Реформована реформа на користь Україні?
Алевтина Белецька,
Ukrpartinform.com,
25.01.06
Кореспондент "Укрпартінформу" вирішила спитати у вітчизняних політологів, чи не загрожують розмови про її скасування поверненням авторитаризму в Україні?
Вже майже місяць країна живе за оновленою Конституцією. Але не вщухають пристрасті навколо "реформування реформи", а то й скасування змін, ухвалених ВР у грудні 2004 року.
Спостерігаючи за тим, як точиться навколо політреформи боротьба, кореспондент "Укрпартінформу" вирішила спитати у вітчизняних політологів, чи не загрожують розмови про її скасування поверненням авторитаризму в Україні?
В.Малінкович (директор Українського філіалу Міжнародного інституту гуманітарних та політичних досліджень):
"Считаю, что война против конституционных изменений - это стремление утвердить авторитарный строй в Украине, и, к сожалению, активно этим занимается наш Президент.
Однако, на мой взгляд, в последнее время Ющенко смягчил свою позицию и продемонстрировал готовность обсуждать вопрос о конституционных изменениях уже с новым парламентом после выборов. Он вынужден был признать, и сделал это наконец-то публично, что он - гарант ныне действующей Конституции, несмотря на то, что она не кажется ему идеальной. Это свидетельствует о том, что каких-либо действий, направленных против Конституции вне рамок правового поля, он предпринимать не будет. Об этом же свидетельствует введение моратория на все акции, способные вызвать политические обострения до выборов.
Я думаю, что сейчас Президент почувствовал: у него нет поля для войны против Конституции, и даже если будет избран и приведен к присяге Конституционный Суд, это не значит, что ему удастся при его помощи отменить изменения к Конституции.
Желание начать войну у Ющенко и "Нашей Украины" есть. По сути, это единственная политическая сила, выступающая сейчас против политреформы, но возможностей для этого у них нет.
А поскольку Ющенко не имеет большинства в парламенте, и, не сомневаюсь, что не будет иметь его после выборов, то шансов успешно завершить эту войну у него нет. А война выгодна только человеку, который ориентируется на авторитарный режим. Ющенко, к огромному сожалению, является таким человеком, но надеюсь, он начинает понимать освоение уже новой своей роли - президентской. А новая Конституция не позволяет утвердить авторитарный режим в Украине, и слава Богу! Но опасность все-равно сохраняется, так как в нашем обществе, которое не имеет богатого опыта демократии при Президенте, настроенном на авторитарный режим, и за ним - определенная политическая сила, опасность реставрации авторитаризма сохраняется".
В.Фесенко (директор Центру політичних досліджень "Пента"):
"Дискусія навколо політреформи, заяви про скасування рішення ВР про ухвалення Конституційної реформи в зв’язку з тим, що була порушена процедура ухвалення, вони не є спробою повернення авторитаризму. Сама по собі Конституція України зразка 1996 року не є авторитарною, справа в тому, як використовують норми Конституції, як вони працюють.
В даному випадку просто йде політична боротьба за повноваження: Президент хоче зберегти повноваження глави держави, а опозиційні сили намагаються більшу частину повноважень Президента передати до Верховної Ради та уряду, використовуючи вибори, аби захопити домінуючі позиції в уряді.
По-друге, є протиріччя та недоліки в тому проекті конституційної реформи, який був запропонований Верховною Радою. Якщо їх не унормувати через прийняття законів про Президента, про Кабінет міністрів, нового регламенту Верховної Ради, через них виникнуть нові політичні кризи вже після парламентських виборів.
Так що потрібна оптимізація конституційної реформи, і ті дії, які спрямовані на оптимізацію, не є спробами повернутися до авторитарної моделі влади. Це спроба ввести нашу політичну систему у правове демократичне поле".
В.Корнилов (директор Українського філіалу Інституту країн СНД):
"Чтобы избежать подобных упреков, нам необходима широкая общественная дискуссия. Все демократические силы должны приложить максимум усилий, чтобы не дать отменить те действующие положения Конституции, которые вступили в силу с 1 января. Здесь потребуется масса усилий со стороны политических партий, журналистов, широкой общественности. К сожалению, среди украинцев жива вера в царя - хорошего или плохого, поэтому, если выносить на референдум вопрос: "нужна ли сильная власть Президенту", то многие проголосуют "да". Поэтому, нужно объяснять людям, что вопрос стоит несколько иначе".
А.Єрмолаєв (директор Центру соціальних досліджень "Софія"):
"Перш, ніж давати оцінку можливим змінам правової системи, хочу сказати, що сам по собі авторитаризм - це стиль правителя. Можна бути авторитаристом в умовах парламентської моделі, можна бути абсолютно беззубим правителем в умовах адміністративної вертикалі. Велике значення має те, чи є авторитарною особа, яка презентує державну владу. До речі, саме цьому феномену присвячено найбільше фундаментальних досліджень ХХ століття.
Сьогодні, на жаль, лідери, які презентують провідні політичні сили, Президент України, є авторитарними особистостями. Це складає загрозу того, що в умовах, коли вони отримають додаткові інституційні можливості сильної виконавчої влади, почнуть вибудовувати власну авторитарну владу.
Я можу погодитися з тим, що коли Президент зможе заблокувати ті зміни, які були закладені в Конституцію, він буде йти шляхом вибудови авторитарного типу правління. Моя думка виходить з характеру його дій, світоглядних позицій.
Тут можливі кілька варіантів. Перший - заблокувати парламентську модель шляхом референдуму. Таким чином просто відновити дію старої Конституції. Але цей шлях нелегітимний й є протирічливим за процедурою.
Другий шлях - після виборів провести референдум, який може частково відміняти ті принципи, які зараз працюють в новій редакції Конституції. Як на мене, тут потрібна політична лояльність та підтримка парламенту.
Варіант третій - створити конституційну комісію, яка б пішла шляхом подальшого удосконалення нової Конституції, а не відміняла її. Якраз третій шлях унеможливлює авторитарну модель влади в Україні.
Підбиваючи підсумок, скажу, що авторитарні тенденції у вітчизняній політиці, на жаль, є".