Реальність: влада пафосно рапортує про свої досягнення у газовій сфері, але кожний українець залишився при своїй новорічній казці.
Упродовж усіх святкових днів газ залишався головною новорічною темою. Не встигли українці зустріти Новий рік, як на них чекав черговий сюрприз: Росія припинила постачання газу Україні. Москва, добиваючись силовими методами підвищення ціни на газ, у результаті спровокувала хвилю обурення не лише в нашій країні, а й за її межами.
Впевнено відповісти, в чому криється причина того, що наш уряд погодився підписати договір, який не міг бути узгоджений упродовж декількох місяців і був так легко підписаний протягом однієї ночі, й де того ж абсолютно не гарантує Україні утримання ціни на "блакитне паливо" впродовж декількох років, неможливо. Спостерігаючи з телеекранів, як влада пафосно рапортує про свої досягнення у газовій сфері, простий телеглядач підозрює, що його, як завжди, залишили при своїй новорічній газовій казці. В той же час можна сказати, що новий газовий контракт не забезпечить нашій країні стабільних цін і стабільного постачання палива. Звичайно, Україна може збалансувати ціну, але тоді з`являться серйозні проблеми щодо балансу газу. Адже. відтепер транзитний газ, який отримує "РосУкрЕнерго", стає власністю "Газпрому", а значить, в Україні виникає проблема дефіциту газу, і відповідно, проблема його закупівлі за ринковими цінами. Де і в кого країна закупатиме додатковий обсяг газу — невідомо. В такій ситуації відділити брехню від правди стає дедалі складніше, адже умови газового договору з вуст різних політиків звучать абсолютно по-різному. Як оцінюють домовленості між Росією та Україною щодо постачання газу на 2006 рік відомі політики та власники найбільших українських підприємств, ми й спробували дізнатись.
Іван Плачков, міністр палива та енергетики:
- Договір, який ми підписали з Росією щодо цін і постачання газу на територію України, особисто я вважаю дуже позитивним. Ми забезпечимо нашій країні весь необхідний баланс блакитного палива на 2006 рік. Газ надаватиметься нашій країні за ціною 95 доларів за 1000 куб. м. А ті, хто говорить, нібито газ купуватиметься по 230 доларів за 1000 куб. м, просто роблять собі на цьому черговий піар. На 2006 рік ми також підписали контракт з Туркменістаном на постачання газу до України, в якому визначено обсяг постачання газу та його вартість. Україні Туркменістан відпускатиме газ за ціною 60 доларів за 1000 куб. м і Росія на це ніяк не зможе вплинути, оскільки це вже буде втручанням в економічні справи інших країн.
Степан Гавриш, член фракції СДПУ(О):
— Угода, підписана між Україною та Росією, є просто провальною для нашої країни! На чому грунтувався цей договір? Сумніваюся, що на захисті власних національних інтересів. Поза сумнівом, Україна програла в газовому питанні, оскільки не змогла провести нормальні переговори і продемонструвала всю нездатність влади проводити тонку дипломатію та захищати власні інтереси. Тепер Україна виглядає просто посміховиськом для Європи, нездатною проводити дипломатичну політику переговорів, отже найближчим часом навряд чи хтось із країн Європейського союзу зважатиме на наші інтереси. Вину за цей провал можна повністю покласти на президента, бо замість того, щоб займатися газовими питаннями, Віктор Ющенко захоплюється різьбленням тарілок десь на Західній Україні. Очевидно, різьблення на тарілках у нього виходить краще, ніж управління державою.
Володимир Бойко, голова правління ММК ім. Ілліча:
— Як Україна могла підписати такий договір, особисто мені незрозуміло. Адже жодна з країн СНД не закуповує газ за такою ціною! Про що думав уряд, мені взагалі не зрозуміло. Адже урядовці, як ніхто інший, знають, скільки газу споживають наші підприємства, а підвищення ціни на газ, відповідно, відбивається на ціні продукції. І якщо наша продукція подорожчає, то її просто ніхто в Європі не купуватиме, ми станемо абсолютно неконкурентоспроможними на світовому ринку. Замість того, щоб робити необдумані кроки, нашому уряду необхідно добре вивчити економіку, а заразом подумати про майбутнє найважливіших підприємств країни, які через такі ось договори можуть перейти повністю під контроль Росії через своє банкрутство.
Микола Табак, заступник гендиректора ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України":
— Підписання договору про постачання газу до України я оцінюю дуже позитивно. Такий контракт вигідний і Росії, й Україні. Адже нам вдалося добитися від Москви ціни в 95 доларів за 1000 куб. м, а не 230, як про це говорять. То якій ще країні газ відпускатиметься за такою ціною? Наприклад, Німеччина взагалі закупає в Росії газ за ціною 350 доларів за 1000 куб.м. Отже, цей договір є тільки позитивним для України, і ми завжди будемо з газом і теплом.
