А сусіди зрозуміли...

А.Бень,

Голос України,

14.02.06

Парламент підрізав один із стовпів політреформи — визнав застарілим проект закону про Кабінет Міністрів.

На початку тижня і в його зеніті наш народ, який невтомно-спантеличено пита, за кого ж його голосувати, почув одразу дві промови. Спершу, на відкритті останньої дев`ятої сесії Верховної Ради нинішнього скликання, глава парламенту Володимир Литвин окреслив кілька найактуальніших кроків найвищого законодавчого органу держави на його скликаному фініші. Кроки перелічені чітко й по порядку. Через день, після Голови Верховної Ради в четвер, Президент Віктор Ющенко у щорічному слові до парламенту і по пунктах, і загалом розписав світле європейське майбутнє України.

Щоправда, "проміжні" висновки обох ораторів виявилися не такими одразу осяжними, як самі окреслені етапи "великого шляху". Перший наголосив, мовляв, хай що б тут і там робилося, а політична карта парламентської зали після виборів навряд чи істотно зміниться... Але за цього, сказав він, Верховна Рада буде зовсім інша. Другий, який насправді за ієрархією є першим, нарешті заспокоїв: недосконалої конституційної реформи не чіпатиме, через Конституційний Суд її не "коригуватиме"... Але буде інша, спільно розроблена і на референдумі схвалена нова Конституція України.

Після чого багато кому одразу в очах потемніло від згадки про колись пережиту конституційну ніч. Бо ж де гарантія, що напруження над новим Законом над законами не затьмарить на найближчу і подальшу перспективи маленьких і великих проблем українців.

Щорічне слово Президента до парламенту не коментував по гарячих слідах хіба що лінивий. Пропрезидентські політики схвалюють, опоненти — ганьблять. Демократія! Взяли за живе: млявістю і невиразністю щорічного слова Президента до парламенту докоряють ті, хто всі пострадянські революції по-геройськи просидів у політичних кущах. Але й не відмовиш у політичній спостережливості Дмитру Святашу з Регіонів України: "Якби Ющенко так виступав рік тому під час президентських виборів, то він би і до першого туру не дійшов".

Тішить, що Віктор Андрійович не втратив здорового ставлення до політичних опонентів і не пожбурив провокаційно подарованої йому брошурки з текстом Конституції, як те свого часу на парламентській трибуні зробив Данилович із презентованими йому личаками. Одначе насторожує неадекватна оцінка Президентом "спортивної форми" політичної еліти у сесійній залі: "Парламент завершує свою роботу, всі зморені, у залі складний дискомфорт, тому важко говорити тут про системні дії", — сказав після виступу В. Ющенко.

Бо ж насправді парламент у чудовій формі. Як у фізичній (як ніколи актуальна прелюдія до виступу глави держави — змістовний кулачний діалог комуніста Бондарчука з "капіталістом" Мартиненком). Так і в політичній. Більшість у сесійній залі демонструє чи не щоденну готовність ще раз відправити відправлений у відставку уряд Єханурова. Пропозицію народного депутата Нощенка у вівторок чули: треба послати Кабмін знову туди само — у політичне небуття. Або 14 лютого "пропісочити" під час заслуховування урядової інформації про стан справ у газових перипетіях.

"Пацифістсько-миротворчий" настрій глави держави кожна з сил готова крити фірмовими козирними картами. Що вони, врешті, і зробили на тижні. Комуністи — проектом постанов про прискорення створення єдиного з росіянами, казахами і сябрами пострадянського економпростору. Нашоукраїнці — резолюцією асамблеї Ради Європи про засудження тоталітарних посткомуністичних режимів. "Регіони" — загазованою українсько-російською "ниткою дружби" (уже не аркою-дугою, що в Києві над Дніпром), протягнутою крізь заморожений Алчевськ. Парламент підрізав один із стовпів політреформи — визнав застарілим проект закону про Кабінет Міністрів. Перекрив один із євроінтеграційних напрямів — відмовився схвалити рішення Президента про допуск підрозділів Збройних сил інших держав на територію України в 2006 році для участі в багатонаціональних військових навчаннях.

Та й свої "нашенські" підсобляють. Так і хочеться запитати: навіщо вам, шановний пане Президенте, зморені вороги, коли маєте таких професійних політбезсмертних, які напередодні вашої "пацифістської заяви" нібито жартома прорекли, що в разі поразки "НУ" на виборах новий парламент доцільно було б розпустити... (пан Роман на найсвіжішому чаті в "Українській правді" сам визнав: "Страшно ненавиджу себе після чергової провокації, засуджую свої дії"...). Хіба після цього політичному опоненту не кортить перепитати у гаранта: "Як ви кажете, Вікторе Андрійовичу — спершу скласти зброю і вилізти з окопів чи навпаки?". Тоді заберіть політичну рогатку у свого безсмертного непослуха...

Чи прояснили щось українському електорату цьоготижневі промови — засвідчать вибори. З одного боку, йому кажуть: ідіть на вибори, треба щось кардинально міняти. З другого, електорат чує: голосуй — не голосуй, все одно політична карта сесійної зали залишиться та сама. Далі чують: не чубтеся за портфелі, роботи, а значить, і посад, вистачить усім (президентські заклики). Далі мислять: правильно, коли вистачить, то чого його чубитися. І навіщо комусь кардинально міняти?!

Обнадіює, що нас на тижні зрозуміли сусіди — молдавани і росіяни. Нечуваний прецедент — щорічне президентське послання до парламенту й українського народу прямо транслювали молдавські ЗМІ. А північний сусіда навіть після того, як їхній посол не побажав покуштувати принесеного під російське посольство в Україні вінницького тепленького молочка, не приховує: їм до душі і по кишені дешевші українські продукти. З наступного понеділка запрошують до Москви на переговори.