Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  15.05.2024
  Статьи

Версия для печати


"Нам потрібна нова Конституція!"

Н.Березняк,

Голос України,

28.01.06

О.Лотюк: "Конституцію має прийняти абсолютно незалежний орган – Конституційна асамблея".

Так просто і безапеляційно заявила один з лідерів партії "Нова сила" Ольга Лотюк. Зміни до Конституції і до основних правил виборчих перегонів набувають дедалі активнішого звучання, особливо напередодні самих виборів. Кожна політична сила намагається удосконалити Основний Закон і пропонує свої варіанти виходу з політичних криз. Щоправда, таких "рецептів" і прогалин у законодавстві настільки багато, що і справді замислюєшся: чим не геніальна ідея про нову Конституцію?!

- Чому ви почали ініціювати прийняття Основного Закону?

- Майже десятирічний досвід застосування норм чинної Конституції, яка, нагадаю, була прийнята Верховною Радою України в червні 1996 році, довів, що Основний Закон має певні прогалини. І, на жаль, деяких недоліків не можна уникнути чи скасувати. Не можна змінити положення Конституції тільки шляхом внесення часткових змін або прийняття окремих законів.

Ще одна причина. Рік тому в період гострої політичної кризи парламент прийняв зміни до Конституції, які набрали чинності з 1 січня цього року. Однак наразі деякі політичні сили намагаються провести ревізію цих змін, і пропонують нові положення. Погодьтеся, така ситуація не є нормальною для демократично-правової держави, якою ми вважаємо нашу Україну. І політична партія "Нова сила", яку я представляю, переконана: нам потрібна нова Конституція, яка буде прийнята народом України - єдиним джерелом і носієм влади.

Крім того, ми пропонуємо новий шлях для розробки цього документа. Це скликання Конституційної асамблеї установчих зборів, спеціального представницького органу, який підготує Основний Закон. І тільки після ухвалення асамблеєю документ виноситиметься на всеукраїнський референдум.

- Чому Основний Закон готуватиме Конституційна асамблея, а не парламент?

- На жаль, виборці мають право тільки висловлювати свою позицію: так або ні. Вони не мають можливості впливати на зміст цього закону. Доручати підготовку цього питання парламенту ми також не вважаємо за потрібне. У самій Верховній Раді існує гостра політична криза. Попри те, там полярні погляди стосовно Конституції. Та й парламентарії, розробляючи проект Конституції, думають про себе - визначають обсяги своєї недоторканності, своїх повноважень. Щоб цього не було, Конституцію має прийняти абсолютно незалежний орган – Конституційна асамблея. Цей представницький орган, який обере народ, - єдиний можливий варіант для прийняття нової Конституції на цей період для Української держави. Після чого всі органи державної влади повинні сприймати свої повноваження від нової Конституції як мандат від народу. Це теорія установчої влади, яка добре відома всім юристам. Мені хочеться, щоб вона була відома всім українським політикам і всім громадянам. Якщо народ є джерелом влади - він повинен використати всі свої можливості для здійснення цієї влади.

- А депутатська недоторканність має бути?

- Безумовно. У світі не існує жодної країни, в якій була б абсолютно відсутня депутатська недоторканність. Але в тому обсязі, в якому вона існує в Україні, - це також не найкращий варіант. На нашу думку, вона має бути дещо обмежена.

Є чудові приклади в зарубіжних країнах, коли депутати користуються недоторканністю тільки на період сесії парламенту та по дорозі в свій округ. Коли депутата затримують на місці скоєння злочину, недоторканність не діє. Але, на нашу думку, некоректно говорити про абсолютне скасування депутатської недоторканності. А ось депутати місцевих рад не повинні користуватися недоторканністю. Принаймні, в такому обсязі.

- Хто і скільки осіб входитиме до Конституційної асамблеї?

- Представники різних політичних сил, громадських організацій, релігійних кіл, бізнесової еліти, депутати, урядовці, юристи, економісти. Тобто мають бути представлені інтереси усього народу. Світова практика свідчить: зазвичай, до Конституційної асамблеї обирається один представник від 50 тисяч населення.

- Як ви намагатиметеся переконати громадськість у необхідності прийняття нової Конституції? Навряд чи стара гвардія піде назустріч таким ініціативам.

- Насамперед саме суспільство має усвідомити і бути готовим до цього. А воно вже потребує стабільності. Чому завжди був, є і буде попит на нових політиків, молодих політиків, нову силу - у них свіжі, цікаві й потрібні ідеї. До одних треба прислуховуватися, до інших - долучатися. Ми всі прагнемо, щоб наша країна була краща. Нам не потрібна революція, нам потрібна еволюція. А рух і поступ, як свідчить світова практика, робить активна молодь і нова сила.