Тарас Чорновіл, член фракції Партії регіонів:
— Завдяки цій домовленості Росія отримала від України те, що хотіла, а Путін показав себе насамперед справжнім захисником національних інтересів. Наш уряд, підписавши новий контракт на постачання російського газу, дав тим самим Москві втілити свою мрію про монополізацію газового світового ринку. Адже не таємниця, що Росія на 3/4 вже є монополістом у цьому секторі, а для захоплення частини ринку, що залишилася, їй потрібно зовсім мало часу. Особисто я впевнений, що вся істерія уряду, яка виникла останнім часом, є не чим іншим, як приховуванням від громадськості своїх особистих інтересів у цій галузі. Ціна в 95 доларів для продажу газу до України встановлена тільки на перше півріччя, а ось на друге півріччя вона не визначена, а значить, дорівнюватиме тим 230 доларам, які саме й вимагає Росія. Якщо врахувати, що право на купівлю газу матиме тільки одна компанія — "УкрРосЕнерго", то ми отримаємо газ за найвищою ціною. Завдяки цьому договору Росія доб`ється від України ще одного дуже важливого аспекту: поступово викуповуючи величезні заводи та підприємства, що збанкрутували через високі ціни на газ, Москва в результаті заволодіє багатьма об`єктами, які мають дуже велике стратегічне значення для України. А значить, і керувати Україною буде набагато легше.
Анатолій Кінах, секретар РНБО:
— Дуже шкода, що в період, коли українська влада в досить складних умовах захищає національні економічні інтереси, деякі політичні сили використовують газову ситуацію в короткострокових політичних цілях. У мене створюється враження, що вони, прагнучи подолати 3%-й бар`єр на виборах до Верховної Ради, готові добитися цього за рахунок руйнування основних напрямів захисту стратегічних інтересів країни. Сподіваюся, що український народ мудрий і бачить, хто і як діє в складних умовах, захищаючи національні інтереси кожного з українських громадян, а також економічні інтереси держави. Поза сумнівом, переговорний процес про умови постачання газу між Україною та Росією став серйозним іспитом для нашої країни на вміння сучасними методами та переконливими аргументами захищати власні національні інтереси, й Україна його з гідністю витримала. Ми продемонстрували, що незалежно від напряму співпраці — Схід або Захід — послідовними та прозорими методами захищатимемо власні національні інтереси й не ухвалюватимемо рішення під чиїмось тиском. Очевидно, що Україна та Російська Федерація будуть невід`ємною частиною енергетичної безпеки Європи, і дуже важливе те, що Україна в складних умовах підтвердила свою надійність держави-транзитора, яка виконує всі свої зобов`язання. Цей договір дає можливість створити сприятливі умови для використання і розвитку унікальної газотранспортної системи України, і на цій основі закріпити енергетичну безпеку країни. Завдяки принциповій і чіткій позиції Президента України, глави уряду та України як держави в цілому, нам вдалося врятувати національну економіку від украй негативних економічних наслідків.
Євген Дмитрієв, генеральний директор ДАК "Титан":
— Влада, замість того, щоб займатися торохтінням з телеекранів, краще б займалася економікою. Не треба бути економістом, щоб зрозуміти, що різке збільшення ціни на газ загрожує Україні соціальною катастрофою. Цей договір спричинить закриття багатьох підприємств, підвищення цін на продукти, житло та комунальні послуги для населення. Більшість галузей промисловості стане збитковими, і якщо влада не допоможе їм упоратися з труднощами, що виникнуть, вони збанкрутіють, а потім будуть продані за копійки. Витрати в галузі, в якій працює наше підприємство, збільшаться колосально, а значить, підвищиться ціна на продукцію. Якщо ж наша продукція зросте в ціні, від неї відмовляться багато покупців, і наше підприємство зазнає збитків. Тому я твердо переконаний, що цей договір вигідний лише Росії, а от Україні він загрожує значними збитками в різних галузях.
Арсен Аваков, губернатор Харківської області:
— Укладення такого договору я вважаю успішним. Росія, можливо, й виграла щось для себе, але Україна абсолютно нічого не втратила. Газ все одно коштуватиме Україні дешевше, ніж іншим країнам Європи. Я підраховував критичну ціну на газ для Харківської області та її промисловості. Вона дорівнює 110 доларам за 1000 куб. м, так що 95 — нормальна ціна, за якої, хоча рентабельність і трохи зменшиться, промисловість у цілому працюватиме прибутково. Нагадаю — схожа ситуація в Україні вже була в 1999 році, тоді газ коштував 90 доларів, але це не перешкодило підприємствам рентабельно працювати. Жодної катастрофи в підвищенні ціни на газ я не бачу. Навпаки, думаю, що наші підприємства, нарешті, візьмуться за енергозберігаючі технології, що піде їм тільки на користь.
До речі, в Харківській області знайшли велике родовище газу, яке може на рік давати близько 1 млрд. куб. м і частково забезпечити Україну власним газом.
Территория свободы слова
