Выборы 2006 – грубые нарушения Конституционных прав граждан

 

Манипуляции с демократией

начало | архив | темники | политреформа | эксклюзив от ГУИП | референдум | RSS 2.0
  31.10.2024
  Статьи

Версия для печати


Революція програна в кабінетах

В. Каравайчик,

2000 (01-07.04.05),

01.04.05

Поразка, на яку ми не чекали. Ейфорія помаранчевої революції вщухає. Декларації та гасла, якими жив Майдан, поволі дистанціюються від реалій та набувають обрисів далекосяжних перспектив. А влада почасти вдається до дій, які як мінімум викликають подив.

Менш ніж за тиждень має бути оприлюднено рішення київської мерії «Про проведення ЗАТ «Таврійські ігри» культурно-мистецьких заходів у 2005 році». До переліку акцій, якими має опікуватись вищезгадана структура, включені наймасштабніші столичні свята:

День Києва — 28—29 травня;

День молоді — 26 червня;

День Незалежності — 23—24 серпня.

Не секрет, що вони відзначаються на Європейській площі та Майдані Незалежності, які відвідують сотні тисяч українців, транслюються всіма національними каналами та є, без сумніву, історичними подіями.

Такий вияв довіри має свідчити про серйозний статус організації та високу довіру народу до неї. Адже перелічені свята — загальнонаціональні й, крім розважального, мають нести ідеологічне навантаження.

З першим у «Таврійських...» жодних проблем. Десятиріччя своєї діяльності акціонерне товариство відсвяткувало порівняно давно, у 2001-му, і вже тоді за розмахом цей фестиваль був найбільшим не тільки в Україні, а й в Східній Європі.

Однак «Свято музики і краси» — лише верхівка айсберга. Крім «Чорноморських...» та «Таврійських ігор», це видовищні акції «Незалежність. Європа. Майбутнє», фольклорний фестиваль у Ялті, «Свято краси у місті краси», в компетенції організаторів також турнір КВК на Кубок Президента України, премія у галузі музики та масових видовищ «Золота жар-птиця» — загалом вражаючий список заходів.

Картина буде неповною, якщо обійти увагою партнерів потужного таврійського холдингу — радіостанції «ХітFM», «Русское радио» та телеканал М1. Незважаючи на прекрасні патріотичні декларації на кшталт «Таврійські ігри» дбають про розвиток української музичної культури», означені масмедіа виразно ілюструють таку «турботу»: досі принципово не транслюють твори вітчизняних артистів, а їхні кліпи з'явились в ефірі М1 виключно завдяки сприянню трансконтинентальних лейблів, зокрема ЕМІ.

Ситуація перевернута з ніг на голову — замість того щоб український канал опікувався рідними виконавцями (створював пільгові умови для прямих ефірів, розміщення кліпів), він змушений находити для них місце в потоці іноземної музики під тиском закордонних компаній.

Можливо, це збіг, і політика окремих дружніх масмедіа не зовсім узгоджується з головною ідеєю «Таврійських ігор»? На жаль, формат і ефірна політика «Русского радио», «ХітFM» та М1 повністю відображує ставлення до українських артистів керівництва фестивалю.

Як влучно висловився Олег Скрипка в одній із львівських газет: «...є механізми, коли на телерадіокомпаніях, зокрема київських, українці повинні платити гроші за те, щоб їх «крутили», а іноземці — не повинні. Схожа ситуація на «Таврійських іграх» — коли там виступають закордонні виконавці, вони за це гроші отримують, а українські — ні. Висновки з цього можна зробити дуже невтішні». І навряд чи вони збігатимуться з популістськими лозунгами фестивалю про підтримку вітчизняної музики.

Хто ж є фаворитами «Таврійських...»? Яку музику вони пропонують українцям?

Російську «попсу» найвищої проби: А.Пугачову, Л.Агутіна, А.Варум, Глюкозу та їх учнів — російськомовних співаків та співачок України. Ось музика, яку популяризує фестиваль, оце виконавці, яких будуть слухати Хрещатик та майдан Незалежності.

«Таврійські ігри» вже організовували святкування Дня Незалежності в Києві в 2004-му. Тоді в серці України, на головній площі столиці гурт «Любе» співав про «степь да кудрявый клен», «Сибирь да Кавказ», прославляв міць та силу «русского оружия» та прокламував старенький постулат про єдність двох братніх народів. Символічний подарунок українцям на свято їхньої свободи, чи не так?

Коли «Таврійські...» отримають право на проведення наймасовіших та найзначущіших свят, навряд чи ставлення до українських виконавців у організаторів кардинально зміниться. А сам факт причетності такої структури до їхньої організації загрожує як мінімум суспільним резонансом, в результаті якого перспективи об'єднати виконавців, які до революції стояли по різні боки барикад, стане непосильним завданням... Чи цього прагне київська влада?

Передача цьому холдингу усіх прав на організацію масштабних заходів у Києві — ще один крок влади на шляху до повної монополізації шоу-бізнесу в Україні «Таврійськими...», що автоматично призведе до монополії на музичний та ідеологічний формат. Що лунатиме з головних концертних майданчиків держави, зпрогнозувати неважко — увімкніть «Русское радио або «Хіт-FM» і будете мати загальне уявлення. Знову відсвяткуємо День Незалежності під акомпанемент «Любе»?

Що ми отримаємо, надавши право «Таврійським іграм» опікуватись знаковими національними акціями? Пропаганду закордонної музики сумнівної якості? Конфлікт між українськими виконавцями?

Чи за це ми стояли на Майдані? Чи за це боролися? Час запитати!

начало | архив | темники | политреформа | референдум | RSS 2.0