яка активність під кінець виборів була насправді, бо офіційних документальних свідчень з цього приводу немає. Але ми точно знаємо, скільки людей у Донецькій області прийшли на дільниці о 15-й годині. За даними ЦВК, їх було 65,83%. І важко повірити, що до 19.00. (протягом 4годин з 12, поки тривало волевиявлення) їхня кількість зросла лише на 8,17 (12,17)%, тоді як в інших областях приріст здебільшого коливався в межах 25—30%. На Івано-Франківщині, наприклад, він становив 29,43, на Львівщині — 32,87, на Тернопільщині — 31,24%. На Батьківщині Януковича — 30,82%. Чи можна його в такому разі вважати неймовірним і таким, що сформувався вже після закриття дільниць? Те ж саме можна сказати і про Луганщину. На 15.00 там проголосувало 64,72% виборців. Різниця з даними на 20.00 — 24,78%. Якби активність зупинилась, як наполягав Ющенко, на позначці 81%, то приріст був би лише 17,78%, тобто суттєво нижчий, ніж найменший по Україні.

Загалом же по Донецькій області Віктор Андрійович на рахунок фальсифікацій на користь опонента відніс 1,2 млн. голосів, по Луганській — 0,5 млн., по низці інших областей — ще 1 млн. В сумі виходить майже ті 3 млн., на які, за даними соцопитувань, він начебто мав випереджати Януковича. Цифра по Донеччині один до одного збігається з тією, що становила приріст прем`єр-міністра порівняно з першим туром. Не могло за логікою Ющенка бути в Януковича на батьківщині додаткових симпатиків. Мабуть, вважав, що сконцентровані там прихильники КПУ, ПСПУ та інших лівих партій свої голоси віддали саме йому. Хоча, як показало "чесне" з погляду теперішнього глави держави голосування 26 грудня, кількість відданих за Януковича голосів порівняно з 21 листопада зменшилась тільки на 630 тисяч, що у 2 рази менше від 1,2 мільйона. Але й об`єктивні причини для суттєвих електоральних втрат були — діяли закони про обмежене використання відкріпних посвідчень та заборону голосувати вдома. Які наслідки ці законодавчі новації мали для промислового південно-східного регіону, "2000" детально описала в номерах від 31.12.04 і 25.02.05.

У Луганській області Віктор Федорович під час переголосування 26 грудня позбувся 131755 голосів. Навіть якщо всі їх віднести на рахунок фальсифікацій, які начебто мали місце у другому турі виборів, це все одно більш ніж утричі менше, ніж назвав Ющенко.

Усіх порушень команда Ющенка зафіксувала 11110. Цифра дійсно чимала, але й опоненти заявили про 6,1 тис. складених актів. З огляду на подвійне перевищення можна подумати, що Ющенко потерпів більше. Але це тоді, коли не враховувати ваги кожного з порушень та розмірів електоральних втрат, які за ними стоять. Ще цікавіше питання: могли чи не могли вони суттєво вплинути на різницю в голосах виборців, з якою кандидати завершили перегони, і поміняти їх місцями на п`єдесталі. Перманентні й гучні судові процеси, організовані чинною владою у цій сфері, наразі переможних 800 тисяч голосів Януковича не спростували. Не підійшли до них навіть близько. Рішення Верховного Суду до уваги не беремо, бо конкретних зловживань він не розслідував, а лише прийняв на віру і до уваги те, що говорила сторона Ющенка. З другого боку, ніхто не знає ціни порушенням, допущеним його командою. По них не тільки нема жодного судового рішення, не ведеться навіть слідство. А це не що інше, як намагання приховати від суспільства істину, обмежити його в правді. Мабуть, надто небезпечна вона для Президента, і здатна розхитати підвалини справедливості оголошеного нашвидкуруч і під тиском ВС вердикту.

Ще один прапор, яким Ющенко безперестанку розмахував, звинувачуючи владу у зловживаннях, — голосування на дому. Як приклад особливо цинічних маніпуляцій з його допомогою він навів Миколаївську область. Там начебто такою можливістю скористалося аж 35% виборців. Цифра сумнівна сама по собі, а при детальному аналізі тодішніх подій виявилось, що ніякої руйнівної сили щодо достовірності результату голосування не мала взагалі, тобто була не чим іншим, як плодом фантазії (у кращому випадку) Віктора Андрійовича. Адже якщо 21 листопада в області проголосувало 77,78% тих, хто має на це право, то 26 грудня їхня кількість зменшилась лише на 2,8% і становила 74,98%. З них Януковичу першого разу перепало 69,55% голосів, а другого — 67,13%. Тобто фальсифікацій на його користь під час повторних виборів за рахунок масового голосування вдома на Миколаївщині не було. А якщо так легко спростувати озвучену Ющенком інформацію по одному регіону, то можна припустити, що така ж сама ситуація була й в інших, в тому числі й у Києві.