Нас повинні підтримати не тільки нові політики, а й сьогоднішні можновладці, які розуміють необхідність прийняття нового Основного Закону.

Тому, переконана, наша ініціатива має знайти підтримку в парламенті. А естафету перейме орган народного представництва. Якщо одна сила ініціюватиме комісію з розробки проекту Конституції - їй не довірятиме інша сила. Цей процес може йти по колу. Якщо виступає глава держави з такою ініціативою - йому не довірятиме парламент. Або навпаки. Ми пропонуємо, щоб це був орган народного представництва до якого в рівній мірі ввійшли б представники різних політичних сил. Цей орган буде незаангажований. Він не має бути заангажований.

- Конституційна асамблея збиратиметься винятково для розробки нового

Основного Закону?

- Вона має збиратися для розробки проекту нової Конституції, і про це свідчить світова практика. Такі органи народного представництва, як Конституційна асамблея, Конституційні збори чи Конституційні конвенти – не мають права приймати інші закони. Є одне виключення - в Португалії. Там такий представницький орган приймав закон про вибори. Але загалом асамблея повинна зібратися для розробки Конституції, яка буде винесена на всеукраїнський референдум.

Дуже важливо, щоб народ знав, хто розробляв цей проект. Усіх його авторів і представників.

- Ви аналізували досвід інших країн, які намагалися або вже змінювали Основний Закон?

- Cама необхідність прийняття нового закону, як свідчить конституційна доктрина, виникає в трьох основних випадках. Перший - коли створюється нова держава. Другий - коли докорінним чином змінюється режим у державі. Третій - коли в країні назріває гостра політична криза і коли шляхом часткового внесення змін до Основного Закону не можна вийти з цієї політичної кризи. Яскравий приклад - четверта республіка у Франції.

Взагалі за весь період існування Французької Республіки приймалося 17 (!) нових Конституцій. Не змін. А - наголошую - Конституцій. І нічого страшного в цьому немає. Країна чудово розвивається.

- Але Франція дощенту нічого не знищувала...

- Звісно, цього не можна робити. Використовувався досвід попередніх Конституцій, скажімо, частина преамбули 1946 року ввійшла до документа 1958-го. І нові сили, які приходили до влади, не казали, що треба забути все, що було в попередніх Конституціях, і прийняти радикально новий закон.

Ми також не прагнемо радикальних змін, тому що в чинній Конституції є позитивні моменти і їх необхідно залишити. Водночас є й багато норм, які неузгоджені між собою, які не відповідають реаліям суспільних відносин.

Щоправда, є протилежний варіант. Конституція Сполучених Штатів Америки. Вона була прийнята Конституційним конвентом в 1787 році, набрала чинності в 1789-му і є чинною до сьогодні.

- Які норми треба залишити в українському Основному Законі і що нового запропонуєте ви?

- Ми вважаємо, що треба залишити розділ перший (загальні засади), який фактично визначає основи конституційного ладу. В цьому розділі, нагадаю, Україну визначено як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну і правову державу. Крім того, проголошено принцип верховенства права. Пам`ятаєте, як у 1996 році емоційно декларували: ці положення мають програмний характер і повинні стати програмою діяльності для всіх органів державної влади та кожного громадянина! Втім, на жаль, протягом десяти років цього не сталося.

Але ці норми, безумовно, мають бути в Україні. Ми не повинні змінювати курс. І Україна справді має бути демократичною, правовою, соціальною державою. Ми повинні гарантувати всім громадянам, що в Україні діє і діятиме принцип верховенства права. І що людина, її життя, честь і гідність дійсно є найвищою соціальною цінністю в нашій державі.

Другий розділ - один з найкращих розділів (які присвячені правам і свободам людини) щонайменше серед європейських Конституцій. А можливо, і серед світових. Такого переліку прав і свобод, основних і фундаментальних, мабуть, важко знайти в будь-якій Конституції світу.

Щодо інших розділів, які регулюють і визначають конституційний статус вищих органів державної влади (і особливо взаємовідносин між цими органами державної влади), то тут виникає дуже багато проблем і неузгодженостей. І, мабуть, в новій Конституції треба звернути увагу на ці органи.

І чому - ще раз хотілося б наголосити - ми говоримо про розробку нового проекту Основного Закону. Цю Конституцію приймав парламент. Він закладав, так чи так, ті норми, які будуть зручними для Верховної Ради і народних обранців.

Ідея самої установчої влади народу та ідея, що народ є єдиним джерелом влади в Україні і носієм цієї влади, мають бути реалізовані. Без декларацій! Тобто таким чином, що вищі органи державної влади повинні почати функціонувати на основі Конституції в Україні і сприйняти свій мандат, свої повноваження як мандат від народу. Не менше!

