Під шумок

В.Криворучко,

Товариш (20.-23.01.2006),

23.01.06

Чи стане гарант Конституції на шлях нехтування Основним Законом - це питання, відповідь на яке знає тільки Віктор Ющенко.

Останній "місяць криз" дозволив багатьом політикам висувати найрізноманітніші та найнеймовірніші ініціативи. Зокрема, Президент Віктор Ющенко хоче провести референдум з питань, пов'язаних із конституційною реформою. Дарма що Віктор Андрійович ще в 2004 році заявляв про підтримку проекту політреформи, який врешті-решт і був прийнятий, і навіть поставив свій підпис, що засвідчує таку його позицію, в передвиборній угоді із соціалістами. Дарма що протягом минулого року вже не один десяток разів заявляв: "крапку (у питанні політреформи) поставили". Сьогодні, під кризовий шумок, з'явилась ідея щодо референдуму з метою, як висловився Ющенко, "чесним способом вийти на гармонію". Гармонія - це, звісно, добре. От тільки, судячи з усього, з чесним способом виникне багато запитань.

Спосіб дії

13 січня Віктор Ющенко дав уже традиційне інтерв'ю чотирьом центральним телеканалам. Основна тема - референдум з питань політреформи. Цікаво, що на початку Ющенко пообіцяв, що "Президент ніколи не переступить Конституцію чи закон", і наголосив, що нова влада буде відрізнятись від попередньої "іншою політикою, іншими обличчями, іншими способами дії".

Втім, "спосіб дії" був запропонований старий - референдум щодо Конституції. Привід, як і після року другої каденції Леоніда Кучми, схожий: послаблення парламенту. Тоді, у квітні 2000 року, референдум, який проходив під патронатом правої руки Президента Олександра Волкова, закінчився начебто тотальним голосуванням "за" і пізнішим провалом даних ініціатив парламентом. Доля нового референдуму може бути ще сумнішою.

Причини

"Якщо ви прочитаєте зміни, внесені до Конституції, то дійдете висновку, що в українського Президента влади, як і раніше, більше, ніж у багатьох інших європейських президентів", - ці слова належать Віктору Ющенку і були сказані кілька днів тому в інтерв'ю британській газеті "Файненшел таймс". У чому ж тоді причина нинішнього бажання гаранта Конституції порушити свої обіцянки та переглянути закон?

Причина перша. Оточення. Якщо Віктор Ющенко після настання політреформи і справді буде Президентом з одними з найширших у Європі повноваженнями, то можливості впливу президентського оточення, перш за все на прийняття рішень Кабміном, будуть суттєво скорочені. Впливати на економічні рішення тепер зможе пропрезидентська фракція в парламенті, але аж ніяк не "перші помічники та секретарі РНБО". Відповідно і сам процес впливу стане більш публічним і прозорим. Це й хвилює окремих персонажів у оточенні Президента. І саме вони ініціювали останні заяви голови держави.

Причина друга. Електоральні ігри. Розмови про референдум напередодні виборів уже самі по собі спекулятивні. Трюк цей не новий і давно апробований, зокрема й під час нинішньої кампанії. "Нетаківці" говорять про референдум стосовно НАТО, Віктор Янукович уже завів розмову про референдум з питання надання російській мові статусу державної. Всі ці ідеї не більше ніж форма передвиборної агітації. Частково ця теза правильна і у випадку ймовірного референдуму щодо політреформи. Агітатори від НСНУ зможуть розповідати страшні історії про Ющенка без повноважень і його численних ворогів, доводячи таким чином електорат до "потрібної кондиції". А вже коли кондиції буде досягнуто, можна буде спробувати винести "дичину" у вигляді власне референдуму. А далі за ситуацією.

Міф

"Урядова криза - наслідок політреформи". Цю тезу сьогодні активно "просувають" майже всі члени президентської команди. Передвиборний збіг інтересів окремих політичних сил і наростаюче протистояння НСНУ та БЮТ майже не стосуються політреформи. Зміни до Конституції повністю запрацюють після обрання нового парламенту та формування коаліційного уряду. Поки ж політреформа, яка так хвилює оточення Президента, є одним зі "стрілочників" кризи. Момент атаки на зміни до Конституції з погляду політичної доцільності, можливо, вибрано й вдало, а от з позиції користі для суспільства - ще більше розпалювання ситуації матиме тільки негативні наслідки.

Наслідки

Ігнорування закону. Зміни до Конституції уже введені в дію, і цей процес завершиться після виборів до Верховної Ради. Закон, як відомо, зворотної сили не має, тому з правового погляду скасування політреформи неможливе. Крім того, прийняття змін до Конституції і їх скасування - це прерогатива Верховної Ради. І малоймовірно, що майбутній склад парламенту скасує реформу. Відповідно до чинної Конституції держави змінювати її напряму неможливо. На це не наважився свого часу навіть Леонід Кучма.

Хвиля референдумів. Своєю ініціативою Президент може відкрити "скриню Пандори", з якої вийде хвиля найрізноманітніших ініціатив: НАТО, статус мов, реґіональні питання. Тих, хто забажає піаритись на референдумах, знайдеться багато. У деяких реґіонах під час проведення президентського референдуму можуть бути додані і власні реґіональні питання, що в нинішній ситуації може ще більше розділити Україну.

Дилема

Перед Віктором Ющенком стоїть дилема - ставати на слизьку стежку свого попередника або, проігнорувавши атаки оточення, існувати в новій системі політичних координат. З останніх заяв Ющенка видно, що він і сам досі не визначився з власною позицією. Чи стане гарант Конституції на шлях нехтування Основним Законом - це питання, відповідь на яке знає тільки Віктор Ющенко.