Тут, за даними Віктора Андрійовича, тільки за рахунок відкріпних талонів результат виборів спотворили на 200 тисяч голосів. Безумовно, всі спрацювали на суперника. А це дві третини від тих, які глава уряду одержав в столиці загалом. Адже навіть 26 грудня, коли не те що голосувати, а подумки добре згадувати Януковича вважалося тяжким злочином, кількість його прихильників скоротилась лише на 94,8 тисячі.

Втім, цифра у 200 тисяч недійсних бюлетенів з уст Ющенка, очевидно, злетіла недаремно і відбиває відому йому величину фальсифікацій, допущену його соратниками. Вона дуже добре вкладається у розмір приросту, який Віктор Андрійович одержав порівняно з 31 жовтня. Якщо у першому турі за нього проголосувало 994179 громадян, то 21 листопада — вже 1229170.

По Україні, за версією чинного Президента, відкріпні посвідчення дали порушень на 0,7 мільйона. Найцікавіше, що ствердний висновок він зробив, не маючи від Центрвиборчкому інформації про те, "скільки відкріпних талонів було видано і скільки дійсно за ними проголосувало".

На окрему увагу заслуговує спекуляція на даних паралельного підрахунку голосів. Перші його результати (50,41—42 на користь Ющенка) оприлюднили близько 23-ї години після опрацювання 6% бюлетенів. До 6.30 співвідношення суттєво не змінилося. 57,2% проаналізованих протоколів показали 52,84% на підтримку Ющенка і 42,31% — Януковича. На цьому надходження відповідної інформації припинили, відклали до 9ї ранку після мітингу на майдані Незалежності, чисельність якого, очевидно, й мала визначити цифри, якими треба оперувати, щоб не прогадати. 26 грудня, коли ситуація була сприятливіша, у власних підрахунках дійшли до 76% бюлетенів і справились з цією роботою до 3-ї години. Але й полишати її було з чим. Ющенко начебто дістав 57,71% голосів виборців, а Янукович тільки 37,72%. Інші 24% уже кардинально становища змінити не могли.

Істина в екзит-полах?

Тайм-аут в оприлюдненні відповідних даних не випадковий. Уночі Ющенко озвучував скарги стосовно того, що досі "залишаються незакритими 3—4 області, повністю підконтрольні Януковичу, звідки ми не отримали практично жодного протоколу", під ранок крига скресла і документи пішли. А разом з ними, як сніг під яскравим весняним сонцем, почали танути такі милі серцю показники: більш як 50% абсолютної підтримки і 10% відносної. Як за таких умов агітувати за революцію? Тому пішли іншим шляхом — з трибуни Майдану розмахувати начебто сфальшованими виборчими документами. Хто ж на такій відстані побачить, що в них насправді, тим більше — дасть їм оцінку?

Затримку з находженням протоколів з "підконтрольних Януковичу" регіонів хоча й видавали за вияв його злої волі, насправді інспірували самі. Як тоді повідомляли в штабі глави уряду, представники Ющенка затягували процедуру їхнього підпису з тим, щоб у ЦВК передусім поступала інформація звідти, де він має найбільшу підтримку. Вже перші хвилини оприлюднення результатів мали засвідчити лідерство Ющенка, а ЗМІ — рознести цю новину по світу. Даних екзит-полів і підлаштованих під них результатів паралельного підрахунку голосів для цього було замало. Потрібне слово ЦВК.Інакше лише бутафорія, якої таки допустилися, самовільно приймаючи присягу у півпорожньому залі ВР.Таку саму тактику застосували й під час переголосування. Інформація з південного сходу України на монітор ЦВК находила в останню чергу, про що свідчить постійне скорочення різниці між кандидатами наприкінці попереднього підрахунку голосів.

Неважливо, що показані на табло дані попередні й проміжні і їм ще належить пройти випробовування протоколами з мокрими печатками. Головне, що їх усі бачать. Ті ж, що надійдуть пізніше з Луганської, Донецької та інших областей, запросто видати за сфальсифіковані. Особливо, коли вони поміняють претендентів на президентський пост місцями. Привід для обструкції залізний: інформацію притримували тому, що коригували. Істинні цифри — в національних екзит-полах. Це ЦВК і вся влада загалом не додає Ющенкові 7,39% і передає Януковичу 6,46%. Соціологи безгрішні. Дарма, що й 26 грудня донарахували першому 4% і недорахували другому — 3%. Головне, що спільними зусиллями добилися "Так, Ющенко!" І 22 листопада знову вийдуть на Майдан, щоб відсвяткувати дату початку насильства однієї частини суспільства над не менш численною іншою.