Ми говоримо про представницьку демократію. Про ті органи державної влади, які здійснюють цю владу від імені українського народу. Тому Конституція має бути розроблена народом і прийнята народом на референдумі. А після цього на підставі норм нової Конституції органи державної влади повинні сприйняти свої повноваження як мандат від народу.

- Місцеве самоврядування не потерпатиме від ваших ініціатив?

- Воно само повинно відстоювати свої права. Місцеве самоврядування на сьогодні є і має бути одним з основних інститутів конституційного ладу в Україні, одним з первинних або найпріоритетніших. Територіальна громада - первинний суб`єкт здійснення влади на місцях.

Проблема в тому, що ця територіальна громада - мешканці села, селища, міста - не знає своїх прав, чинного положення Конституції. Нині чинна Конституція дає можливість вирішувати спірні питання місцевого значення місцевим референдумом. А нова Конституція повинна забезпечити межі втручання державної влади в життя кожного окремого громадянина і кожної окремої територіальної громади. Вона має дати можливість розвиватися особистості і окремим територіям. Державна влада не повинна ставити перепони.

- Темою статусу державної мови, якою в нашій державі є тільки українська, спекулюють напередодні всіх виборів. Чи поставить нова Конституція крапку в цьому питанні?

- В Україні немає перепонів для використання російської мови, якщо ми тільки не говоримо про публічну сферу життя. Можливо, є необхідність винести це питання на референдум. І, можливо, це буде референдум не обов`язковий, а консультативний. Цікаво почути думку народу, думки різних політичних сил ми вже знаємо. Можливо, під час розробки нової Конституції це питання буде врегульовано остаточно.

- Коли доцільно розробляти цей новий проект?

- Якомога раніше. Щоб не сталося так, що законодавство не готове реагувати на нові суспільні явища. Звісно, після парламентських виборів можлива полярність політичних поглядів. Навіть не виключена криза, політична чи конституційна. Але країна не може жити без Основного Закону, який не відповідає реаліям суспільних відносин.

- Яка країна на сьогодні має зразкову або досконалу Конституцію?

- Не можна стверджувати, що якась Конституція досконала. Тому що кожна країна має свої особливості. Можна говорити тільки про те, яка Конституція є досконалою в конкретній країні в конкретний період її історичного розвитку.

Як я вже згадувала, Конституцію Сполучених Штатів, прийняту в 1787-му, ухвалювали протягом двох років, але вона чинна й сьогодні. І в ній було дуже мало поправок. До речі, коли була прийнята, в ній не було жодного слова про права і свободи людини. І це всіх влаштовує. Тому що там зовсім інше сприйняття цієї проблеми. Дозволено все, що не заборонено.

Цікава Конституція і в Росії, унікальна - у Великій Британії. Вона складається з більш як 200 писаних актів і невідомої кількості судових прецедентів і конституційних звичаїв. І ми бачимо, який розвиток мають ці країни. Тому важко говорити про універсальну Конституцію. Кожна держава унікальна. Ми живемо в унікальній країні, і на якомусь унікальному етапі розвитку ми повинні забезпечити сталий і демократичний розвиток своєї держави. І разом вирішити, яка Конституція нам потрібна.

- Якщо Україна буде з новою Конституцію, наскільки це гарантуватиме стабільність і усуне небезпеку парламентської кризи та інших ризиків?

- Конституція володіє особливими рисами, якими не володіє жоден нормативно-правовий акт держави. Конституція - це закон, який має найвищу юридичну силу. Це закон, який є основою правової бази. Конституція повинна усунути ті суперечності і неузгодженості, які є в законодавстві. Конституція має закріпити основи об`єднання, основи ієрархії нормативно-правових актів. Вона повинна навести порядок як закон найвищої юридичної сили. І тоді, коли всі по-новому сприйматимуть свої повноваження, і парламент, у разі виникнення нової політичної кризи, не ініціюватиме нові зміни, тоді, на нашу думку, буде стабільніша ситуація.

- Чи впевнені ви, що і її не порушуватимуть?

- Виховання правової культури - це наше основне завдання. У нас навіть не повинна виникати думка, як порушити закон. А от єдиний шлях забезпечення дотримання Конституції вищими органами державної влади - це конституційний контроль. Реальний. Надійний. Постійний. На жаль, нині така ситуація, коли фактично не функціонує Конституційний Суд. Конституція залишається декларацією, якщо в країні немає судового конституційного контролю. Це жахлива ситуація. Проблема судового конституційного контролю нас хвилює не менше. Однак це тема для іншої розмови.

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0